Географічні координати: 48° 14і 00.3" N • 23° 32і 44.7" Е.Відстані: Київ — 783 км ,Ужгород — 146 км, Хуст — 35 км.Автомобільні траси: Т0720 «Міжгір'я — Колочава — Буштино», Т0733 «Драгово — Сокирниця». Водойми: річки Байловка, Теребля.



Походження назви: не виключено, що в основі назви села лежить румунське дієслово draga, що означає «очищати дно річки» (сучасні землечерпальні механізми так і йменуються — драги); відповідно, і село могло виникнути на місці проведення таких робіт, що підтверджується й тим, що в районі села знаходиться охоронна зона антропогенних ландшафтів, тобто — ландшафтів, які змінені внаслідок діяльності людини. Не менш достовірним є припущення, що в основі назви села лежить корінь «драг-», тобто - дорогий. Звідси Драгово - «дорога земля».
Існують різні версії й легенди щодо назви села Драгово.
Одна з них розповідає, що захотіла якось цариця Марія-Терезія серед літа покататися на санях. Її міністри вирішили, що зроблять то у Солотвині – насиплють на дорогу солі, і можна буде возитися на санях, як по снігу. Коли цариця їхала у Солотвино, то за Хустом із заднього колеса її карети вискочив залевчник. Аби колесо не злізло з тенгля, бо тоді карета могла перевернутися, один вояк, що побачив поломку, замість залевчника засунув палець. І так біг за каретою аж до Тячева. Цариця бачила, що вояк біжить за каретою, та лише у Тячеві, зрозуміла чому. Коли карета зупинилася, вояк відійшов убік. Цариця запитала, хто то був. А їй кажуть: «Якийсь драк!». Цариця розпорядилася: «Приведіть сюди драка!». Кричать: «Драк! Драк!». Та ніхто не йде. Бо того вояка звали не Драком, а Рішком. Тоді цариця розпорядилася знайти вояка, у котрого перст буде у коломазі. Знайшли його, привели. «Ти Драк?». «Ні, Рішко!». А цариця – трісь його: «Ти є Драк! Усі оті полонини твої і оті поля твої». Пани відразу записали у книгу прізвище того вояка. Записали за ним усі землі, на котрі показала цариця. Місце, де він поселився, записали так – Дракове. А люди почали називати Драговом.
Старожил села М. Грибовський стверджує, що він вичитав в одній із новинок, що із потонулого «Титаніка» дотепер водолази піднімають пляшки із «Драгівською» мінеральною водою, яку везли з Європи до Америки у великій кількості. Очевидно, через її унікальні лікувальні властивості. На пляшкових етикетках, підписаних чотирма провідними вченими Австрії, Угорщини та Німеччини, дається вичерпний хімічний склад води та рекомендації для її вживання натощак при хворобах стравоходу, зокрема й геморою: 50 грам мінеральної та 150 грам теплої прокип'яченої води. Питається: чи не ця «драга» вода й дала назву селу? Адже наші предки вміли раціонально, з найбільшою ефективністю використовувати дари природи в тому числі і воду.
Драг і Бальк
Мабуть, нема такої людини, котра не чула би про Влада Дракулу, чиє ім’я оповите масою чорних легенд. Всі знають, що він мешкав у замку десь в Трансільванії, на території сучасної Румунії, і відзначався особливими вподобаннями, любив, м’яко кажучи, кровиці попити.
Та майже ніхто не знає, що відомий вампір має безпосередній стосунок до нашої чарівної землі. Розповім вам байку, але цілком реальну та історично підтверджену. В 1329 році угорський король за особливі заслуги перед короною і Його Величністю подарував рицарю Драгу і його брату Бальку Хустський замок з околицями. Околиці на той час складали чи не третину Закарпаття. Свою штаб-квартиру брати вирішили облаштувати в селі Драга недалеко від Хусту, нині с. Драгово.
