23 липня у Перечині відбулася приємна подія для футбольної сім’ї Срібної Землі — презентація книжки місцевого літописця спорту Івана Моняка, яка вийшла уже під традиційною рубрикою «Легенди закарпатського футболу». Її назва «Майстер спорту СРСР Юрій Сусла з Перечина».

Перед цим вийшли книги про знаних майстрів футболу, екс–гравця київського «Динамо» та збірної СРСР, ужгородської «Верховини» та голову федерації футболу Закарпаття Андрія Гаваші та заслуженого працівника фізичної культури України Олександра Філіпа. Усіх трьох цих футболістів об’єднує одне амплуа — у свій час вони були класними воротарями. Правда, Андрій Гаваші ще й був кращим бомбардиром рідної «Верховини» у 1961 році (у цьому сезоні найбільше голів (по 5) забили Іван Пажо, Степан Варга та голкіпер Андрій Гаваші (провів 30 матчів, пропустив 29 голів і забив 5 м’ячів. У домашньому матчі з одеським «Чорноморцем» оформив хет-трик, тобто забив три голи в одному матчі. Знай наших!— Авт.)).  

Іван Моняк — автор нової книги, до речі, 9–ої поспіль, теж свого часу стояв у брамці, правда у місцевих командах, котрі грали на рівнях району та області.

… Юрій Сусла на цей раз спеціально приїхав зі Львова аби взяти участь у презентації своєї книги. Він згадує: «Тут, вдома, повітря, вода, рідні гори надихають мене. Додають сил, приносять тиху радість… Є у мене облюбоване місце на околиці Перечина. Підходжу, стаю на коліна, прихиляюсь, ніби до ікони, до свого давнього студничка. Знову, як колись, п’ю кришталево–чисту воду дитинства. Її намагаюся донести у собі, коли повертаюсь до Львова. Несу на крилах, як коштовність. Боюсь по дорозі розлити, розгубити. Запасаюся нею до наступного повернення у Перечин».

На презентації книги також були: міський голова Перечина Іван Погоріляк, письменники Перечинщини та області Іван Козак, Юрій Шейко, Василь Мулеса, Юрій Шип, Ганна Мегела, Йосип Ганич, Юрій Ковач, працівники районної бібліотеки, голова федерації футболу Перечинщини та екс-гравець ФК «Закарпаття» В. Стецо, інші ветерани спорту й любителі футболу.

Автор книги розповів присутнім, як він працював над нею, хто допоміг у написанні та виданні біографічного дослідження про знаного земляка, почесного громадянина м. Перечин Ю. Ф. Суслу (видання здійснене за кошти міського бюджету — міський голова Іван Погоріляк). Також Іван Петрович понад 20 книг передав у бібліотеки та навчальні заклади Перечина та району.

Головний герой книги Юрій Сусла розповів про свій спортивний шлях від місцевої команди ФК «Хімік» Перечин до львівських «Карпат» та московського ЦСКА.

(Hаша довідка: Юрій Федорович Сусла народився 5 лютого 1934 року в Перечині. Голкіпер. МС СРСР (1958 р.) Дитячі роки, — як згадує Юрій Федорович, — пройшли в злиднях. Коли виповнилося 7 років помер батько. Залишилося 5 дітей. Тому змалку довелося займатися фізичною працею, щоб заробити на шматок хліба. Однак, як і всі мої ровесники любив спорт. Влітку грав футбол, а взимку — лижі й гайда в гори. А вони від батькового порогу — рукою подати. І так рік за роком.

Багато дітей йшли на тренування перечинської команди. Ми на м’яч чатували за воротами. І коли футболіст проб’є по брамці не точно, то ми всі, як зграйка птахів, демонстрували свою спритність, щоб заволодіти м’ячем і бодай разок по ньому вдарити.

У 12 років Юрій був уже у вуличній команді, правда, як польовий гравець. Та з часом старші хлопці мене брали на матчі, однак уже в ролі воротаря.

Справжнім тренером, — продовжує свою оповідь Ю. Сусла, — був ужгородець З. Дьєрфі-ст., котрий тренував не лише дорослу команду Перечина, що грала на першість області (І-а група), а й юнацьку. Він був досить суворим, але справедливим. Дуже не любив лінивих та мамчиних синочків. Знав свою справу чудово, і що головне, він умів безпомилково відшукати серед дітей тих із кого в майбутньому вийде непоганий футболіст.

