Закарпатців годують обідом за 5,5 гривні, хоча мінімальна вартість має бути втричі більшою.

Здоров’я дитини на 60 % залежить від збалансованого харчування. Якщо школяр отримує повноцінне харчування під час основних приймань їжі, у нього не виникає бажання поїсти солодощів. Відтак чимало питань викликають шкільні обіди, бо розмаїттям калорійних страв у їдальнях не похизуєшся.

Цього року на харчування дітей області в місцевих бюджетах виділено 59,5 мільйона гривень. Це більше, ніж минулого року, але значно менше, ніж потрібно для забезпечення дітей якісними харчами.

Їдять за державний кошт діти у садках, лікарнях та початковій школі. Також годують безкоштовним обідом дітей із соціально незахищених сімей. Є пільгові категорії й серед старшокласників. Це діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти постраждалих на Чорнобильській АЕС, ті, які перебувають на диспансерному обліку, належать до соціально незахищених категорій. В ідеалі вартість дитячого обіду має становити від 15 гривень. Реальні ціни у школах значно занижені. Середня вартість обіду становить 5, 5 гривні, а в місті Ужгороді й того менше — 4, 80. Значно краща ситуація в школах-інтернатах. Тут на їжу виділяють близько 40 гривень.

Усього в області харчуються 60 тисяч школярів 1—4 класів, розповіли нам в Управлінні освіти Закарпатської ОДА. Майже всі освітні заклади забезпечують своїх дітей обідами і батьки в основному задоволені. Щодо якості харчування, ситуацій з отруєннями, в управлінні Держсанепідемслужби теж не пригадують скарг від батьків. Подібні питання зазвичай вирішуються на місцевому рівні.

Минулого року в Закарпатській ОДА вже займалися оптимізацією цього процесу. Втім розмаїття продуктів для дитячого харчування вражає тільки у Постанові Кабміну № 1591 «Про затвердження норм харчування у навчальних та оздоровчих закладах». «Розподіл коштів відбувається місцевими органами влади. Доплати можуть відбуватися за ініціативою батьків, якщо вони хочуть, щоб діти отримували щось додаткове. Загальний недолік полягає в тому, що кошти, передбачені на харчування, є не зовсім відповідними. Тому в дітей замало риби, молочних продуктів, недостатньо фруктів, овочів. Але те, що вони отримують, є зважене й відповідає їхнім фізіологічним потребам», — вважає Маріанна Кляп, директор Департаменту освіти і науки, молоді та спорту Закарпатської облдержадміністрації.

ВІД ФІНАНСУВАННЯ СТРАЖДАЄ ЯКІСТЬ, А ВІДТАК І ЗДОРОВ’Я ДИТИНИ

У школах із початку року ситуація незмінна, розповідає Тетяна Літовченко, заступник начальника Головного управління Держсанепідемслужби у Закарпатській області: «За оперативними інформаціями з районів, на жаль, ситуація з харчуванням у школах не покращилася. Це в першу чергу пов’язано з низькою вартістю харчування. Наприклад, у школах Чопа вартість харчування на одну дитину в день становить 5 гривень. це абсолютно не дозволяє виконати норми, затверджені Постановою Кабміну № 1591».

Лікарі вважають, що третина хвороб у дорослому вiцi пов’язана зi способом життя в дитинствi. М’ясо, риба, овочі та фрукти — ідеальний раціон. До меню школяра обов’язково повинні входити джерела вітамінів, амінокислот, деяких жирних кислот, мінералів і мікроелементів. Якщо школяр займається спортом, він повинен отримувати з їжею на 300—500 ккал більше. Тетяна Літовченко у шкільних їдальнях Закарпаття констатує дефіцит м’ясних, молочнокислих продуктів, а це основні продукти, потрібні для нормального фізичного розвитку дитини. На жаль, цих продуктів зазвичай недостатньо, переважають круп’яні вироби, дешеві супи, малоцінні для дитини.

Харчуванням школярів займаються приватні підприємці, які відповідно до розробленого меню організовують обіди. Вони теж апелюють до недостатнього фінансування і виходять із ситуації власними зусиллями. «З одного боку, це добре, коли є конкретні люди, які цим займаються. Але є чимало й проблем. Санепідемслужбі не завжди вдається затвердити перелік постачальників. При складанні угод про організацію харчування беруться до уваги такі важливі чинники, як дотримання санітарно-гігієнічних норм, якість води, яка надходить до харчоблоку. Угодою зазвичай передбачаються вузькі питання: транспортування, доставка продуктів харчування, приготування їжі. Інші важливі чинники випускаються», — розповідає Тетяна Літовченко.

