В Україні масово гинуть бджоли. Бджолярі б’ють на сполох, наголошують — це спричиняє мільйонні збитки пасічників та призводить до екологічних наслідків. В окремих випадках уже вдалося встановити причетність пестицидів до загибелі комах, поліція відкрила кримінальне провадження. Втім, це не лише українська проблема — бджоли зникають по всьому світу.

Такого масового отруєння бджіл ще не було, зазначає президент Спілки пасічників України Володимир Стретович. Минулого року такі випадки загибелі комах носили епізодичний характер, додає він.

«Спілка може назвати одну область — Закарпатську, де немає великих масивів посівів і де немає випадків отруєнь. А так — практично у всіх областях є випадки отруєнь бджіл — в одних більше, в інших — менше», — наголошує президент Спілки пасічників.

За оцінками Спілки, вже загинуло близько 18 тисяч бджолиних сімей. Вартість однієї сім’ї близько 2400—2600 гривень.

«Зауважу, що тут не потерпіли промислові пасіки, а потерпіли лише пасічники, які тримають бджіл у своєму господарстві. Економічно це особливо не відобразиться на валі, на виробництві меду. Питання полягає в тому, що знадобиться час, аби відновити це поголів’я», — пояснює Володимир Стретович.

Є випадки, коли бджолярі потрапляли в лікарню після виявлення мертвих бджіл у вуликах — не витримували серця у пасічників, додає він.

Хіба лише пестициди винні?

Основна причина загибелі бджіл — отруєння пестицидами, наголошує президент Спілки пасічників України.

У Спілці пасічників України зазначають, що в Україні існують всі законодавчі норми, які регулюють питання обробки сільськогосподарських посівів, але фермери до них ставляться зневажливо.

«Фермери використовують, які їм заманеться добрива, бо вони безкарні, держава до них не застосовує жодних санкцій».

За законом, органи місцевого самоврядування зобов’язані повідомляти пасічників за три дні до початку обробки про час і препарат, який застосовується, тоді пасічник закриває вулики і не випускає бджіл. Також є рекомендації щодо нічної обробки посівів та перелік дозволених препаратів.

Нещодавно прокуратура Київської області повідомила про те, що вдалося перекрити незаконний канал постачання препаратів для обробки рослин із Китаю, які завозилися в Україну як якісний європейський продукт.

«У ході проведення санкціонованих обшуків виявлено та вилучено 139 тонн пестицидів на загальну суму майже 18 мільйонів гривень», — повідомляють у прокуратурі. Пасічники вважають, що цей препарат міг спричинити масову загибель корисних комах.

І чого тоді не покарають тих, хто винен?

Покарати фермера дуже складно. Для того, щоб пасічнику зібрати доказову базу і встановити причинно-наслідковий зв’язок, потрібно зробити експертизу. Пасічники вимушені робити експертизу за власні гроші й це коштує тисячі гривень.

«Оскільки ці препарати мають дуже високу летючість, вони дуже швидко вивітрюються. В Дніпропетровській області пасічники допустилися помилки — вони заморозили зразки, а при взаємодії із холодом хімікат розчепився і в лабораторії сказали, що не можуть зробити аналізу за відсутністю дослідного матеріалу. Зараз там продовжуються отруєння і вони пішли іншим шляхом, зробили аналіз повторно і встановили, що там була хімічна речовина невідомого походження, знайшли як вона називається, але цей препарат в Україні несертифікований», — пояснює президент Спілки пасічників України.

В деяких областях фермери визнають помилку і погоджуються відшкодувати вартість збитків пасічникам, але в інших — категорично відмовляються.

«Наш Кримінальний кодекс не передбачає відповідальності за таку заподіяну шкоду. Можна лише покарати шляхом відшкодування збитків, в тому числі й втраченої вигоди за бджолині сім’ї, які загинули», — додає Стретович.

Чи можна врятувати бджіл?

Це можливо, якщо діяти вчасно і відразу після перших симптомів отруєння. «Наші вчені розробили препарат «Ентеронормін», яким випоюють бджіл після такого враження, іншими словами — зміцнюють імунну систему. Якщо швидко це помітили, під руками є цей препарат, то, додаючи його до цукрового сиропу чи меду, яким випоюють бджіл, вони відновлюються», — зазначає Володимир Стретович.

Якщо пасічник приїжджає лише у вихідні, то може бути вже запізно.

Чи зіпсується мед?

Володимир Стретович спростовує такі твердження. Якщо бджоли отруїлися, то вони вже не принесли нектару, не принесли нічого з поля, додає він.

«Мертві бджоли не гудуть і меду не носять. Єдине, якщо був тривалий процес поки вони труїлися. Якщо бджола хвора — вдихнула отруйне повітря, то воно впливає на її легеневу систему і вона не може ефективно працювати. Але вона працювала на чистій квітці. То на сьогодні кореляції між отруєнням бджіл і забрудненням меду немає», — каже Стретович.

Україна входить у топ-5 експортерів меду в світі і є найбільшим виробником меду серед країн ЄС. Тож серед пасічників вирують і конспірологічні теорії щодо того, що вбивчі для комах добрива з’явилися в Україні не випадково.

«Китай дуже ревно ставиться до успіхів України. Оскільки в світі, зокрема, минулого року на Всесвітньому конгресі бджолярів у Туреччині, говорили про те, як запобігти китайському меду. Для того, щоб отримувати надприбутки, китайці довго не чекають (поки бджоли його закриють плівочкою — забрусом, а вологість буде 12,5 %), а за вологості 20—22 % його викачують і поставляють до Європи. Ми підозрюємо, немає доказів, щоправда, що китайці спеціально закинули на нашу територію високотоксичні препарати для того, щоб «підбити» нас на світовому ринку», — зазначає гість програми «Свобода в деталях».

Який є вихід?

У Спілці пасічників України бачать кілька кроків, які можна зробити для запобігання загибелі бджіл.

1. Запровадження принципу «презумпція винуватості» щодо фермерів, коли за підозри застосування заборонених препаратів фермер має доводити, що вони не є такими, а не навпаки.

2. Спрощення процедури доведення заподіяння матеріальної шкоди.

3. Паспортизація всіх пасічників, аби вони мали документ, що вони є власниками пасік.

4. Об’єднуватися в спілки. «Ми зараз на стадії об’єднання і гуртування, оскільки плекати надію на захист від держави марно. Зараз ми виробляємо позицію, що мусимо захищатися самі».

5. Сучасна методика оповіщення. «Миколаївські фахівці спільно зі Спілкою розробили програму, яка дозволяє з допомогою мобільного телефону і включення у перелік розсилання пасічників конкретної території розіслати повідомлення про обробку полів. Ця програма вже працює і близько 560 людей під’єдналися до мережі. Це лише перший сезон».

Чи правда, що «якщо загинуть всі бджоли — загине людство»?

Відомий фізик Альберт Енштейн вважав, що якщо бджоли вимруть, то через чотири роки після цього загинуть і люди. Погоджується із такою тезою і Володимир Стретович, адже завдяки запиленню комахами рослинних культур людство отримує третину від обсягу всіх продовольчих ресурсів.

«За відсутності запилення і підвищення урожайності в різних видах, починаючи від 20 % до 40 %, людство не зможе себе прогодувати. Не буде харчів для людства для того, щоб себе утримати на землі, щойно зникнуть бджоли», — наголошує він.

До того ж бджоли виробляють низку продуктів, які пов’язані з бджільництвом: перга, пилок, гомогенат, маточне молочко і бджолиний підмор.