1. Новини
2. СОЦІО

Чи може Закарпаття позбутися дотаційного статусу...

...Або реальний шлях краю до фінансово-економічної самодостатності.

Як відомо, Закарпаття, яке межує аж з 4-ма країнами Європейського Союзу, про що знає чи не кожен школяр, вже роки знаходиться в трійці «лідерів» областей України, які дотуються з Державного бюджету. При цьому, край є залежним від вливань із Держбюджету країни на більше, як 75% необхідного фінансування, а деякі райони - більш, ніж на 98%!

При цьому, ніякі бюджети, ні одна з програм, включаючи й стратегічні, які регулярно презентують та приймаються чиновниками вкупі з громадськістю Закарпаття - не передбачають, задіяти місцеві ресурси та прикласти власні зусилля для наповнення муніципальних та обласного бюджетів краю. Натомість, як виявилось, навіть туристична сфера, яку немало із краян вважають головним «активом» Срібної Землі, через практично безсніжну зиму (сезону 2019-2020 років) та відміну абсолютної більшості фестивалів й інших масових заходів через COVID-19 - не сприяла економічному зростанню, не тільки для власників, організаторів й користувачів туристичних об'єктів: готелів, турбаз, ресторанів, кафе, витягів, пунктів прокату, іншої інфраструктури, але й, відповідно, для бюджету області.  

Більше того, практично всі, хто включився у цьогорічну, передвиборчу кампанію, місцевого рівня: і одинаки-самовисуванці й політичні проекти-сили, пропонують тільки одне - «чесно» ділити й розподіляти. Так, навіть найбільш рейтингова - «єдина партія в області яка має потужне політичне лобі у стінах парламенту» та яка презентує себе як «нова» політична партія «Рідне Закарпаття» (яку всього-на-всього перереєстровано з ПП «Київська громада»), лідерами якої стали народні депутати Верховної Ради: В. Лунченко, Р. Горват, В. Поляк та В. Петьовка, обіцяють: «сприяти розвитку регіону», через «виділення додаткового фінансування для наших громад» з Держбюджету України!

Натомість, у цивілізації, куди ніби зібралась й Україна, головне завдання для політиків, особливо муніципального рівня - це питання економіки регіону та розвитку територій. Тобто – заробляння грошей для благополуччя співгромадян, через підняття їх життєвого рівня.

Виходячи саме з вищевказаного, спробував поконтактувати з низкою чиновників краю та місцевих інституцій обласного рівня, яких в Закарпатті чимало, як-то: дві Асоціації регіонального розвитку, Карпатська мережа регіонального розвитку, Центр підтримки підприємництва Закарпаття тощо та запропонувати «Концепцію підготовки пропозицій, законодавчо-нормативна та матеріально-соціальна бази, які наявні в Україні з метою організації переїзду та працевлаштування білоруських фахівців IT сфери в Закарпатській області» (додається).

Тобто, суть пропозиції проста: виходячи з соціально-політичної ситуації, яка складається в Республіці Білорусь після президентських виборів, а також з урахуванням тенденції, яка має місце в частині релокації IT команд з Білорусі, яку вже почали пропонувати українські компанії (як-то комплексний сервіс) а також з урахуванням ухваленого КМ України Розпорядження (№ 431-р від 11.03.2020 р.) «Про встановлення квоти імміграції на 2020 рік» й Указу Президента України (№ 420/2020) «Про деякі заходи щодо залучення підприємців, висококваліфікованих спеціалістів, які є громадянами Республіки Білорусь» - запропонував підготувати конкретні пропозиції, виходячи з наявних: матеріальної, соціальної, культурної, інших можливостей Закарпаття, з метою організації переїзду та працевлаштування білоруських фахівців IT сфери, наприклад, в населених пунктах обласного підпорядкування. Однак, ніякої не те що відповіді а навіть, реакції - не зафіксував.

Щоб не перевантажувати читача зайвою інформацією, яку викладено в запропонованій Концепції, варто вказати тільки на те, що 75% дотацій для Закарпаття це, сьогодні біля 5 мільярдів грн. (або $177 млн.), які вже за кілька років - можливо заробити області, саме через створення сприятливих умов для організації переїзду та працевлаштування білоруських фахівців IT сфери, з врахуванням, звичайно й інтересів місцевих, українських IT компаній.

Тобто, якщо IT-галузь Білорусі уже сьогодні приносить близько 5% ВВП а в Україні (за даними Держстату, у 2019 році) місцеві компанії експортували за кордон ІТ послуг на загальну суму $2,43 млрд, то економічний ефект від ІТ індустрії Львова, як найближчого до Закарпаття міста, в 2019 році перевищив $1 млрд. Звідси, логічне питання: чому Закарпаття не може заробити, саме на IT галузі, бодай вищевказаних $177 млн., щоб залишити в минулому дотаційний статус?

