З понеділка починається новий навчальний сезон.

Канікули закінчилися. Школярі та студенти починають новий навчальний сезон. Декому доведеться перейти в іншу школу через так звану оптимізацію освіти. В Україні цього року планується закрити щонайменше 143 школи, в яких навчається понад 3175 учнів.

Про це сказала голова Комітету Верховної Ради з питань науки й освіти Лілія Гриневич. За її словами, таким чином буде звільнено майже півтори тисячі вчителів, «а держава заощадить 44 мільйони гривень». «Учителі, яких скорочують на селі, не мають шансів знайти іншу роботу. Але куди взагалі йдуть кошти від такої економії?» — наголосила голова комітету.

Загалом для вчителів 1 вересня навряд чи є святом. Вчителі нині не в моді й не в фаворі уряду. За таку зарплатню нині мало хто з учителів хоче рвати жили. Відповідно й мало хто з них особливо турбується про свою кваліфікацію і прагне йти в ногу з часом.

Заступник міністра освіти Борис Жебровський заявив, що майже третина педагогів не вміють вмикати комп’ютер. «Ми повинні впроваджувати новітні технології, вносити новий зміст у систему освіти. Наш обов’язок — перевчити вчителів, бо зараз понад 28 % педагогів не вміють навіть увімкнути комп’ютер. Вчителі ж повинні розуміти, що за профільним навчанням майбутнє», — зазначив Жебровський.

НОВЕ В НАВЧАННІ

А зміни в освіті відбуваються постійно. Багато вже писано про те, що міняється ідеологія освіти. Комуняки та проросійські сили в уряді й парламенті проштовхують у підручники з історії свою ідеологію, натомість нівелюється значення в історії України тих, кого совети вважали «буржуазними націоналістами».

Окрім історії будуть і системні зміни у вивченні іноземних мов. Поряд із першою іноземною мовою, якою вважається англійська, учні на вибір повинні були вибрати й другу іноземну мову. Серед запропонованих була й російська. Як виявилося, більшість українських школярів — майже 52 % — вибрали за другу іноземну мову німецьку. Російську мову вибрали трохи більше 23 %. Про це повідомив міністр освіти України Дмитро Табачник. «Щодо вибору другої іноземної мови. На сьогодні маємо таку статистику: більшість українських п’ятикласників вибрали за другу іноземну німецьку мову — майже 52 %. Російську мову вибрали трохи більше 23 %, французьку — 14 %, польську — 1,6 % і іспанську — 1,2 %».

Окрім того, в Міністерстві освіти і науки настійно рекомендують школам відмовитися від оцінювання юних учнів із низки дисциплін. «Ми запропонували за новим стандартом не тільки не оцінювати досягнення учнів перших класів, а й поширити цю практику на окремі предмети початкової школи, а саме: основи здоров’я, фізична культура, музичне мистецтво, образотворче мистецтво, сходинки до інформатики», — заявив міністр освіти Дмитро Табачник. Крім того, відомство Дмитра Табачника рекомендує вчителям не ставити п’ятикласникам оцінок у першому семестрі.

ЗДОРОВИХ УЧНІВ ДУЖЕ МАЛО

До речі, щодо фізкультури, то тут не тільки не варто ставити оцінки. Варто переглянути нормативи і ретельніше перевіряти стан здоров’я учнів. Наприклад, школярі, які перехворіли і не пройшли пробу Руф’є, не можуть бути допущені до уроків фізкультури.

Про це заявляють у Міністерстві охорони здоров’я України. «Проба Руф’є проводиться не тільки під час профілактичного огляду. Вона обов’язково повинна проводитися як у закладі охорони здоров’я, так і в школі після навіть ГРВІ, не кажучи про більш серйозні захворювання, в разі повернення дитини до навчального закладу», — сказала начальниця управління материнства, дитинства та санаторного забезпечення МОЗ Олена Терещенко.

