У місті над Ужем, яке сьогодні за "офіційною" версією святкуватимемо ювілей – 1130-річчя від заснування, за проектом архітекторів Євгена Вальца та Олександра Ковоша, а також інженера Еміла Еґреші протягом 1951– 1953 рр. був побудований й 3 травня 1953 р. урочисто відкритий стадіон «Авангард».

До речі,   12 червня цього року київському стадіону «Динамо» імені В. Лобановського виповниться 90 років. Цей факт згадав не випадково. Річ у тім, що на 1–ій післявоєнній Спартакіаді (1945 р.) народна артистка України К. Балог, а тоді учениця Ужгородської жіночої семінарії Клара Керечанин саме на цій столичній спортивній споруді у фінальному забігу на 100 метрів фінішувала третьою. Це була перша медаль на всеукраїнских змаганнях закарпатців, це була дебютна нагорода юної ужгородки, привезена зі столиці до нашого обласного центру.      

Директори стадіону «Авангард» (1953–2023 рр.):

1953–1967 рр. — Олександр Пайкош;
1968—1976 рр*. — (Морозов, Химинець, Паловці…);
1977–1993 рр. — Ігор Русанов;
1993–1997 рр.— Матвій Бобаль;
1998 р.— Едуард Матвійчук;
1999 – 2002 рр. — Степан Гаупт;
2003 – 2005 рр. — Сергій Петрусь
2005 р.   — Мирослав Попович (вересень) та Юрій Бабич (жовтень);
2006–2008 рр. — Сергій Петрусь;
2008–2010 рр. — Матвій Бобаль;
2010–2012 рр. — Еміл Аділов,
2012–2013 рр. — Анатолій Салай;
2014 – Матвій Бобаль;
2015–2017 рр.— Юрій Мандич;
2018 – 2019 р. — Юрій Гомбош;
2019 – 2021 — в. о. директора стадіону «Авангард» Артур Ейдельман.

З серпня 2021 р. в. о. директора стадіону "Авангард" в Ужгороді став депутат міської ради, заступник голови Асоціації футболу Закарпаття В. Качур, а у лютому 2022 року Віктор Миколайович переміг на відкритому конкурсі на посаду директора комунальної установи «Авангард»Ужгородської міськоїради. Головна ідея, яку він представив на розгляд конкурсної комісії, це – мультифункціональність спортивного комплексу, тобто його використання для різних видів спорту та організації масових культурно-дозвільницьких заходів.

Станом на сезон 2021-2022 року стадіон «Авангард» є ареною для домашніх матчів ФК «Минай» (Прем'єр-ліга України) та ФК «Ужгород» (Перша ліга України).

У 1957 році перший директор стадіону Олександр Пайкош започаткував і до цих пір   проводиться кубок стадіону «Авангард», який вважається не лише найстарішим турніром на Срібній Землі, але й в Україні.

1983 рік. стадіон «Авангард». 40 років тому переможцем кубка стадіону «Авангард» став ФК «Автомобіліст» Ужгород. Стоїть першим ліворуч директор стадіону «Авангард» Ігор Русанов, а другим праворуч присів кращий бомбардир ФК «Говерла» Ужгород Микола Русин (1947–2021 рр., 107 голів).

На фото працівниця ужгородського стадіоні «Авангард», майстер спорту з велоспорту Марія Забрудська (на головній спортивній споруді області вона працює майже півстоліття), яку торік з 80-річчям вітав мер обласного центру Б. Андріїв, інформувала автора цих рядків: «Першии директором стадіону, який його будував, був колиишній перший голова Ужгородської міської ради союзу спортивних товариств і організацій Оександр Михайлович Пайкош, який на цій посаді відпрацював майже 15 років. Потім його на роботу запросив тодішній голова обласної ради ДСТ «Колгоспник» (нинішній ДСТ «Колос») Павло Федорович Фітас. У цьому найбільшому товаристві в області О. Пайкош в основному займався будівництвом сільських спортивних споруд. Після нього керівниками нашого стадіону протягом 8 років (1968–1976 рр.) було шість чи сім чоловік (Морозов, Химинець, Паловці — усіх, на жаль, не згадаю).

Василь Гаджега, голова обласного осередку асоціації спортивних журналістів України.

З архіву автора матеріалу:

1958 рік. Перший ювілей стадіону «Авангард» — 5 років. Цій даті був присвячений і міжнародний товариський матч з футболу між ФК «Спартак» Ужгород та спортивним клубом з угоського міста Егер.

Символічно, що через 34 роки (29 квітня 1992 р.) на ужгородському стадіоні «Авангард» відбувся дебютний міжнародний товариський матч між збірними командами Незалежної України та збірною Угорщини.

1963 рік. 10–річчя стадіону «Авангард». На стадіоні добровільного спортивного товариства "Авангард" у цьому році теж було людно.

1973 рік. Ужгородська «Говерла» на стадіоні «Авангард» завжди грала при аншлазі. До пробиття штрафного удару готується півзахисник закарпатців Василь Медвідь з Мукачівщини.

З журналістського блокнота

За скромними підрахунками протягом 70 років на головне поле ужгородському стадіону «Авангард» вибігало більше 250 різних команд (до уваги беруться лише команди майстрів та збірні — чоловічі, жіночі, молодіжні, дитячі….). А ми перенесемося на 35 років назад, коли на головній арені Закарпаття відбувся повторний матч відбірного циклу турніру УЄФА між юнацькими збірними (гравці 1971–1972 рр. н.) колишнього СРСР та Югославії. Цю історичну гру у місті над Ужем виграли господарі, але її втішною не можемо назвати через те, що у першому поєдинку наші хлопці поступилися на виїзді з принизливим, до того ж «сухим» рахунком 0:3.

У звітній зустрічі югослави вже на сьомій хвилині гри гранично ускладнили завдання господарям, провівши першими гол. Нашим хлопцям лише у другому таймі вдалося уникнути чергової поразки. Зрівняв результат Олег Головань з Черкас, а переможний гол забив Руслан Лукін з Баку.

Зберігся і повний склад юнацької збірної СРСР, де більшість було українських футболістів («основа»): Микола Волосянко з Івано–Франківщини, вірмен Арсен Бабаларян, Володимир Ковтонюк з Ізяслава, Сергій Мамчур та Роман Мелешко з Дніпра, Євген Похлєбаєв з Полтави.

Василь Гаджега, голова обласного осередку асоціації спортивних журналістів України