Михайло Чурило: «Як зробити Ужгород кращим»
Корупція, бюрократія, зневага до права громадянина — це те, на що ми наштовхуємось кожного дня. Але сподівання, що все вирішиться “згори”, є марними. Як показує практика, долати проблеми і робити місто кращим для життя може тільки громада. Про три кроки самоорганізації громади та її вплив на владу розказує політик та громадський діяч, депутат Ужгородської міської Ради Михайло Чурило.
1. Знати свої права і користуватися ними
Можна просто критикувати, а можна вимагати. Навіть зараз ужгородці мають окремі інструменти впливу на владу. Відповідно до Статуту територіальної громади міста Ужгорода, 1/3 городян може зібрати загальні збори мешканців міста. Рішення, прийняті такими зборами, є обов’язковими для розгляду на сесії міської ради. Одним із перших рішень на таких зборах мала б стати вимога до міської ради спрямувати у парламент звернення з проханням пришвидшити ухвалення закону про місцеві референдуми, оскільки саме референдум може стати основним інструментом впливу на владу. Його рішення будуть вже обов’язковими до виконання. Але для цього потрібно змусити наших депутатів у Києві схвалити цей закон.
Але вже зараз ви як мешканці міста можете представляти інтереси району чи будинку у відповідних місцевих органах, вносити пропозиції до місцевих програм соціально-економічного розвитку, брати участь у заходах з охорони навколишнього середовища, забезпечення правопорядку, протипожежної охорони, здійснювати контроль за якістю послуг ЖЕКів, брати участь у заходах з охорони пам’яток архітектури. Все це дозволяє робити закон “Про органи місцевої самоорганізації населення”.
Закон України “Про статус депутатів місцевих рад” наділяє громаду правом відкликання депутата. Згідно зі ст. 37, громада може вимагати відкликання депутата місцевої ради у разі, якщо його практична діяльність не відповідає задекларованій програмі, з якою він був обраний. З боку громади відкликання депутата можуть вимагати збори виборців відповідного округу або збори об'єднань громадян, їхніх місцевих осередків, які мають право висувати кандидатів у депутати і знаходяться на території відповідного виборчого округу. Щоб відкликати депутата, на зборах приймається рішення про це. Створюється ініціативна група зі збору підписів про підтримку пропозиції відкликання депутата. Протягом місяця збираються підписи, після чого підписні листи передаються у відповідну ТВК. Для того, щоб ТВК прийняла до розгляду пропозицію про відкликання депутата, необхідно зібрати не менше 5% від числа офіційно зареєстрованих виборців.
Сьогодні це ще доволі складний механізм, який вимагає затрат часу і терпіння. Але це є інструмент, який може встановити хоча б якийсь контроль за владою. Маємо розуміти, що депутат — це лише виразник інтересів виборця. Він зобов’язаний радитись з громадою з усіх найважливіших питань.
2. Забезпечити прозорість
Другий крок вимагає дій тих людей, які сидять у місцевій раді. Оскільки законодавство поки що є недосконалим і децентралізація поки залишається лише модним словом, багато залежить від волі міського голови та місцевої ради. Всім відомий успішний досвід запровадження “прозорого офісу” у Вінниці. Суть полягає в тому, що всі дозвільні документи та консультаційні послуги надаються в одному приміщенні. Для надання усіх послуг встановлена чітка процедура і стислі терміни. Кожен документ отримує свій номер і є можливість слідкувати за тим, як він проходить дозвільні процедури. Перебування людини в офісі займає близько півгодини, за цей час вона отримує те, за чим прийшла. Кожен, хто отримав послугу, має змогу оцінити роботу офісу. На основі цих оцінок міська адміністрація приймає кадрові рішення. Є постійний зворотний зв’язок, а чиновник дійсно стає адміністратором і слугою народу.
Загалом же має реалізовуватися принцип, що сам мешканець міста не повинен докладно розбиратися, з яких причин не ремонтують вулиці чи не прибирають біля будинку. Він повинен мати можливість оцінити керівника і вимагати його відставки, а міський голова повинен його слухатися.
3. Електронне самоврядування
Це інструмент, який дозволяє уникнути довжелезних черг при отриманні довідок, документів, дозволів, ліцензій, а також допомагає реалізувати право на місцеву ініціативу без фізичної присутності. Погодьтеся, зібрати 1/3 мешканців міста в одному місці і провести голосування доволі складно. Поряд з цим натиснути кілька посилань чи кнопок у терміналі, щоб оцінити роботу місцевої влади, чи проголосувати на підтримку або проти якогось рішення - набагато простіше.
Найкраще організоване електронне самоврядування в Естонії. Тут практично обмежений доступ населення до чиновника. Більшість справ вирішується віддалено. Людина з’являється в офісі надання адміністративних послуг лише для того, щоб забрати документи. Все решта виконується через Інтернет або спеціальні термінали.
Система складна, оскільки об’єднує у собі всі служби - від поліції до комунальних, - але одночасно проста для споживачів послуг, тобто для громадян. Вони замість того, щоб окремо обходити всі служби, подають лише одну заявку, яка стосується вирішення проблеми, наприклад, ремонту тротуару. Після цього відповідні служби зв’язуються між собою і розподіляють повноваження.
Впевнений, в Ужгороді також можна побудувати таку систему. Для цього кожен мешканець міста має отримати персональний ідентифікатор для голосувань в Інтернеті і пластикову картку, яка дає право голосувати через термінали. Ця карта може бути одночасно посвідченням для отримання знижок, сплати за комунальні послуги, пропуском у бібліотеки, надання пільг у транспорті.
Замість післямови
Наближаються вибори до місцевих рад. У них візьме участь багато гідних людей. На мою думку, головною на виборах має бути не обіцянка того, що депутат зробить, як це було досі, а те, як він забезпечить право ужгородців впливати на владні рішення. Це повинно бути основним індикатором того, чи справді це представник громади, чи людина, яка йде у владу за своїми інтересами.
Розмовляла Галина Сторонська
admin
Коментарі :
Додати коментар