Василь Цар був призначений на посаду головного лікаря Міжгірської районної лікарні ще на початку 2005 року. Здобув авторитет, був чудовим лікарем, практикуючим хірургом.

Але через 6 років голова Міжгірської РДА Василь Щур звільняє Василя Царя з посади. При цьому, вже лише після звільнення оприлюднюються вигадані догани, які ніби-то стали причиною звільнення. Насправді   причино звільнення   стала незгода   виконувати   бандитські   вказівки   партії   регіонів. Цілий   рік   проводилися   перевірки (Убоз, прокуратура, КРУ,   УБОП). Коли   нічого   не знайшли   звільнили   за   порушення   при   надані   відпусток   медпрацівникам.

З того часу і почалися судові перипетії. Рішенням Міжгірського районного суду Закарпатської області від 26 грудня 2011 року вищевказані розпорядження голови РДА були скасовані як незаконні, а Василя Царя поновлено на посаді головного лікаря Міжгірської районної лікарні. Була апеляція від Щура, але рішення суду першої інстанції набрало законної сили 23 лютого 2012 року згідно ухвали апеляційного суду Закарпатської області.

Щур змушений був відновити Василя Царя на посаді і видав відповідне розпорядження, однак того ж дня оприлюднив нове розпорядження про звільнення.

Рішенням Воловецького районного суду Закарпатської області від 27 березня 2012 року і це розпорядження було визнано незаконним і скасовано, а Царя знову поновлено на посаді головного лікаря Міжгірської районної лікарні.   Це рішення суду також було оскаржене Щуром, але воно таки набрало законної сили 13 червня 2012 року відповідно до ухвали Апеляційного суду Закарпатської області.

І знову сталося щось незрозуміле. Голова   Міжгірської РДА Щур сфальсифікував факт виконання   рішення   суду, видав   розпорядження про   поновлення Василя Царя на посаді   керівника лікарні і направив його до виконавчої   служби. Відповідно, виконавче   провадження було закрите. При цьому, Василя Царя з рішенням про поновлення на роботі   ніхто не   ознайомлював. Натомість рекомендованим   листом він отримав розпорядження   голови Міжгірської РДА від 9 квітня 2012 року № 116, що його знову було звільнено з роботи.

Василь Цар

І знову суди!

Рішенням Міжгірського районного суду від 30 серпня 2012 року вказане розпорядження визнано незаконним та скасовано, і знову Василя Царя поновлено на посаді. Це рішення набрало законної сили згідно з рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 9 квітня 2013 року. Більше того, рішенням апеляційного суду Закарпатської області на користь позивача із відповідача було стягнуто моральну шкоду заподіяну незаконним звільненням в сумі 20 000 грн.

Але Щур не мав намір виконувати рішення суду. У зв’язку з невиконанням Міжгірською райдержадміністрацією протягом тривалого відрізку часу рішення Міжгірського районного суду від 30 серпня 2012 року, Василь Цар звертався до суду з позовом про стягнення моральної шкоди та середнього заробітку за час вимушеного прогулу і суд його вимоги задовільнив. Дане рішення набрало законної сили 13 лютого 2014 року згідно з рішенням апеляційного суду Закарпатської області.

Крім того, за фактом умисного безпідставного невиконання головою Міжгірської РДА Щура рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 30.08.2012 року щодо поновлення Василя Царя на посаді головного лікаря Міжгірської районної лікарні було зареєстроване кримінальне провадження №42012070110000003 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого частиною 2 статті 382 КК України, до якого згодом були приєднані кримінальне провадження №42014070110000132 (ч.1 ст.364 КК України) та №42014070110000131 (ч.1 статті 172 КК України). Міжгірська райадміністрація під керівництвом Щура робить черговий фінт. Було змінено статут лікарні і посада головного лікаря стала посадою не керівника, а заступника, тобто не наділена тими функціями, якими була наділена посада головного лікаря, з якої Царя було незаконно звільнено. Норми трудового законодавства були явно порушені.

Уже на початку 2015 року ухвалою Міжгірського районного суду було роз’яснено рішення від 30 серпня 2012 року і зазначено, що «поновлення на попередній посаді означає наділення особи, зокрема, керівника установи, яким був Цар Василь Іванович до звільнення, тими ж самими повноваженнями, які він мав до звільнення з роботи. Зміна назви посади не повинна впливати на процедуру поновлення на роботі, а поновлений на роботі працівник повинен отримувати ті ж функціональні права та обов’язки, зокрема, керівника установи, які мав до звільнення. Тільки ліквідація установи унеможливлює виконання вказаного рішення». Вказана ухвала набрала законної сили 20.01.2015 року.

Проте, незважаючи на це роз’яснення рішення суду, Цар продовжував працювати на посаді головного лікаря Міжгірської районної лікарні як на посаді заступника, тобто, не був поновлений на роботі з тими ж функціональними правами та обов’язками керівника установи, які мав до звільнення.

Однак РДА не мала наміру виконувати рішення суду. Через це іншими судовими рішеннями суд навіть стягнув на користь Василя Царя компенсанційні виплати.

