Аспірант факультету європейського права та правознавства УжНУ Віталій Дацюк потрапив до числа українських представників на Міжнародній літній школі «Перспективи демократизації, стабілізації та європеїзації України: досвід країн Балтики» (25–29 серпня, місто Тарту) з-поміж майже 300 претендентів. Він розповідає, що Українська революція 2014 року стала об’єктом уваги під час цієї літньої школи.

Навчання тривало 5 насичених днів, під час яких удалося не тільки прослухати унікальні лекції в одному з найстарших вишів Прибалтики, а й поспілкуватися з Президентом Естонії, депутатом Європарламенту, провести флешмоб до Дня Незалежності, ще й скуштувати неймовірно смачні естонські марципани! - пише Медіацентр УжНУ.

Хлопець каже, що після цих подій в Україні та наслідків політики держави-агресора естонці повністю солідарні з українцями і по-справжньому намагаються нам допомогти.

«Лекційні заняття й дискусії під час Школи були присвячені перспективам демократизації українського суспільства, шляхам розв’язання кризи у країні. Ми мали цікаві зустрічі, зокрема – з депутатом Європарламенту від Естонії Мар’ю Лаурістін. Свого часу вона була одним із діячів національного руху під час розпаду СРСР, коли в Естонії проголошували незалежність, а згодом – першим міністром соціальної політики цієї країни. Тривалий час була викладачем, а нині працює у депутатській групі міжпарламентських зв’язків з українським парламентом. Залишила нам свою електронну адресу і просила звертатися в разі потреби, – розповідає Віталій Дацюк.  

Кульмінацією поїздки до Естонії стала зустріч з Президентом Естонії Томасом Гендріком Ільвесом, спланована незадовго до початку школи за згодою глави держави. «Зустріч тривала майже годину, Президент зауважив, що Україна як суверенна держава народжується саме в ці дні. Якщо сьогодні не вирішимо свої проблеми та не зможемо об’єднати суспільство навколо спільних цінностей, ніхто нам не зможе допомогти. При цьому ми неодноразово чули від естонців, що вони радо надаватимуть підтримку. Наголошували на дальшій співпраці, зокрема, в подібних наукових заходах», – ділиться враженнями хлопець.  

Естонія має хороший досвід електронного урядування. У країні налагоджено електронний документообіг. Замість паспортів – електронна ІD-карта, яка вміщує всі дані про людину. Навіть голосувати можна за допомогою цієї картки, оскільки документ має кілька систем захисту. Через Інтернет там цілком реально зареєструвати підприємство.

Для аспіранта факультету європейського права та правознавства УжНУ Естонія цікава досвідом свого державного будівництва. Країна почала розвиватися відразу після розпаду Радянського Союзу. Ще кілька років тривали дискусії щодо основних векторів внутрішньої та зовнішньої політики. Зрештою, знайшли консенсус, 1996 року підписали Асоціацію з ЄС і вже 2004 року стали повноправним її членом.

«Естонці дуже поважають українців, вважають нас навіть братами по нещастю – багато в нашій історії спільного. Після подій в Україні Росію вважають окупантом і розуміють: якщо не спинити агресора сьогодні, то вже завтра він може бути в Естонії.

Відносини з Росією були ключовою темою школи. Ми прослухали дві лекції російських професорів, які сьогодні живуть в Естонії. Одна з них стосувалася поширення російського авторитаризму у Східній Європі, інша – впливу української кризи на ситуацію в Балтійському регіоні. При цьому російські викладачі були досить обережними у своїх висловлюваннях, не надавали конкретних оцінок ситуації в Україні, – каже учасник літньої школи. – Були й неприємні моменти. До прикладу, ситуація, коли за вечерею одна з організаторів школи почала запитання з такого: «У вас в Україні українська і російська – це державні мови...». Тож довелося їй пояснювати, що в нас одна державна мова, але багато людей розмовляють російською».

Тамтешня діаспора налічує близько 28 тисяч українців, які об’єднані в кілька десятків національно-культурних організацій. Є в Таллінні й українська греко-католицька церква, щоправда, місцеве населення загалом є протестантським.

Попри велику кількість російськомовного населення, державна мова в Естонії одна – естонська, знання якої є обов’язковим для здобуття громадянства. Значна кількість росіян в Естонії так і не вивчили естонську, але мають т. зв. «сірі» паспорти, які, хоч і позбавляють їх політичних прав в Естонії та можливості влаштуватися на державну роботу, однак дають право на постійне проживання. При цьому естонська молодь зі своїми російськомовними ровесниками принципово розмовляє англійською.

Rionews