Правда, є одна-єдина умова: треба попрацювати, причому всім й насамперед, чиновникам…

Ю. Ключівський, керівник IASEED
Прага, жовтень 2020

Концепція підготовки пропозицій, законодавчо-нормативна та матеріально-соціальна бази, які наявні в Україні з метою організації переїзду та працевлаштування білоруських фахівців IT сфери в Закарпатській області

Виходячи з соціально-політичної ситуації, яка складається в Республіці Білорусь після президентських виборів, а також з урахуванням тенденції, яка має місце в частині релокації IT команд з Білорусі, яку вже почали пропонувати українські компанії (як-то комплексний сервіс) а також з урахуванням ухваленого Кабінетом Міністрів України Розпорядження (№ 431-р від 11.03.2020 р.) «Про встановлення квоти імміграції на 2020 рік» та Указу Президента України (№ 420/2020) «Про деякі заходи щодо залучення підприємців, висококваліфікованих спеціалістів, які є громадянами Республіки Білорусь», доцільно підготувати конкретні пропозиції, виходячи з наявних: матеріальної, соціальної, культурної, інших можливостей Закарпаття, з метою організації переїзду та працевлаштування білоруських фахівців IT сфери, наприклад, в населених пунктах обласного підпорядкування.

При цьому, у межах встановленої квоти українські ІТ компанії отримають можливість працевлаштувати додатково 5000 висококваліфікованих ІТ спеціалістів на майже постійній основі. Залучені в межах квоти працівники отримають посвідку на постійне проживання, що значно спрощує життя таких іноземних працівників в Україні.

На сьогодні ІТ індустрія займає особливо важливе значення для України. Зокрема лише за офіційними даними Держстату, у 2019 році українські компанії експортували за кордон ІТ послуг на загальну суму $2,43 млрд. У порівнянні з 2018 роком, у 2019 - обсяг експорту українських комп'ютерних послуг зріс на 15% та станом на квітень 2020 року складає 16% експорту всіх послуг з України. При цьому, за інформацією Асоціації «ІТ України», обсяг сплачених до Державного бюджету України податків тільки за перші 6 місяців 2019 року, у порівнянні з аналогічним періодом 2018 року, зріс на 28,9%, до 6,1 млрд. грн, а надходження платежів ЄСВ на 31,4% до 1,89 млрд. грн, відповідно.

ІТ індустрія у Львові, як найближчого до Закарпаття міста вважається однією з найдинамічніших та найпрогресивніших галузей. Відомо, що економічний ефект від ІТ індустрії Львова, в 2019 році перевищив $1 млрд. Детальніше про це від компанії Lviv IT Cluster, яка з соціологічною агенцією Fama 4-ий рік поспіль намагаються відслідковувати таку динаміку, реалізовуючи аналітичне дослідження IT Research в Додатку № 1.

Одним із центрів вітчизняної ІТ-сфери в Закарпатті є Ужгород, де нині діє близько 20 компаній, в яких зайнято від 800 до 1000 спеціалістів, які займаються розробкою як продукції, так й інших технологічних рішень. Більшість ужгородських IT компаній займаються аутсорсингом. Окремі співпрацюють з брендами, які знає увесь світ. Більше в Додатку № 2.

Однак, на відміну від Києва чи Львова, не кажучи вже про Білорусь, Закарпаття яке межує з 4-ма країнами Європи та з урахуванням відстаней до більшості столиць європейських країн, а також беручи до уваги значну кількість відпочинкових та релаксаційних дестинацій, практично в кожній країні - може стати надзвичайно привабливим регіоном для ІТ фахівців з Білорусі. Саме це й підштовхнуло до підготовки та написання цієї Концепції.

Коротка, корисна інформація про IT-сектор Республіки Білорусь

IT-галузь в Білорусі є пріоритетною для держави. Тому в цій сфері діють податкові та законодавчі преференції. Так, до 2049 року ставка прибуткового податку знижена до 9%. Крім того, IT-бізнес звільнений від податку на прибуток і ПДВ. Робота IT-компаній максимально вільна від - бюрократизму з боку чиновників, легалізовані: криптовалюти, ICO і смартконтракти. IT-галузь приносить близько 5% ВВП країни.

