Вже з наступного тижня Рада голосуватиме за 5 ключових реформ. Що вони принесуть українцям


Цієї осені Верховній Раді необхідно буде ухвалити 50 законопроектів, які дозволять запровадити п’ять ключових реформ. Про це під час засідання уряду заявив прем'єр-міністр Володимир Гройсман.

"Це пенсійна реформа, освітня реформа, медична реформа, електронні довірчі послуги, які будуть впливати на легкість ведення бізнесу в Україні. І також міжнародні стандарти фінзвітності - це все те, що стосується клімату бізнесу в країні", - наголосив Гройсман.

Які зміни закладені в цих законопроектах та коли будуть перші результати реформ.

Пенсійна реформа

Прем’єр вважає її пріорітетною. 13 липня Верховна Рада України підтримала в першому читанні урядовий проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (№6614). Восени ВРУ повинна проголосувати за доопрацьований законопроект ще раз, щоб реформа почала працювати.

Необхідність реформування пенсійної системи викликана дефіцит Пенсійного фонду в 141 млрд грн, а це 11% ВВП. Зараз в нашій країні 10 працівників забезпечують пенсійними виплатами 12 пенсіонерів. Це призводить до великого навантаження на бізнес та мізерних виплат пенсіонерам.

Якщо за урядовий законопроект без змін остаточно проголосують восени вже з 1 жовтня підвищення на 200-1000 грн отримають понад 9 млн пенсіонерів.

А вже з нового року на заслужений відпочинок відправляться українці з 25 роками робочого стажу за плечима. З 1 січня 2018 року мінімальна пенсія становитиме 40% від мінімальної зарплати, на рівні 1373 гривень. З 2028 року необхідний стаж для отримання пенсії зросте до 35 років.

Також реформа передбачає відміну спеціальних пенсій для ряду категорій (працівники освіти, охорони здоров’я, журналісти, колишні чиновники, судді, прокурори) й скасування 15% податку для пенсіонерів, що продовжують працювати. А ще уряд пропонує антиінфляційну формулу розрахунку пенсії, щоб уникнути її знецінення в разі економічних криз.

Медична реформа

Україна витрачає на неефективну медицину значно більше, ніж будь-яка країна з аналогічним рівнем доходів - на це йде понад 4% ВВП країни. При тому громадяни не мають належної медичної допомоги, а українські лікарі змушені працювати за копійки.

На початку червня Рада ухвалила у першому читанні законопроект щодо проведення медичної реформи. Реформа передбачає зміну принципу гроші за ліжко-місця на так званий підхід “гроші ходять за пацієнтом”.

Держава виділятиме лікарю в середньому по 370 грн   за кожного пацієнта, якого той вестиме. За пенсіонерів та малюків платитимуть вдвічі більше. Це дозволить лікарям з 2000 пацієнтами заробляти до 18 тис. грн за місяць та посилить конкуренцію, тож стандарти праці підвищаться.

Також реформа ділить медичні послуги на три види: повністю безкоштовні, частково оплачувані державою (співоплата) та платні. Близько 80% медичних послуг залишаться для українців безкоштовними (порятунок чи невідкладна допомога, первинна медична допомога, паліативна допомога).

Безкоштовними для громадян стає й ряд медичних засобів. Згідно з законопроектом, платити доведеться поки лише за естетичну медицину. Решту послуг пацієнт буде оплачувати, заручившись підтримкою держави.

Запуск реформи в разі успішного голосування в Раді восени запланований вже на 2018 рік.

Освітня реформа

Українська система освіти застаріла. Вчителі не отримують належного рівня зарплатні, а випускники змушені навчатися самостійно, щоб відповідати потребам   міжнародного ринку праці.

Закон "Про освіту"(№3491-д) прийнято парламентом у першому читанні ще в жовтні 2016 року. Проте на остаточне голосування уряд розраховує лише цієї осені.