Ну а вже в лютому 2018 року лікар Василь Цар отримав повідомлення, що в лікарні взагалі ліквідовують посаду головного лікаря і в квітні того ж року він був вчергове звільнений. Василь Цар знову звертається до суду і у вересні того ж року рішенням Міжгірського районного суду його було поновлено на посаді головного лікаря Міжгірської райлікарні а сектор охорони здоров'я мав виплатити позивачу середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Тоді Міжгірська влада та керівництво сектору медицини пішло іншим шляхом. Василя Царя повернули на роботу, але створили йому жахливі умови праці. Йому виділили кабінет (перебудований балкон), забрали меблі, кушетки для огляду хворих) у поліклінічному відділенні, який був придатний хіба що для підсобки.

Та й то в кабінеті постійно вимикали електроенергію, а на лікаря чинився психологічний тиск. Лікаря Василя Царя позбавили можливості не лише керувати лікарнею, але й займатися практичною хірургією. Тобто, створювалися умови, щоб лікар Василь Цар сам звільнився.

При цьому, Василь Цар чудовий хірург з іменем і були сотні звернень мешканців Міжгірщини до влади та до завідуючого сектором охорони здоров’я Анатолія Пшеничного з проханням дозволити проведення їм хірургічних операцій саме досвідченим Василем Царем. Але всім було відмовлено.

І знову суд! Цього разу в травні 2019 року Апеляційний суд знову став на захист Василя Царя і виніс рішення, що Василь Цар повинен бути не просто номінально поновлений на посаді, але й отримати ті самі повноваження, які у нього були.

Закарпатський апеляційний суд визнав, що рішення Міжгірського районного суду від 30.08.2012 року та Ухвала Міжгірського районного суду 12.01.2015 року про поновлення Василя Царя на посаді керівника лікарні не виконані і він не позбавлений можливості на відновлення своїх трудових прав і поновленні на посаді керівника лікарні. Постанову Закарпатського апеляційного суду залишено без змін Постановою Верховного суду України від 29.06.2021 року.

І тут Міжгірська влада вже пішла іншим шляхом, залучивши… Воловецький районний суд. Це там, де нещодавно судили гвалтівників неповнолітньої дівчини.

Згадані судові рішення були долучені до матеріалів цивільної справи, проте з невідомих причин, повністю проігноровані Воловецьким районним при винесенні оспорюваного рішення.

Воловецький районний суд у цьому випадку грубо порушив вимоги частини 4 статті 82 ЦПК України, згідно якої обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судовий процес по цій справі мав бути закінчений щонайбільше за три місяці. Натомість судовий процес у суді першої інстанції тривав більше трьох років!

До речі, на початку липня 2020 року лікар Василь Цар звернулися до суду про винесення окремої ухвали про вчинення посадовими особами КУ «Міжгірська РЛ» та КНП «ЛПУ Міжгірська районна лікарня» Маршаликом Е.Т., Пшеничним А.О., Палапа Ю., головою Міжгірської РДА Юриком В.В. злочинів, передбачених п.2. ст.382, п.1. ст. 384 КПК України. Однак, суддя В.Кривка проігнорував це звернення, а потім взяв самовідвід після майже річного розгляду справи. Справа була скерована до Воловецького районного суду.

За період провадження Воловецькому районному суду були надані докази, в тому числі на основі показів свідків, що посадові особи сектору охорони здоров’я Міжгірської РДА, Міжгірської РДА, Міжгірської районної ради, КНП «ЛПУ Міжгірська РЛ» умисно надавали суду неправдиві докази під час проведення процедури ліквідації лікарні, з метою унеможливити виконання рішення суду про поновлення Василя Царя на посаді керівника лікарні. Більше того, надані докази грубого порушення Міжгірською владою, які підлягають тривалому зберіганню, не були передані на зберігання до архіву. Незважаючи, що суду були надані докази підробки документів, введення суду в оману, що мають ознаки кримінального злочину Суддя Воловецького суду відмовив в винесенні окремих ухвал і повністю відмовив в задоволенні позовних вимог. В задоволення заяв про винесення окремих ухвала відмовив Закарпатський апеляційний і Верховний суд України посилаючись на порушення процесуальних норм. По суті суди доказали, що можновладцям можна творити що завгодно, суди їх захистять.

Зараз справа знаходиться в Закарпатському апеляційному суді про поновлення на роботі. Але враховуючи останні події можна стверджувати, що справа находиться на контролі і буде вирішуватися через бек-офіси. Підтвердження цього є паралельна справа в Закарпатському суді про звільнення зв’язане з надуманою ліквідацією, де довідка про заробітну плату виплачену КНП «ЛПУ Міжгірська РЛ» зі слів адвоката відповідача не є доказом, що головна медична сестра працювала в цій лікарні і колегія суддів сприймає це як доказ.

Загалом за весь цей час відбулося понад 300 судових засідань за понад 80 судовими позовами! Тягне на Рекорд Книги Гіннеса.

Найгірше те, що люди, які нищать кар’єру досвідченого лікаря, не просто перебувають при владі, а перебувають на коні. Люди партії регіонів які звільняли Василя Царя тоді при Януковичу правлять бал і сьогодні, в тому числі керують судами. Щур і надалі керує районом, а Пшеничний взагалі наразі очолює медицину Закарпатської області.

Щоб було краще зрозуміло, що це за люди, про ми розповімо окремо трошки пізніше.

Василь Коваль для Prozak.info