При цьому вона повідомила: «Дитина, яка, на жаль, протягом року мала певні захворювання, не може бути допущена до уроків фізкультури, не маючи результатів проби Руф’є». За допомогою проби Руф’є оцінюють працездатність серця при фізичних навантаженнях.

ЩО СТОСУЄТЬСЯ ЗАКАРПАТТЯ, ТО ОСЬ ЛИШЕ ДЕЯКІ СТАТИСТИЧНІ ДАНІ:

Порівняно з попереднім навчальним роком кількість учнів, які відвідують заняття з фізичної культури в загальноосвітніх навчальних закладах області тричі на тиждень, зросла з 80 058 до 82 507 дітей. Кількість студентів вищих навчальних закладів, які відвідують заняття з фізичної культури 4 години на тиждень, практично не змінилася і становить 4 572 особи.

Заняттями в дитячо-юнацьких спортивних школах охоплено 10,5 % школярів області. Разом із тим, спостерігається позитивна динаміка — кількість учнів, які займаються всіма видами фізкультурно-оздоровчої роботи, за рік збільшилася на 1 645 осіб (із 57 406 до 59 051), серед студентів — на 968 (з 7 325 до 8 293).

8 238 учнів загальноосвітніх шкіл та 1 091 студент вищих навчальних закладів віднесені за станом здоров’я до спеціальної медичної групи. З них 3 660, або 39,2 %, охоплені заняттями у спецмедгрупах.

РОБІТЬ ВАКЦИНАЦІЮ

Станом на сьогодні в Україні не було прецеденту, коли дитину без щеплень не взяли би до школи. «Немає на сьогодні прецеденту, щоб не допустили до навчання дитину, в якої немає щеплень через упередження ставлення батьків до вакцинації», — сказала Олена Терещенко.

Вона також пояснила, що якщо в дитини немає набору щеплень відповідно до національного календаря через медичні показання, їй розробляється індивідуальний графік щеплень.

«Безперечно, такі діти повинні відвідувати навчальні заклади й умовою для прийняття таких дітей до дошкільних чи загальноосвітніх закладів є те, що дитині розробляється індивідуальний графік щеплення», — пояснила Терещенко.

Але батькам і директорам шкіл, де навчаються такі діти, у разі загострення епідемічної ситуації рекомендується не водити дітей у закриті колективи. «Якщо батьки за власним упередженням не робили щеплення, такій дитині також розробляється індивідуальний графік щеплення, рекомендується батькам вакцинувати дитину. З такими батьками проводиться інформаційна робота і пропонується проводити навчання або індивідуально вдома, або у приватних загальноосвітніх закладах», — додала начальниця управління материнства та дитинства.

Вона також нагадала, що згідно з законодавством дітей без щеплень, яких батьки через свої упередження відмовляються вакцинувати, справді можуть не допустити до навчання у школі. «Відповідно до статті 15 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» — так, їй (дитині без щеплень, чиї батьки свідомо їх не роблять) можуть відмовити від прийняття до загальноосвітнього навчального закладу або дошкільного навчального закладу», — додала Олена Терещенко.

***

ДЛЯ ДОВІДКИ

Освітня галузь Закарпаття сьогодні це:
— 557 дошкільних навчальних закладів (ДНЗ), у яких виховується понад 45 тис. вихованців;
— 674 загальноосвітні навчальні заклади (ЗОШ), у яких навчається 153,5 тис. учнів;
— 33 позашкільні навчальні заклади, які відвідують 42,2 тис. дітей;
— 18 державних професійно-технічних навчальних закладів, у яких навчається 8 187 учнів;
— 5 вищих навчальних закладів ІІІ—ІV та 14 закладів І—ІІ рівнів акредитації, в яких здобувають вищу освіту біля 28 тис. студентів.
Працює в закладах різних типів і форм власності, тобто в освітній галузі, понад 53 тис. наших краян.
На утримання освіти передбачено кошти в сумі 2 млрд. 336,5 млн. грн., що на 293,1 млн. грн. більше, ніж торік.

Наталія Ігнаці