У Білорусі більше тисячі ІТ-компаній. 560 з них - в Парку високих технологій. 91,9% виробленого в Парку програмного забезпечення йде на експорт. 49,1% поставляється в країни Європи, 44% - в США і Канаду, 4,1% - в Росію і СНД. В 2018 році вони експортували, тільки в США майже на 600 мільйонів доларів. Основний ринок білоруських ІТ-компаній - замовники з США і Західної Європи. З ІТ-компаніями Білорусі, резидентами ПВТ, працювали 30% компаній зі списку «Fortune Global 200»: Facebook, Microsoft, Northrop Grumman, PepsiCo, Whirlpool, 3M, Amazon.com, Cisco Systems, HP, Oracle, Xerox, Disney, Intel , Apple, IBM.

Перелік топ-компаній Білорусі та окремі дані по них - в додатку №3.

Пропозиції по релокації білоруських IT фахівців, виходячи з географічно-прикордонного та природно-кліматичного розташування Закарпаття, з урахуванням матеріально-соціальної бази краю

Якщо виходити з географічно-прикордонних принад й переваг, які має Закарпаття, то IT фахівцям Білорусі та членам їх сімей варто запропонувати можливості й умови, не тільки плідно працювати, але й гідно проживати та якісно відпочивати.

Для цього край та, особливо міста обласного підпорядкування, мають всі можливості. Так, в Ужгороді сьогодні є достатня кількість офісних приміщень зі всіма комунікаціями, але насамперед Інтернет-мережею. Крім того, особливо з урахуванням ситуації санітарноепідеміологічного стану через карантинні обмеження, можна знайти чимало готелів та інших місць проживання/розміщення, причому на умовах пансіонату, тобто з харчуванням. Мережа дитячих ясель/садків в обласному центрі а також закладів охорони здоров'я, включаючи й приватні, дозволяє забезпечити всі потреби, включаючи й медичні, на високому рівні. Й, насамкінець, можливості відпочинку та релаксації, як в Ужгороді так й в Закарпатті, не кажучи вже про сусідні країни є очевидними.

До жалю, ні львівського IT кластеру (Lviv IT Cluster), ані Парку високих технологій (HTP Belarus), як це мають білоруси, ані в Закарпатті, ані в Ужгороді поки-що нема. Однак, з урахуванням матеріально-соціальної бази краю такий проект може з'явитись, за умови зусиль зацікавлених сторін, починаючи від бізнесу й закінчуючи органами місцевої влади.

Для цього необхідно визначитись з таких питань:

1. Чи потрібно та чи буде вигідною релокації білоруських IT фахівців до Закарпаття.

2. Що зможе та як швидко запропонувати край та/або обласний центр для релокації IT фахівців з Білорусі.

3. Які умови і хто конкретно буде їх готувати а також хто пропонуватиме напрацьоване білорусам та/чи їх представникам.

4. Хто конкретно та які питання вирішуватиме для реалізації задуманого: бізнес, місцева влада тощо.

5. Хто укладатиме угоди, даватиме гарантії, вирішувати форс-мажор й таке інше.

Практичні кроки для реалізації релокації білоруських IT фахівців

Насамперед для іноземців, які погодились на релокацію варто підготувати коротку довідку (бажано російською) щодо наявної законодавчо-нормативної бази по оподаткуванню IT компаній в Україні та ті зміни, які вже запропоновано й ось-ось буде внесено, Додаток № 4. Крім того, місцевим/муніципальним органам влади доцільно підготувати й власні податкові та інші пільги, які матимуть на меті заохотити переїзд іноземців саме до Закарпаття.

Конкретні кроки, які необхідно здійснити для організації переїзду та працевлаштування білорусів в Закарпатській області, вбачаються такими:

1.1. Провести попередні перемовини з власниками та заручитись гарантіями наявних офісних приміщень.

1.2. Підготувати технічні параметри офісних приміщень, фотоматеріали, умови оренди, її вартість та витрати на комунальні послуги.

1.3. Зажадати й здійснити юридичний аналіз запропонованих угод оренди офісів.

2.1. Провести попередні перемовини з власниками/орендарями готелів та місць розміщення/проживання з урахуванням довготривалої оренди і заручитись гарантіями їх здачі.

2.2. Підготувати технічні параметри житла, фотоматеріали, умови оренди, її вартість та витрати на комунальні послуги.

2.3. Зажадати й здійснити юридичний аналіз запропонованих угод оренди житла.

