Якщо мерії Ужгорода та Мукачева бажають знайти новаторські шляхи господарювання в своїх містах, то повинні шукати позитивні приклади не лише в Україні. І в Мукачева, і в Ужгорода є багато міст-побратимів у країнах ЄС.

Час від часу здійснюється обмін делегаціями цих міст. Але часто все обмежується як максимум культурними обмінами на Дні міст, а частіше – просто ознайомчими поїздками з екскурсіями та застіллями.

Ідеальним прикладом для наслідування для Ужгорода та Мукачева може стати естонське місто Тарту. Тут також стотисячне населення і також значну роль відіграють саме вищі навчальні заклади.

Наш Ужгородський університет налічує 15 тисяч студентів. Є у нас ще декілька філій українських вишів і загальна цифра студентів у місті дотягує десь під 20 тисяч. У Тарту 11 університетів і при населенні 100 мешканців з пропискою у місті проживає в тимчасовому режимі ті самі 20 тисяч студентів. Тобто, майже міста-близнюки.

Мер Тарту Урмас Клаас розповів нашому журналісту про деякі особливості міста і про те, якими є його перспективи. До речі, Урмас Клаас керує містом вже 17 років і на останніх виборах, які відбулися цієї неділі, його партія реформаторів знову перемогла.

Урмасу 65 років, він історик, журналіст, працював у   газеті, двічі обирався в парламент, був головою комітету економіки при першій каденції та головою комітету науки й освіти при другій.

Інтелектуальна столиця

Тарту завжди був інтелектуальною столицею Естонії, адже місцевий університет був заснований ще в 1632 році. Коли у царській Росії вирішили вислати науковців-євреїв, то висилали їх саме до Тарту. І це тільки дало значний поштовх для розвитку університету, його наукового потенціалу.

Наразі студенти в місті є потужною впливовою силою. Тут є цілий ряд студентських товариств, які впливають на владу. Представники товариств можуть відвідувати сесії міськради і подавати свої пропозиції щодо покращення міської інфраструктури, комунальних послуг, бізнесового розвитку, тощо..  

“У нас дуже розвинена мережа велодоріжок і значна частина населення користується велосипедами. Так от, остання пропозиція мерії від студентських товариств стосувалася того, щоб велосипедні парковки були під дахом. І ми обов’язково дослухаємося до цієї пропозиції”, – каже Урмас Клаас.

Більше того, у мерії є фракція Університету Тарту, до якої увійшли представники різних фракцій, які працюють в університеті.

Велика кількість студентів та науковців у Тарту є позитивом для міста. Тарту постійно втілює якісь креативні новаторства, дигіталізується і взагалі його ще називають Smart-city (Розумне місто). Тут є Науковий парк, бізнес інкубатори, Інкубатор зелених рішень, Інкубатор європейського космічного агентства. Тарту — місто стартапів і тут навіть проводять найбільший фестиваль стартапів, на якому беруть участь 4000 людей.

Три окремі бюджети

Тут, як і в Ужгороді та Мукачеві, є Громадський бюджет. Тобто, щороку мерія виділяє 200 тисяч євро на реалізацію громадських проектів, які пропонуються громадою міста.

До речі, цікавим є той факт, що депутати мерії отримують за участь у сесіях матеріальну компенсацію. Наразі ж тут мають намір втілити новий спосіб оплати за участь в сесіях – депутатам даватимуть окрему платню, яка становитиме 25% від середньої зарплати в країні.

Бюджет міста – 200 млн євро. В Ужгорода та Мукачева в еквіваленті десь по 35 млн. євро. Але в Тарту свої окремі бюджети мають Університет та місцева клініка. І що цікаво, і Університет, і клініка мають також по 200 млн. євро річного бюджету. Окремі бюджети це – фінансова незалежність. І досвід показав, що це правильно.

Населення міста

Головним чином у Тарту живуть естонці, представники нацменшин добре інтегровані в громаду, бо російськомовні у більшості своїй також володіють естонською мовою. При СРСР у Тарту було утворено промисловий район, куди переселяли багато людей з різних куточків держави. Тут також був військовий аеродром. Таким чином, тут утворився великий російськомовний мікрорайон, який при Союзі називали чомусь Китайгород.

У часи незалежності Естонії цей мікрорайон почали забудовувати, сюди переселялося багато місцевих мешканців і зараз кількісної переваги у російськомовного населення тут вже немає. Ну і російськомовне населення тут політично не організоване і якогось суттєвого впливу немає.

Один з експертів нам розповів, що в Естонії аж 35% російськомовного населення, але, згідно з соціологічним опитуванням, 70% естонців підтримують членство Естонії в Євросоюзі, а серед російськомовного населення Естонії підтримують її членство в Євросоюзі 60%.  

Мер Тарту Урмас Клаас каже, що у списку його партії є представники різних національностей. І це цілком нормально, бо всі вони активно працюють на інтереси міста.