У гірських районах Закарпаття є школи, де обід складається з булочки і чаю. Так «годують» дітей у 59 закладах. У 5 закладах діти взагалі не харчуються. У садочках ситуація ще гірша. Сільські садочки фінансуються з сільських рад. На день тут виходить 31 копійка. Щоб харчування було збалансованим, батьки доплачують власні гроші. У деяких садках ціна їжі становить 5 гривень на день.

БАТЬКИ ДОПЛАЧУЮТЬ ГРОШІ, ЩОБ ОБІДИ БУЛИ КРАЩИМИ, АЛЕ В ДЕЯКИХ ШКОЛАХ ЦЕ ПІДКРЕСЛЮЄ СОЦІАЛЬНУ НЕРІВНІСТЬ

У деяких школах проблему харчування вирішують із допомогою батьківських грошей. В Ужгородській спеціалізованій школі І—ІІІ ступенів № 5 із поглибленим вивченням іноземних мов знайшли компромісне вирішення харчового питання. У 2008 році тут одними з перших розпочали залучати підприємців до дитячого харчування. Це економічно вигідно і щодо якості значно краще, розповідає директор Петро Кіндюх. Потім переконали чиновників із міськради у корисності такої співпраці. За енергоносії теж платить приватний підприємець. У цій школі харчування 15 дітей, що належать до соціально незахищених, теж оплачує приватний підприємець. «Вартість обіду в нашій школі становить 4,80. Але за рішенням батьківських зборів батьки ще доплачують 2 гривні. Таким чином, ціна обіду становить 6,80. Це повноцінний обід із першою, другою стравами, салатом, компотом. Скарг немає, єдине, що просили, зменшити кількість солодкого випікання і замінити його овочами та фруктами. А загалом, я думаю, що задоволені й діти, й батьки», — розповідає Петро Кіндюх.

Утім, приклад фінансування обіду з власної кишені підходить не всім. У деяких школах харчування стає причиною соціальних конфліктів. Діти, за їжу яких не в змозі доплатити, відчувають себе морально пригніченими, неповноцінними, заглядаючи до тарілки «мажорів».

У школах Європи цю проблему передбачили і дбають передусім про соціальну рівність школярів, яка суттєво залежить від шкільних обідів. У Фінляндії повсюдно запроваджене безкоштовне харчування (така ж практика діє у Швеції, Шотландії та Індії, але не у всіх школах). На нього можуть розраховувати всі школярі у віці від 7 до 18 років. До складу обіду зазвичай входять свіжий салат, молоко, хліб, а також основна страва — м’ясо чи риба. У міністерстві освіти цієї країни вважають, що безкоштовне харчування у школах має і соціально-політичне значення, тому що дозволяє дітям одержувати хорошу їжу незалежно від способу життя їхніх батьків, повідомляє Освітній портал.

Щодо планових заходів, то перевірки харчування проводяться Держсанепідемслужбою раз у році. У разі виявлення порушень і звернень перевірки здійснюють частіше, розповідає Тетяна Літовченко. У всіх школах уже давно діє сувора заборона на продаж так званих некорисних для дітей продуктів, чипсів та газованих напоїв. Тетяна Літовченко вважає, що дуже часто батьки самі сприяють неякісному харчуванню, даючи дітям кишенькові гроші. Бо поблизу шкіл, як правило, працюють кіоски, де діти можуть придбати шкідливі для здоров’я продукти.

Проконтролювати харчування школяра неважко. Батьки зобов’язані цікавитися, в яких умовах перебувають їхні діти в навчальних закладах. Якщо вас турбує якість приготування, можете ініціювати перевірку шкільної їдальні. Не зволікайте, якщо бачите, що ваша дитина погано харчується у школі. Ніхто не забороняє виносити ці питання на батьківські збори, обговорювати їх із дирекцією школи, на районному, міському рівні. Адже що може бути важливішим за здоров’я вашої дитини?

ДО ТЕМИ:
Школьные обеды в разных странах мира

Наталія Каралкіна