З часом, — згадує знаний брамкар, — перечинську команду очолив ще один ужгородський фахівець Берталон Вейг. З 15 років Юрій Сусла грає за юнацький, а відтак і «основу» ФК Хімік» Перечин, що виступає на першість області.

1954 рік — перечинець дебютує в ужгородській команді “Спартак”. Мало того, він став головним голкіпером, зігравши в цьому сезоні 13 календарних матчів, а його колега З. Папп — лище 9.

1955 рік — гравець львівської армійської команди, яка теж виступала в тій же лізі першості колишнього Радянського Союзу (клас “Б”), що і його попередня — “Спартак” (Ужгород).

У середині сезону–56 перечинець став головним голкіпером СКА Львів. Тоді за цей клуб грало 10 вихованців закарпатської школи футболу.

1957 рік — перебував у складі ЦСК МО Москва (Центральний спортивний клуб Московського округу). За команду провів два календарні матчі й пропустив два голи.

21 квітня 1963 рік — закарпатець дебютував у новоствореному ФК “Карпати”, хрещеним батьком якого був закарпатець Василь Соломонко із с. Буштино, що на Тячівщині. До дебютного складу ввійшло відразу четверо вихованців закарпатської школи футболу: Д. Баканчош з Берегова, Й. Фалес зі Сваляви, Ю. Сусла з Перечина та тренер Ернест Юст з Ужгорода.

За команди майстрів перечинець відіграв більше 250 офіційних матчів.

1966 рік — Юрій Сусла закінчив Львівський Державний інститут фізичної культури.

1967–1973 рр. — 6 футбольних сезонів Ю. Сусла був тренером воротарів у львівських “Карпатах”.

У 1975 р. у Львові була відкрита СДЮСШОР „Карпати”. До тренерського штабу багато літ входив і Ю. Сусла, який в основному займався з воротарями. Серед його вихованців: Віталій Постранський, Олег Венчак, Микола Сич, Руслан Забранський і Богдан Шуст та багато інших талановитих гравців.

Міський голова Перечина Іван Погоріляк був лаконічним. Спортивна галузь, — наголосив Іван Михайлович, у місті завжди у пошані. Серед почесних громадянин міста є і двоє знаних футболістів — це Андрій Гаваші та Юрій Сусла. Про обох ми підготували й видали книги. У перспективі хочемо підготувати й видати альманах про усіх славних спортсменів нашого міста і району. Ми гордимося у першу чергу першим заслуженим майстром спорту СРСР з футболу на Західній Україні, екс-каптаном київського «Динамо», гравцем та тренером ужгородського ФК «Говерла» («Спартак», «Верховина»). Цікава ж таки арифметика, — наголосив виступаючий, — наші М. Михалина та Андрій Гаваші разом очолювали Федерацію футболу Закарпаття 32 роки, а інші 8 керівників цієї громадської організації — 34 (1946–2020 рр.). Нині також працюємо над тим, щоб у майбутньому створити футбольну команду, яку назвемо «ФК «ім. ЗМС СРСР М. Михалини» Перечин. Плекаю надію, що вона гідно представлятиме Перечинщину у чемпіонаті Закарпаття.

Іван Михайлович щиро подякував І. Моняку за його чудову працю, а Ю. Суслу за те, що знайшов час і вкотре завітав на батьківську землю зі Львова.

Автор цього матеріалу більш детально розповів про літописця Перечинщини І. Моняка та головного героя книги Ю. Ф. Суслу. До речі, я наголосив і на тому, що у львівських командах майстрів («Спартак», СКА та «Карпати») свого часу (1946–2002 рр.) грали та працювали більше 100 вихованців закарпатської школи футболу, з них 20, фото яких вміщені на титульній сторінці нової книги, найбільш відомі. Серед них і олімпійський чемпіон, ЗМС СРСР Й. Беца, В. Рац, В. Турянчик, І. Диковець, С. Варга, Т. Пфафер, Е. Кеслер, Г. Вайда, А. Шандор та інші.

Також мав честь вручити футбольні м’ячі від нинішнього керманича Закарпатської асоціації футболу Івана Дурана та бібліотечку з книг на олімпійську тематику, яку презентував голова обласного відділення НОК України, МС СРСР Іван Риляк, а також грамоту за його підписом градоначальнику славного міста Перечин І. М. Погоріляку.

Учасники презентації нової книги на одному з м’ячів залишили свої автографи, який і був переданий у місцевий унікальний музей спорту Перечинщини. А ось про обласний нам залишається поки–що мріяти….

Василь Гаджега,
голова обласного осередку асоціації спортивних журналістів України,
член виконкому обласного відділення НОК України.