Юний борець з Мукачева, майстер спорту України з греко–римської боротьби, 19–річний Олег Халілов, днями повернувся з Харкова, де став володарем Кубка України серед U–21. До речі, представники Мукачева вибороли повний комплект медалей: Олег (вагова категорія до 63 кг.) — «золото», його товариші по команді Василь Мишанич (в/к до 60 кг) — «срібло», а Іван Чмир (в/к до 80 кг) — «бронзу».  

А кращим арбітром всеукраїнських змагань визнано мукачівку, до речі, колегиню Олега Хілілова—старшого, провідного викладача фізичної культури Мукачівського аграрного ліцею імені М. Данканича Ганну Шендрик!

І про сам всеукраїнський турнір. Змагання з греко-римської боротьби «Кубок України» серед юніорів 2002-2004 рр. н. проходили 20-21 листопада у Харкові. У них взяли участь 164 спортсмени з усієї України. Із 10 вагових категорій у трьох закарпатці вибороли медалі. Найбільшого успіху домігся вихованець заслуженого тренера України, мсмк Івана Кукушкіна Олег Халілов, який у своєму активі має чимало нагород різного гатунку, зокрема з першостей світу, Європи та України. Хлопець також був переможцем чемпіонату Закарпаття та багатьох міжнародних змагань Близького зарубіжжя.  

Його шлях до переможного всеукраїнського тріумфу ускладнювався з кожним кроком. У кваліфікаційній сутичці закарпатець досить легко переміг ровесника з Дніпра Геннадія Явдошляра. В одній четвертій фіналу наш земляк зустрівся ще з одним представником Дніпра Олександром Лобком. Цей борець виявися досить «міцним горішком». Дніпропетровець торік тут же у Харкові здобув бронзову медаль на чемпіонаті України, правда, у ваговій категорії до 55 кг. До речі, мукачівець Василь Мишанич, як і цьогоріч був срібним призером. І все ж наполегливість, майстерність юного Кротона взяла верх над суперником.   У півфіналі на килим вийшли досить уже знані на теренах країни борці: закарпатець О. Халілов та Дмитро Яковець з Конотопа. Це   був дуже напружений двобій.   Лише один бал вирішив долю путівки до фіналу на користь нашого земляка – Олег здобув перемогу з рахунком 5:4. Фінал. У ньому, як правило, зустрічаються найкращі, найсильніші, найдосвідченіші. На цей раз — це були наш Олег Халілов та Олександр Яковлєв з Білої Церкви, що на Київщині. Олега тренує заслужений тренер України, майстер спорту міжнародного класу Іван Кукушкін, а Олександра — теж знаний фахівець, у минулому член збірної колишнього Союзу з греко–римської боротьби Віктор Лозовий. На цей раз фортуна усміхнулася земляку найсильнішого челядника світу у ХХ-му столітті І. Фірцака–Кротона.    

Звичайно, я не міг не зателефонувати своєму доброму другові, заслуженому працівникові фізичної культури і спорту   України, керівнику фізичного виховання державного професійно–технічного закладу «Мукачівський професійний аграрний ліцей ім. М. Данканича» Олегу Халілову–старшому й привітати його з черговою вагомою перемогою його сина. І, звичайно, задав йому єдине запитання: кілька слів про завтрашній день твого сина–героя.

Олег Халілов–старший, як завжди, щиро усміхнувшись, мовив: «Син у мене не лише наполегливий і працьовитий, але і впертий у хорошому розумінні цього слова. Він мріє, як і кожен хороший спортсмен про олімпійські ігри. Але добре знає і те, аби попасти на змагання чотириріччя потрібно у спортивному залі зібрати ще не одне відро власного поту. Я відра уже закупив (сміється), а син засукав рукави і працюватиме «через не можу». Такий у нього, як і у мене, характер. Удачі Вам, Олеже–молодший й Олеже–старший!!!

На знімку вгорі: на п’єдесталі пошани («1–ше місце») Олег Халілов–мол., ліворуч його тренер Іван Кукушкін з грамотою.

Кілька слів про автора матеріалу. Спортивна журналістика для мукачівця Георгія Дьєрдєвича стала хобі. А почав він писати до газети свої перші матеріали після того, як очолив обласну раду фізкультурно–спортивного товариства «Колос» (1978–1982 рр.). Г. Куруц — майстер спорту з фехтування, а тепер очолює Мукачівську ветеранську спортивну асоціацію. Як диктор–інформатор у місті над Латорицею на професійному рівні проводить різні змагання з футболу (турніри, Меморіали, чемпіонати та   першість області та міста Мукачева, району тощо). Саме цій гарній людині я (В. Г.) )завдячую за те, що познайомив мене з найтитулованішим атлетом Срібної Землі, п’ятиразовим чемпіоном світу та дворазовим срібним призером олімпійських ігор з фехтування Василем Станковичем, який тепер проживає з дружиною у селі Нове Давидково, що на Мукачівщині. До речі, разом із Василем Васильовичем написали книгу, проект якої вже готовий. Її назва «Фехтування — це наше життя». А головними героями є його тренер і колишній ректор Львівського Державного університету фізичної культури, заслужений тренер СРСР з фехтування Вадим Андрієвський та він сам, заслужений майстер спорту колишнього Союзу Василь Станкович (див. внизу титульна сторінка нової книги).

Матеріал підготовили спортивні журналісти краю:
Г. Куруц (Мукачево) та Василь Гаджега (Ужгород).