Отримати землю безкоштовно. Те, що нібито гарантує Закон, насправді є бездонним джерелом корупції в органах місцевого самоврядування: починаючи від сіл і закінчуючи столицею. Тому що земля, отримана буцімто безкоштовно, уже за лічені тижні вправно переоформлюється на третіх, четвертих, п’ятих осіб. В результаті гроші, які громада могла б заробити при умові прозорого продажу наділів, осідають будь-де, але точно не в бюджеті.

Одна із свіжих історій з ознаками відвертого земельного дерибану, трапилася нещодавно у селі Коритняни, що за кілька кілометрів від Ужгорода.

Кому віддали муніципальну землю – у сільраді ігнорують запити на інформацію

У лютому автор детально розповідав, як влада села Коритняни, керована головою Ігорем Бадидою, вирішила за так віддати 5 просторих ділянок обіч міжнародної траси «Чоп-Київ». Ділянки для ведення особистого селянського господарства безкоштовно отримало п’ятеро людей. Все б нічого, якби менш ніж за місяць ці наділи не стали власністю не п’ятьох, а вже одного громадянина. Що наштовхує на думку про можливий умисел організації схеми відчуження муніципальної землі, користуючись прогалинами українського законодавства у сфері норм безоплатної приватизації землі.

І попри порушене поліцією за цим фактом кримінальне провадження та навіть накладенням арешту на ділянки, у Коритнянській сільській раді, схоже, не відмовляються від ідей й далі безкоштовно роздавати землі, які потім, за дивним збігом, стають власністю інших людей.

Сьогодні на Публічній кадастровій карті можна побачити 13 земельних ділянок, які рівно поділені по 2 гектари та мають однакове цільове призначення – для ведення особистого селянського господарства. За словами місцевих, вільна від забудови територія знаходиться поблизу телерадіоцентру та слугує для селян резервним пасовищем.

13 ділянок серед поля віднедавна означені як приватна власність. Скрін із Публічної кадастрової карти України

Втім це де-факто, а де-юре, як бачимо, земля віднедавна є приватною власністю із цільовим призначенням – «для ведення особистого селянського господарства». Кому ж Коритнянська сільська рада виділила наділи? Власне це ми й запитали, відправивши 02 квітня відповідний запит на інформацію.

У запиті автор просив вказати і надати копії рішень, згідно з яким Коритняською сільською радою виділено 13 конкретних ділянок – кому і на яких умовах. На запит у сільській раді не надіслали відповіді ні електронною поштою, ні традиційною. Тож на бездіяльність посадових осіб Коритнянської сільської ради щодо перешкоджання у доступі до публічної інформації автор подав скаргу до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. У липні Керівник Секретаріату Омбудсмена повідомив, що по викладених фактах, описаних у зверненні, буде проведено перевірку.

Щасливий власник землі – хазяїн один

Поки у сільській раді Коритнян ігнорують запит на доступ до публічної інформації, автор знайшов цікаві деталі про більшість землевласників із відкритих даних Держгеокадастру. Кілька з них мають однакові прізвища, тож про те, чому ділянки отримали представники ймовірно одних родин – питання риторичне.

Станом на 17 лютого 2018 року автор у даних Держгеокадастру зафіксував імена власників 10 ділянок. Ними були:

Право власності на ці ділянки зареєстровано нотаріусом 7 та 8 лютого.

А вже станом на 8 березня 2018 року дані Держгеокадастру свідчили про іншого власника цих же 10 наділів:

Право власності на ці ділянки громадянином Ганзелом зареєстровано нотаріусом 20 лютого. Тобто, як бачимо, власники 10 ділянок, яких Коритнянська сільська рада «ощасливила» безкоштовною землею, не пробули офіційно такими навіть місяця.

Чи віриться у випадковість, нібито усі десятеро громадян (частина з яких чи то однофамільці, чи то члени однієї сім’ї) одночасно вирішили отримати від сільради безкоштовну землю, одночасно зареєстрували права на неї, одночасно передали ці права іншій людині? У випадковість повірити важко, а от у чітко продуману схему сумнівного відчуження землі від громади Коритнян з допомогою підставних осіб – дуже навіть схоже.

Сільське господарство перетворюється на промислове

Ім’я новоспеченого власника 10 наділів у селі Коритняни повністю співпадає з іменем директора ТОВ «Сонячна енергія Плюс», яке на Закарпатті відоме як фірма, що займається сонячними електростанціями. У 2013 році видання «Наші гроші» детально інформувало про фірми сонячної енергетики, які були пов’язані з родинами тодішнього голови ОДА Олександром Ледидою, нардепом від Партії регіонів Василем Ковачем, депутатами Закарпатської облради та Ужгородської міської ради від Партії регіонів – братами Андрієм та Богданом Андрієвими.

І сьогодні, за даними аналітичної системи YouControl, представники згаданих родин лишаються серед засновників «Сонячної енергії Плюс». Так, ними є Андріїв Влада Микола (дружина нинішнього мера Ужгорода Богдана Андріїва), Андріїв Наталія Миколаївна, Гембік Катерина Олександрівна, Ковач Катерина Михайлівна (родичка екс-нардепа Василя Ковача), Ледида-Павлюк Олександра Олександрівна (донька екс-голови ОДА, теперішнього депутата Закарпатської облради Олександра Ледиди). А керує ТОВ з 2011 року людина з іменем Ганзел Андрій Владиславович.

У Коритнянах ходить інформація, що на місці ділянок власне і заплановано встановити сонячну електростанцію. Щодо цього уже готуються громадські слухання.

Ще 30 травня Коритнянська сільська рада рішенням №465 дала старт зміні цільового призначення 12 земельним ділянкам – із «для ведення особистого селянського господарства» на «землі промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення».

Оприлюднене рішення на сайті сільради, де засекречене ім’я власника ділянок

Для цього власнику депутати дали дозвіл на розробку детального плану території, яка складається із згаданих вище наділів – всього 24 гектари землі. Що цікаво, ім’я власника у рішенні сільради «суворо засекречене». Тобто, бачимо ознаки приховування публічної інформації. І раніше автор бачив рішення Коритнянської сільради, де не вказано імен тих, хто безкоштовно отримує ділянки громади.

Якби влада села публічно оголосила намір продавати землю на 24 га під сонячні електростанції, бюджет міг би не погано заробити. І за виручені гроші, наприклад, відремонтувати дороги, освітлити вулиці, встановити дитячі майданчики, облаштувати автозупинки. Але від схеми, коли землю «безкоштовно» виділяють людям, що можуть бути підставними, казна не отримує ні копійки. Чи отримують щось депутати та голова сільради за такі рішення – достеменно невідомо. Можливо, це варто з’ясувати правоохоронцям. Бо ознак корупції в описаній ситуації досить багато.

Ярослав Гулан, nikorupciji.org