На реалізацію реформи Міносвіти потрібно 87 млрд грн до 2030 року. Гройсман в липні заявив, що такі видатки на освіту Україні не по кишені, тому реформу відклали до вересня та розтягнуть її реалізацію на 10 років.

Реформа освіти передбачає перехід системи середньої освіти на три рівні на 12 років навчання:

початкова освіта (4 роки навчання)
базова середня освіта (5 років навчання в гімназії)
профільна середня освіта (3 роки навчання в ліцеях чи закладах професійної освіти)
Це змінить і систему вищої освіти. Тепер диплом бакалавра в Україні здобуватимуть лише три роки. Адже перший рік навчання в університеті замінюватиме профільна освіта в ліцеї.

Перехід на 12-річне навчання   та старт нової української школи передбачається вже в 2018-2019 навчальному році.

Також проект закону передбачає укрупнення сільських шкіл та створення опорних шкіл, щоб донести якісну освіту й до дітей, які навчаються в маленьких містечках та селищах.

Окрім того, реформа повинна “вичистити” навчальні програми від непотребу, розвантажити дітей, підвищити зарплатню для вчителів та викладачів.

Згідно з розрахунками міністерства, вже з 2018 року середня зарплатня вчителя може зрости від 3,5 тис. грн до 6,8 тис. грн.

Електронні довірчі послуги

Електронна довірча послуга - це послуга, що надається на основі взаємної довіри між зацікавленою стороною та постачальником послуги.

Верховна Рада України відправила на повторне друге читання законопроект №4685 "Про електронні довірчі послуги" в лютому 2017 року. З того часу проект закону допрацьовують, а вже у вересні його можуть затвердити.

Закон дозволить зареєструвати компанію, підписати договір, відправити будь-який запит, користуючись лише смартфоном.

Це повинно суттєво скоротити рівень бюрократії та корупції, які зазвичай супроводжують подібні процеси. Також закон дозволить українському бізнесу брати участь у міжнародних тендерах. А Україна нарешті інтегрується в єдиний світовий цифровий ринок.

Головна новація полягає в переході на електронну ідентифікацію, електронний підпис, електронну печатку.

Також законотворці обіцяють спростити для бізнесу взаємодію з органами державної влади. А кожен громадянин тепер зможе мати доступ до адміністративних та ринкових послуг, не виходячи з дому.

Фінансова звітність по-новому

Зміни до Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" також намагалися проголосувати в другому читанні ще в червні цього року, але тоді голосів не вистачило.

Проект закону передбачає обов’язкове впровадження та застосування міжнародних стандартів обліку для українських компаній. Це повинно зробити діяльність українських компаній прозорою та зрозумілою для інвесторів.

В законопроекті також міститься ряд критеріїв, що звільняють підприємства від зайвої звітності.

Тож від звітування про управління звільняються мікро - і малі підприємства. Середнім підприємствам пропонують не вказувати у звітах про управління нефінансову інформацію. Фактично, зміна звітності за МСФЗ (Міжнародних стандартів фінансової звітності) передбачена лише для великих компаній.

Щоправда, закон допускає подання звітності в єдиному електронному форматі, з обов’язковим наданням копій звітів на запит юридичних та фізичних осіб згідно з законом "Про доступ до публічної інформації ".

Якщо в первинних документах виявленні незначні недоліки, закон все одно визнає господарську операцію, тож повинен суттєво спростити роботу бухгалтерам та пришвидшити бізнес-процеси.

Особливі умови звітності передбачені для видобувних компаній. Також завдяки цьому закону українці матимуть доступ до фінансових звітів підприємств.

Прем’єр-міністр пообіцяв, що реформування також відбудеться на ринку землі, в галузі охорони інтелектуальної власності, екології, ЖКГ, державної служби та приватизації державних підприємств. Але цих законопроектів серед пріорітетних немає, тож чи проголосують за них восени - невідомо.

http://espreso.tv/

admin