В обговоренні закону «Про освіту» русинів обходять стороною
В обговоренні закону «Про освіту» русинів обходять стороною, і це неправильно – Михайло Алмашій
Voloshyna.org.ua звернувся до одного з найавторитетніших громадських діячів у русинському середовищі, почесного голови Закарпатського науково-культурологічного товариства ім. А. Духновича, заслуженого вчителя України, доктора філософії Михайла АЛМАШІЯ з проханням прокоментувати висновки Венеціанської комісії і сам закон «Про освіту» на предмет відповідності запитам цієї національної меншини.
- Бачимо, що до обговорення «освітнього» закону залучають лише закарпатських угорців і румунів. Про те, що тут проживає ще один корінний народ, представники якого йменують себе русинами, ніхто й не згадує, - сказав на початку розмови Алмашій. - Тим не менше навіть із тими штучними обмеженнями, які створював останній Всеукраїнський перепис населення (2001 року), русинів у краї нарахували понад 10 тисяч. Дехто пропонує цю кількість множити щонайменше вдесятеро, щоб оцінити реальну кількість русинів.
Михайло Алмашій утримався від оцінок чисельності русинів у Закарпатті, лише нагадав: русинська мова значиться в переліку мов, згаданих у законі «Про засади державної мовної політики». Це автоматично призводить до висновку: русини як окремий етнос живуть у Закарпатті.
- Я схильний був думати, що надалі Українська держава не робитиме вигляду, начебто русинів немає. На жаль, в час прийняття закону і в ході нинішніх дискусій навколо нього бачу: дотеперішня тенденція не змінилася. Хоча маємо зовсім інші приклади. В сусідніх Словаччині, Угорщині, Сербії та інших країнах, де русини офіційно визнані, їм багато допомагають у збереженні ідентичності. У цьому сенсі Україна не виглядає по-європейськи, адже в нас русини – це не окремий етнос, а субетнос українців. Втім, і мої численні етнічні, лінгвістичні дослідження свідчать на користь того, що русини є окремим етносом, - сказав Алмашій.
Відхрещуючись від русинів, Україна не посилює своєї європейської позиції, а лише втрачає. Адже вона ратифікувала і Європейську конвенцію з прав людини, і Хартію регіональних мов і національних меншин. Узявши на себе зобов'язання визнавати всі мови і не дискримінувати меншини, вона повинна їх виконувати. Але все відбувається навпаки, сказав Алмашій.
- У нас в області протягом десяти років діяли 40 недільних русинських шкіл. Мені доводилося бути куратором цих шкіл, розробляти методичні програми для них, до речі, затверджені Інститутом підвищення кваліфікації вчителів. У нас були педагоги, які давали відкриті уроки, і цими уроками заслуховувалися державні інспектори з облвно», - продовжував Алмашій. – Усі ці роки школи фінансово підтримував американський меценат Стівен Чепа. Однак навіть десятирічне успішне функціонування цих шкіл не розбудило інтерес державних чиновників, і ми не дочекалися сприяння з боку держави. Як наслідок, школи вже перестали існувати.
Михайло Алмашій відверто невдоволений тим фактом, що русинів у процесі обговорення імплементації закону «Про освіту» ігнорують. «Роблять вигляд, начебто нас немає. Це неправильно, - сказав він.
Як приклад успішного існування багатонаціональних держав Алмашій навів одну з країн, в якій йому на початку 2000-их довелося побувати – Данію. У цій країні існує кілька державних мов, і вона дуже успішно розвивається. Натомість в Україні весь час говориться лише про одну державну мову, а меншини поряд із титульним етносом вважаються «другосортними».
За словами Алмашія, в Україні намагаються побудувати мононаціональну державу, хоча за фактом вона такою не є. «Міцної держави з таким підходом не збудуєш», - зробив висновок громадський діяч і учений-русиніст.
http://voloshyna.org.ua
admin
Коментарі :
Додати коментар