Промоція міста

Влада Тарту чудово розуміє, що у сучасному світі потрібна активна промоція міста. Саме тому місто Тарту має автономний павільйон на Всесвітній виставці ЕКСПО-2020, яка наразі триває в Дубаї.

А ще тут пропагують велику кількість фестивалів різної тематики. У листопаді тут проводиться гастрономічний фестиваль “З лісу на тарілку”, на якому представляють натуральну продукцію, яку виготовляють з дарів лісу. А вже після Нового року тут проводиться фестиваль “Смачний Тарту”. Ідея в тому, що ресторани міста дають змогу всім своїм гостям поїсти три різні страви всього за 29 євро (Як для Естонії, то це доволі низька ціна).

Тут також проводиться традиційне авторалі і влада міста навіть надає організаторам дотацію на суму 80 тисяч євро на проведення ралі, бо це не просто імідж міста, але й значні фінансові надходження від туристів.

Ще одна фішка Тарту – проведення великих міжнародних конференцій. Головним чином це – наукові конференції.

“У нас багато вчених в університеті і вони організовують різнопланові наукові конференції, на які запрошують своїх колег зі всього світу, щоб ті могли ділитися останніми здобутками у своїх наукових дослідженнях. Місто також підтримує ці конференції і фінансує їх проведення”, – каже Урмас Клаас.

Нагадав мер і про один з найбільших фестивалів, які проводяться в Тарту – Фестиваль авторської пісні, на який з’їжджаються виконавці авторської пісні зі всього світу.

Культурна столиця Європи

Ну і Тарту заслужено отримав звання Культурної столиці Європи у 2024 році. Мер міста розповів нам, що над самою концепцією працювало понад тисячу містян з різних галузей. Долучилися студенти та науковці. Робота тривала 6 років! Зрештою, було розроблено програму і концепцію під загальною назвою «Мистецтво виживання в сучасних умовах». І ця концепція перемогла в конкурсі серед десятків європейських міст, які подавалися на конкурс за право стати Культурною столицею Європи у 2024 році.

“Наша концепція охоплює всі сфери життя – культуру, медицину, спорт.

Концепція приймалася в дискусії. Тут все фундаментально. Вплив людини на екологію, як будувати житло в сучасних умовах, як жити гармонічно з природою, який вести спосіб життя.

Важливим є аспект “Людина і соціальні навики”. Всі речі мають позитив і негатив. До прикладу, активна дигіталізація робить життя комфортнішим, але в той же час, вона негативно впливає на живе спілкування, йде розділ між генераціями – дідами та онуками.

Ну і ще один важливий аспект нашої концепції: ми – Європа. Що ми можемо дати Європі у розрізі нашого менталітету та компетенції? До Культурної столиці Європи відноситься не лише Тарту, але й 19 муніципалітетів, які є тут поруч. А тут різні мовні та культурні традиції і все це ми хочемо презентувати», – розповів Урмас Клаас.

До речі, фінансовий фонд на проведення заходів у рамках культурної столиці Європи складатиме 25 млн. євро. Це не багато. Більше того, тут майже не буде коштів з фондів Євросоюзу. 10 млн. євро підуть від міста, ще 10 млн. від уряду, 3 млн. від бізнесу і трохи грошей дадуть інші самоуправління. Що важливо: директором Фонду на проведення Культурної столиці Європи є бізнесмен. Людина, яка знає грамотно розпоряджатися грошима.

Ми запитали у мера, чи будуть у рамках Культурної столиці Європи проведені якісь реставраційні чи будівельні роботи, як це було, приміром, у Кошице, яке також було Культурною столицею Європи і отримало саме від Євросоюзу 60 млн. євро і більшість з цих коштів пішли на реконструкцію колишніх казарм під Культурний парк, а також реконструкцію міського парку і створення на місці колишнього басейну галереї сучасного мистецтва. З Тарту все по-інакшому.

“Столиця культури це – програма, а не бетон і нові будівлі. Ми проведемо велику кількість різних заходів: фестивалі кінофільмів, виставка «сюрреалізм-100, багато конференцій, Європейський фестиваль думок і навіть Фестиваль поцілунків. До речі, проведення Фестивалю поцілунків було ідеєю наших студентів. На ратушній площі одночасно будуть цілуватися пари і ми плануємо встановити Рекорд Гіннеса по кількості таких пар, що одночасно цілуються. А також в рамках цього Фестивалю буде проведено конференцію про значення поцілунків”, – розповів мер Турту.

І знову повертаюся до того, з чого починав. Тарту має 15 міст-побратимів і жодного в Україні. Мери Мукачева та Ужгорода могли б запропонувати наші міста для дружби з цим прекрасним естонським містом. Досвід такої співпраці був би суттєвим.

Поїздка журналістів до Естонії була організована Українським кризовим медіацентром та Естонському центру міжнародного розвитку.

Петро Гойс спеціально для InfoPost.Media.