В цьому році зимова першість Закарпаття з футболу з причини її недоукомплектованості учасниками не відбулась. Увагу вболівальників привернули зимові першості Ужгородського, Мукачівського, Виноградівського, Іршавського, Берегівського та Хустського районів. Деякі команди демонстрували близький до обласного рівня футбол.

Останньою завершилась відкрита першість Іршавщини, фінал чотирьох якої відбувся на стадіоні в селі Заріччя в неділю 14 квітня.

Першими, у матчі за бронзові нагороди, змагались невдахи півфіналів «Білки» та «Кушниця». Земляки Івана Фірцака-Кротона володіли ініціативою майже протягом всього двобою. Як наслідок у ворота горян влетіло три мячі від Івана Костака, Рудольфа Петера та Ярослава Горзова. «Кушниця» спромоглась на гол престижу від Василя Пітри.

У двобої за золото змагались ільницький «Шахтар» та «Фанчиково». Матч активніше розпочали «гірники», які атакували обома флангами із використанням на правому краї Віталія Матіка та зліва Володимира Савка. Саме ці два «шустрики» й завдали перших ударів в сторону воріт суперника на 3-й та 5-й хвилинах відповідно. З глибини їх підтримували капітан Роман Гуленко, Сергій   Авдєєв, Василь Немировський-молодший та Олександр Безега. Перші двоє запамятались гострими прострільними передачами, В. Немировський – кількома дальніми ударами з 25-40 метрів, а захисник О. Безега кілька разів опинявся на вигідній ударній позиції перед штрафним майданчиком. Саме останньому на 8-й хвилині вдалось завдати першого удару в площину воріт граючого президента та сільського голови «Фанчикова» Юрія Маряна, коли він замкнув простріл С. Авдєєва з лівого флангу. Голкіпер «синьо-жовтих» вчасно змістився ближче до стійки і забрав м'яча до рук.

Середина тайму була за земляками Василя Раца. Активним у «Фанчикова» був півзахисник Степан Гевді, який заробляв та виконував стандарти і робив небезпечні прострільні та навісні передачі на форвардів. Найгострішим з них був епізод на 9-й хвилині, коли С. Гевді розіграв на правому фланзі   кількаходівку з Юрієм Єжовим і прострілив у штрафний майданчик на нападника Анатолія Ярему. Форвард пробив під перекладину, та воротар у стрибку відбив м'яч. На добивання підбіг С. Гевді, та його на якусь мить випередив Р. Гуленко і виніс м'яч подалі.

Наступні два влучання були за «Шахтарем». На 17-й та 22-й хвилинах їх автором став В. Немировський. З першим пострілом зі стандарту майже з центра поля воротар легко впорався, а в другому моменті, коли Василь замкнув простріл С. Авдєєва з правого флангу, тільки правильно обрана Ю. Маряном позиція врятувала його від голу.

«Фанчиківці» відповіли ударом з відскоком від газону в правий кут у виконанні Габора Мізуна, та воротар «помаранчево-чорних» Василь Лендєл правильно обрав позицію і впорався з цим м'ячем. На фініші першого тайму команда з Виноградівщини суттєво підсіла функціонально, що стало ще помітнішим по перерві. Це відчував і суперник. Свисток на антракт арбітра Михайла Полончака застав земляків Івана Гецка в атаці, а на початку другого тайму вони атакували ще з більшим завзяттям. Та на завершальній стадії   нічого їм не щастило. Удари Віталія Пацкана та В. Немировського на 46-й та 47-й хвилинах полетіли в «молоко».

У відрізку з 50-ї по 56-ту хвилини «Шахтар» взагалі міг довести рахунок до розгромного, однак реалізація гольових моментів стала гальмом прогресу команди тренера Василя Немировського-старшого.

Спочатку на 50-й хвилині С. Авдєєв з В. Немировським розіграли комбінацію по центру. Останній вийшов на позицію для удару з середньої відстані, та в останній момент захисник Михайло Логойда виніс м'яч у нього з-під ніг.

Через хвилину Василь Ловска та В. Пацкан розіграли кількаходівку з ювелірними передачами п'ятками та іншими частинами ніг, після чого перший зробив навісну передачу у штрафний майданчик на С. Авдєєва. Та той, перебуваючи в кількох метрах перед спантеличеним голкіпером, зміг тільки легенько штовхнути м'яч у його напрямку.

Ще за мить на ударну позицію вивели В. Савка, який метрів з 20-ти пробив набагато краще за своїх молодих партнерів. М'яч підстрибнувши перед воротарем, прослизнув під ним і, зачепившись за нього, полетів у кількох сантиметрах від стійки. На 56-й хвилині сам голкіпер «синьо-жовтих» невдало зіграв на виході з воріт. До шкіряного підбіг В. Немировський, та воротар з третьої спроби ліквідував небезпеку.

У «Фанчикова» навіси з правого флангу продовжував колекціонувати невтомний С. Гевді, та в критичних миттєвостях на висоті, в прямому і переносному сенсі, були захисники Р. Гуленко і О. Безега та воротар В. Лендєл. Чим ближче було до фінального свистка, тим менше було гостроти та змісту в атаках обох команд.

За п'ять хвилин до завершення поміж ільницьких глядачів можна було почути «Знову ці післяматчеві пенальті». Такий песимізм фанів бере свій початок із нещодавнього матчу 1/16 кубка Закарпаття проти “Середнього”, де “Шахтар”, давши бій фавориту в основний час – 0:0, вчисту склав зброю в післяматчевій одинадцятиметровій серії – 0:3. Цього разу фінальний свисток також зафіксував суху мирову.

Та під час пробиття даних післяматчевих ударів фортуна віддала борг “гірникам”. В. Савко поклав м'яч в лівий кут, а Г. Мізун   влучив у праву стійку – 1:0. В. Ловска пробив бездоганно в правий нижній кут – 2:0, а М. Мізун своїм пострілом зняв павутину з дев'ятки воріт В. Лендєла– 2:1. В. Немировський фінтом поклав Ю. Мар'яна в правий, а м'яч легенько проштовхнув у лівий кут його брами – 3:1. С. Гевді пробив повз ліву стійку, а Р. Гуленко своїм голом з точки оформив перемогу «гірників» – 4:1. Ільницький “Шахтар”, який за часів Радянського Союзу був учасником обласних та всеукраїнських футбольних баталій, після довгої перерви, пройшов черговий щабель на шляху до свого відродження.

                                                                                             

Євген Свищо