В кінці року в офісі Міжнародної Комісії з захисту Дунаю у Відні відбулася зустріч представників Мінприроди Республіки Білорусь та України з експертами МКЗД з метою вивчення досвіду роботи Комісії, обговорення перспектив розвитку міжнародного співробітництва у басейні ріки Дніпро та створення Дніпровської Комісії по аналогу МКЗД.

Чому виникла необхідність створення Дніпровської комісії?
Витяг із висновку експертів, які виконали транскордонний діагностичний аналіз басейну Дніпра. На території України, Дніпро практично перестає бути повноцінною рікою. Від гирла Прип’яті до Нової Каховки сучасний Дніпра являє собою каскад водосховищ, в числі яких: Київське, Канівське, Кременчуцьке, Дніпродзержинське, Дніпровське і Каховське. Внаслідок зменшення надходження води з приток Дніпра, уповільнення течії, випаровування води, а також забору води для господарських потреб — водність річки зменшилася приблизно на 20 %. Плачевний стан і малих річок, які зарегульовані на 30—70 %, а деякі — на всі сто. Можна констатувати перетворення функціональної річкової екосистеми в озерно-річкову, з відповідним сповільненням водообміну, а також зниженням здатності річки до самоочищення. Середня глибина у водосховищах не перевищує і п’яти метрів, таким чином, влітку вода прогрівається до самого дна, а це викликає бурхливий розвиток ціан бактерій і задуха риб.

Зростаюча деградація екосистеми дніпровського басейну почала проявлятися на початку 90-х років на нижній і середній ділянці Дніпра. Ця критична ситуація склалася як прямий наслідок широкомасштабної індустріалізації, швидкого розвитку важкої та хімічної промисловості, нераціонального використання природних ресурсів і практично повної зневаги до збереження навколишнього середовища. Рівень і масштаби змін в екологічній системі басейну настільки великі, що багато з них вже просто незворотні. Вплив цих змін на рівень і умови життя населення в цьому регіоні не менш драматично.
Велика частина наслідків деградації навколишнього середовища в басейні Дніпра, звичайно ж, має трагічний ефект і для прибережних країн, і поширюється на більш широкий регіон Чорного моря, який багатьма експертами розглядається як найбільш сильно страждає в результаті людської діяльності. А це, в свою чергу, має глобальний ефект, оскільки Чорне море впливає на екосистему та клімат середземноморського регіону в цілому. Розуміючи всю драматичність ситуації, країни дніпровського басейну виявляють зацікавленість і готові здійснити рішучі заходи щодо захисту і відновлення екосистеми басейну. Для того, щоб вивчити міжнародний досвід транскордонного співробітництва в цій області, представники Мінприроди Республіки Білорусь та України зустрілися у Відні з експертами Міжнародної комісії з захисту Дунаю.
Про дискусії експертів і про конкретні підсумки зустрічі у Відні ми розмовляємо з Вірою Профазі, керівником Проекту ПРООН-ГЕФ Екологічного оздоровлення басейну Дніпра.

- Перед нами зараз стоїть завдання створення органів управління басейном Дніпра, тому ми зайнялися вивченням досвіду найбільш успішної в цій галузі - Міжнародної комісії з захисту Дунаю. Нам потрібна була платформа, на підставі якої ми б могли поєднати інтереси і побажання країн - учасниць дніпровського басейну - України, Росії та Республіки Білорусь, для того, щоб вони, використовуючи багаторічний досвід колег з МКЗД, могли обговорити і прояснити деякі питання договору, які для України, Білорусії та Росії поки є спірними.

- Наш проект підготував Договір трьох країн «Про співробітництво в галузі охорони і сталого розвитку басейну річки Дніпро». Цим договором передбачається створення Міжнародної Комісії басейну Дніпра з секретаріатом за зразком МКЗД. Поїздка до Відня стала своєрідною відправною точкою в цій роботі, тому що до цього моменту проводилися тільки односторонні консультації на рівні експертів. На зустрічі у Відні були присутні офіційні особи двох держав, представники міністерств екології обох країн, від яких у майбутньому багато в чому буде залежати здійснення цього проекту.

