Із цим запитанням ми звернулися до жителів Мукачева. Більшість не приховували своїх прізвищ, але були й такі, котрі воліли залишатись безіменними.

Тож ми вирішили для чистоти експерименту прізвищ не називати, хоч сумніватися в загальному ставленні до агресії Росії в Україну в нашому краї, як і в цілому по Україні, не доводиться.

Христина, вчитель – Яке може бути ставлення в будь-якої нормальної людини? Вкрай негативне і це ще м’яко сказано. У мене є родичі і друзі в Росії. Тепер з ними зовсім не спілкуюся. З одними через їх дебільну зашореність путінською пропагандою, з іншими, в котрих ще залишилися краплі розуму, через те, що боюся накликати на них небезпеку, адже ФСБ Росії контролює всі розмови, листи, Інтернет. Путін, скориставшись досвідом Гітлера-Сталіна зазомбував своєю пропагандою цілий народ, націливши його на колись братній український народ війною. Що може бути страшніше. Впевнена, на нього, як свого часу і на Мілошивеча, чекає Гаагський суд.

Михайло, підприємець – Як і багато українців сідаю вранці насамперед за комп’ютер, що нового на сході? Так от кількома днями до катастрофи з Боїнгом-777 показали відеоролик як екскаватор на російському боці кордону зачищає грунт від слідів гусениць. Не відразу зрозумів, чому. А коли стався теракт з Боінгом зрозумів, що приховували вхід зенітного комплексу «БУКа» в Україну. Того самого, який збив малазійський цивільний літак. І коли таке було, щоб росіяни пропускали назад техніку чи своїх бандитів? Не було такого, але цього разу вони миттєво пропустили «БУК», що був яскравим доказом терористичного акту. На сьогодні однозначно доведено причетність Путіна до цього акту, а він як щур продовжує брехати, підло, як і всякий кдбешник звалює вину на інших. Вірю, що Господь його покарає.

Мирослава, службовець – А ви знаєте, в цій історії, як це не дивно, є і позитивний момент: Путін своєю агресією-війною проти нас підняв патріотизм українського народу на небачену висоту. Роз’єднані Януковичем схід і захід України об’єдналися в боротьбі проти спільного ворога – путінської Росії. Подивіться тепер на наші міста і села, путівники, мости, і Мукачеві також, розмальовані кольорами українського прапору, українці гордо вдягають вишиванки. І не тільки українці, тепер це модний бренд по всьому світові, який підтримує нашу державу в цій нерівній боротьбі з агресорами.

Петро, водій – Я служив у армії і добре знаю, що таке військова стратегія. Читаючи і дивлячись повідомлення зі східного фронту, дивуюся, наскільки є злочинно безпорадними генерали і полковники, відповідальні за проведення антитерористичної операції (АТО). Довго не міг заспокоїтися, прочитавши свідчення нашого солдата з під Зеленопілля, де загинув і наш Вільгельм Штолцель, що подзвонивши командиру з проханням про допомогу, почув від нього: «Ви ще живі? А як техніка?». Цього мерзотника цікавила техніка, яка, до речі, вщент згоріла, а не люди. Ох, як би я хотів, щоб за прикладом Колчака часів громадянської війни були створені не суто офіцерські, а генеральсько-полковничі батальйони в зоні АТО. Нехай би відпрацювали-захищали в бою свої незаконно нажиті статки.

Михайло, військовий пенсіонер – Я не хотів би це коментувати.
Чому?
У нас різні погляди на цю ситуацію і в мене є чимало однодумців.

Юрій, колишній спецназівець – Йшли ми   цими днями з товаришами одним із мікрорайонів Мукачева, аж чуємо як біля газетного кіоску якийсь череватий чоловік з пляшкою пива в одній руці і чіпсами в іншій на весь голос, на весь майдан вигукує матерні слова, проклинаючи бандерівців і фашистів, тобто нас. Працівник газетного кіоску зробив йому зауваження, що мовляв довкруги діти і жінки, негоже лаятися. У відповідь чолов’яга жбурнув в його віконце недоїдені чіпси і продовжував лаятися. Я підійшов до нього і попросив припинити хуліганство. Це його ще більше роз’ярило і він продовжив п’яно лаятися. Мені нічого не залишалося, як дати йому доброго ляпаса. Впавши на землю, він заволав: «Я біженець з Донбасу, лежачого не б’ють». Що тут сказати? Зібрався великий гурт людей, обурено висловлювалися щодо його поведінки. Аж поки не прийшла його дружина і не забрала від гріха подалі. Ось і думаю, навіщо приймаємо таких от «біженців», годуємо їх даємо кришу над головою, а вони продовжують називати нас бандерівцями і фашистами. Чому ж не поїдуть відбудовувати від таких як і вони покидьків терористів власні оселі і міста? Добре зробили недавно іванофранківці, які відправили назад у Донбас усіх чоловіків-«біженців», залишивши лише їх дружин і дітей.

Каміла, біженка – Чтобы понимать где правда, где ложь, включайте мозги. Я всю жизнь считала себя русской, образование русское. Скажи мне кто-нибудь год назад про Евросоюз - плюнула бы в лицо.Сейчас все по другому. Если враг пришел на мою землю, то мне глубоко все равно на каком языке он говорит - он мой враг. Мало нас имели все правители подряд, армии нет, она сейчас рождается. Когда смотришь ТВ руських - думаешь что ты попал в филиал дурдома, спасибо Путину - промывка мозгов в лучших традициях ГБ. Если бы вы перестали верить своему зомбоящику, а просто приехали к нам, вам было бы понятно, что вы прозводите впечатление страны, массово объевшейся мухоморами. Мы выживем, мы станем сильными, я не хочу быть русской, я УКРАИНКА.СЛАВА УКРАИНЕ!!!!!

Сергій, пенсіонер – Путін створив з Росією велике зло. Він спалив між Росією і Україною мости дружби і братерства, як не зробив би це більше ніхто в світі. Українські військові в Криму психологічно не змогли стріляти в росіян, вважаючи їх братами по історії, братами по зброї! Сьогодні Росія – країна-загарбник, країна-агресор! З волі цього виродка зникла назавжди Росія країна-визволитель, країна переможець фашизму. Тепер Росія - країна окупант, країна-каратель, з вини якої в Україні гинуть невинні люди, падають ракети на міста, які жили в мирі, поки не прийшла Раша зі своїми опричниками, зі своєю Російською православною армією зі своїм ефімерним «російським світом». ВВП з опричниками чекає новий Нюрнберг!


Газета "Мукачівська Ратуша"
№27(209) 24 липня 2014 року

admin