Драг з румунської мови означає – чорт. Очевидно, що Драг – було прізвиськом, бо за свідченнями тогочасних джерел, був він людиною відважною і злою, мав страшний норов і ще страшніше лице, спотворене масою шрамів. Війни в ті часи не кнопками велись, а мечами. Король угорський частенько позичав у Драга гроші, а віддавав землями. То ж скоро Драгові володіння виросли в кілька разів, а сам рицар досить знахабнів і почав вимагати від короля ще якихось привілеїв і подарунків. Бідний король зрозумів, що виховав монстра, і вирішив його позбутися. Але воювати проти Драга було справою нелегкою, тому в сусідньому Виноградівському замку король поселив ще одного заядлого вояка – барона Пітера Берені, і доручив йому позбутися Драга, як той вважає за потрібне. Відповідно всі захоплені маєтки Берені міг залишати за собою. В ході численних боїв барон відтіснив Драга з рівнини і заставив переселитись в гори Трансільванії, де родина Драків чи Дракул мешкає по сьогодні. А всім відомий Влад Дракула є прямісіньким нащадком рицаря Драга – володаря Хустського замку. В родинному ж селі Драгово ще з 14 століття і досі зустрічаються цікаві прізвища, які про щось, та й говорять: Драгів, Драгуля, Драгсиневич і Ріжко – все, наче від чортиків.
Найбільш правдоподібна версія пов'язана з історією Архангело-Михайлівського монастиря. Вважається, що монастир був заснований раніше, ніж виникло село. Цю святиню подарували людям воєвода Баліда та магістр Драг. Можливо прізвище цього діяча-добротворця дало назву селу.
Село Драгово розташоване в долині річки Теребля, за 35 кілометрів від райцентру – м. Хуст. Угорський історик В.Билваї у своїй книжці «Марамороське суспільство та його національності», виданій в Будапешті 1943 року, назвав точну дату заснування села – 1403 рік. А на околиці Драгова в селі Становець знайдено сліди поселення епохи раннього палеоліту (100-150 тисяч років тому назад).
Село часто перейменовували. Угорці його називали Кевешлігет (кам'яна долина). 24 жовтня 1944 року в Драгово ввійшли радянські війська. Сто чотири жителі села добровільно вступили в ряди Червоної армії, 24 – до складу 1-ого Чехословацького армійського корпусу генерала Л.Свободи. П'ятдесят шість односельчан загинуло на фронтах Другої світової війни.
В селі встановлено обеліск на честь односельчан, які загинули в боротьбі з фашизмом.
У 1946 році в Драгові відкрито середню школу, яку відвідували й учні з навколишніх сіл. Серед випускників другого випуску був Василь Миколайович Рішко, який тривалий час очолював обласне управління охорони здоров'я.
У 1948 році в селі був організований колгосп. У травні 1981 року було відкрито будинок культури. У жовтні 1989 року була введена в експлуатацію школа на 1176 учнівських місць.
Уродженцями села є багато видатних людей, зокрема Степан Росоха, один із активних діячів уряду Карпатської України, письменник Микола Рішко, поетеса Христина Керита.
Доступним для відвідування в с. Драгово є Свято-Миколаївський Храм, що заснований в 1868 році. Тут можна побачити стародавні ікони датовані 1860-1900 роках.
Пам'ятник Богдану Хмельницькому. Гетьман стоїть при виїзді з Драгового, обличчям до села - як прикордонник. Тільки з булавою.
В с. Драгово майстрами художнього різьблення по дереву створені чудові вироби з дерева, картини, пано та інше. Все це можна оглянути на виставці по вул. Шевченка,16.
Тут, на березі річки Теребля збереглася геологічна пам'ятка природи "Оголені скелі", що віднесена до об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення.
В с. Драгово вже є традицією проводити восени фестиваль традиційного народного мистецтва "Яворові гуслі". Метою фестивалю є збереження традиційного народного мистецтва України, пропагування творчості самобутніх фольклорних колективів, окремих виконавців та майстрів декоративно-ужиткового мистецтва, формування духовного та естетичного смаку населення, розширення творчих зв'язків, обміну досвідом та інформацією в царині народної творчості.

http://mukachevo.today/

admin