3.1. Підготувати та перекласти російською мовою умови (права та обов'язки), які вже пропонуються Урядом України саме для цієї категорії іноземних працівників, а саме:

3.1.1. 10 років вільного проживання та роботи в Україні;

3.1.2. Працевлаштування іноземних громадян здійснюється на тих самих умовах, що й для громадян України;

3.1.3. Можливість реєстрації ФОП (фізичної особи-підприємця) з метою провадження власного бізнесу;

3.1.4. Не потрібно отримувати щорічні дозволи на застосування праці іноземців та осіб без громадянства. Особа може необмежену кількість разів виїжджати за межі України та повертатись до України без необхідності оформлювати візу;

3.1.5. Отримання віз для поїздки в інші країни на території України;

3.1.6. Пріоритетне право на отримання громадянства України;

3.1.7. Іноземці мають можливість іммігрувати до України разом зі своєю родиною.

3.2. Підготувати та перекласти російською мовою конкретні кроки, які буде необхідно здійснити білорусу (чи його представнику, наприклад, українській посередницькій компанії):

3.2.1. Зібрати пакет документів (інформація доступна на офіційній вебсторінці ДМС).

3.2.2. Подання документів на отримання дозволу на імміграцію: до територіального підрозділу ДМС за місцем свого проживання в Україні або до консульської установи України в країні своєї громадянської належності чи законного проживання.

3.2.3. Подання документів на отримання посвідки на постійне проживання.

3.2.4. Отримання посвідки на постійне проживання.

3.2.5. Реєстрація місця проживання.

3.3. Підготувати та перекласти російською мовою Кваліфікаційні вимоги до визначених професій в IT.

4. Підготувати (бажано російською) перелік медичних закладів: поліклінік, лікарень, аптек міста Ужгорода, в т.ч. й приватних, а також умови ймовірного приватного медичного страхування в таких.

5. Підготувати (бажано російською) перелік дитячих дошкільних закладів та шкіл міста Ужгорода а також інших учбових закладів, включаючи й приватні а також умови перебування та/чи навчання у таких для іноземців.

6. Підготувати (бажано російською) перелік спортивних залів та майданчиків міста, а також інших спортивно-відпочинкових об'єктів краю.

7. Підготувати (бажано російською) перелік служб міста, включаючи: МНС, поліцію, видку допомогу й так далі та закінчуючи службами таксі й побутового сервісу.

8. Підготувати (бажано російською) перелік туристичних принад обласного центру та краю, а також найближчих туристичних родзинок в сусідніх країнах.

9. Здійснити інше, в тому числі за бажанням іноземців, які погодились на релокацію.

Додаткові послуги, які може запропонувати та надати бізнес-середовище краю

Білоруським фахівцям IT сфери, яких може зацікавити переїзд в Закарпаття доцільно запропонувати й інші, додаткові послуги, а саме: швидку релокацію, рекрутинг, катерінг, аутсорсинг, аутстаффінг, юридичний супровід тощо. Тобто, допомога повинна бути на кожному кроці на шляху переїзду та адаптації не тільки, власне фахівця, але і його родини, причому чи не у всіх сферах перебування в чужій але гостинній країні, якою для нього повинна стати Україна, а конкретно - Закарпаття. Саме природно-кліматичне розташування останнього має всі шанси стати чи не Меккою для IT-індустрії всієї країни.

Вигоди, економічний, соціальний та іміджевий ефекти від реалізації вищенаведеного

Насамперед, вигоди будуть економічними, як це має місце і в Білорусі, і у Львові. З другого боку працевлаштування саме у цій, сучасній та високодохідній сфері значно покращує якість занятого населення. Є очевидним, що сучасна IT галузь в краї, сьогодні може запросто скласти конкуренцію, наприклад, туристичній сфері. Поява в області значної кількості добре вмотивованих та гідно оплачуваних працівників покращить й соціальну сферу не кажучи вже про «підняття» іміджу професії IT спеціаліста серед учнів та студентів Закарпаття.

Натомість, наявність компаній та фахівців IT індустрії, зможе дозволити Закарпаттю стати не тільки регіональним чи загальноукраїнським але й міжнародним майданчиком для спілкування, обміну досвідом тощо, з використанням унікальності природно-кліматичного розташування краю. Семінари, конференції та інші IT тусовки можуть стати непоганою візитівкою ділового Закарпаття, особливо на фоні «втрати», наприклад, щорічного Ялтинського форуму (який мав місце в Криму). Тобто, такий собі IT Давос, ні Україні, ні Закарпаттю, явно не завадить.

При цьому, реалізацію такого роду проектів, як на етапі підготовки так й в ході їх реалізації доцільно максимально повно й об’єктивно висвітлювати у ЗМІ краю та країни, включаючи й телебачення та іноземні видання.

Підготував Ю.Ключівський, керівник IASEED
Прага, жовтень 2020