- Яка інформація була вам найбільш цікава, і до яких висновків прийшли учасники зустрічі?
- Виконавчий секретар МКЗД пан Веллер розповів про історію формування МКЗД, підкресливши, що при підписанні Конвенції з захисту ріки Дунай, основного правового документа, що регулює роботу МКЗД, були присутні не всі країни Дунайського басейну, а сама Комісія була сформована тільки через чотири роки після підписання Конвенції у 1998 році. Філіп Веллер розповів про джерела фінансування діяльності МКЗД. Вони включають в себе як внески країн-учасниць, так і зовнішні джерела, якими є кошти, що виділяються міжнародними організаціями та компаніями, такими як HellenicCoca-Cola, Siemens, the Coca-Cola Company, Agrana, Borealis, Cargill, Agrium та інші, які співпрацюють з МКЗД і допомагають у реалізації і фінансуванні цілого ряду проектів.
Карл Швайгер, представник Мінприроди Австрії, розповів про важливість участі в комісії з захисту Дунаю для держави, що перебуває вгору за течією. Він нагадав, що, наприклад, при створенні Комісії по Рейну, спочатку Австрія відмовилася бути її учасницею, так як вважала, що на екологію стани не роблять впливу якість і кількість вод, одержуваних від інших держав, а також з причини того, що вона не має виходу до моря. Незважаючи на це, згодом Австрія приєдналася до Комісії, з тим, щоб впливати на вирішення питань, що стосуються регламентування кількості та якості скидів, і сьогодні є одним з її найактивніших учасників.
Пізніша приєднання Австрії до Комісії по Рейну для робочої групи нашого проекту було особливо цікаво, так як у нас склалася аналогічна ситуація з участю в проекті Росії. Дві області Росії - Брянська і Смоленська знаходяться вгору за течією Дніпра, і у них немає виходу до моря. Тому спочатку Росія не виявляла великого інтересу до створення Дніпровської Комісії та участі в ній. Познайомившись з досвідом Австрії, ми розуміємо, що навіть якщо Росія вирішить приєднатися до Договору пізніше, то це не повинно зупиняти нашу роботу над створенням комісії, адже існують успішні міжнародні механізми подальшого приєднання. Тим не менш, на зустрічі у Відні прозвучала позитивна інформація учасника з Росії, безпосередньо задіяного у вирішенні даних проблем.
Михайло Нікіфоров, старший технічний радник офісу ЮНІДО в Москві, повідомив, що в ЮНІДО надійшли звернення від губернаторів Брянської і Смоленської областей з проханням про їх включення в Міжнародну програму екологічного захисту вод Дніпровської річкової системи ЮНІДО. ЮНІДО також готовий сприяти в залученні інших міжнародних екологічних організацій та проектів, враховуючи ключове значення річки Дніпро та її приток для цих областей. Пан Нікіфоров відзначив необхідність розвитку тристороннього співробітництва і заявив, що ЮНІДО готове брати участь у консультаційних процесах по просуванню Договору в Російській Федерації.
Сергій Вихріст, експерт проекту, акцентував увагу учасників зустрічі на новизні механізмів і сучасних можливостях міжнародного транскордонного співробітництва в рамках Дніпровського Договору, багато з аспектів якого, раніше не передбачалися і не використовувалися двосторонніми угодами між Україною, Республікою Білорусь та Росією.
Тетяна Слиж, офіційний представник Республіки Білорусь, зазначила, що позитивним аспектом підписання даного договору делегація Республіки Білорусь вважає створення міжнародного плану управління басейном річки Дніпро, а також технічну та фінансову допомогу в розробці національних планів управління басейнами і суббасейнамі річки Дніпро.
Михайло Томахін, директор департаменту охорони природних ресурсів Міністерства екології та природних ресурсів України, розповів про Загальнодержавну цільову програму розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро до 2021 року, прийнятої в червні 2012 року, яка також передбачає розробку планів управління річковими басейнами.
Створення Дніпровської комісії, відзначали всі учасники зустрічі у Відні, об'єднує зусилля трьох держав, відкриває нові можливості для залучення інвестицій Глобального Екологічного Фонду, коштів Євросоюзу та інших міжнародних організацій, для реалізації грандіозної програми по захисту вод Дніпра, а також створення сучасного ефективного плану управління басейном цієї величної і дуже красивою річки.
Відень.

На знімку: учасники зустрічі, офіційні особи двох держав, представники міністерств екології та учасники проекту в штаб-квартирі ООН у Відні.

Наталія Крістл, прес-консультант міжнародної місії із захисту Дунаю