Уряд хоче передати більшість шляхів на утримання місцевої влади.

Скільки би влада не переконувала, що з ремонтом доріг можна впоратися, насправді все не так просто. Ціна вирішення цього питання — 500 млрд. грн., яких у бюджеті на дороги ніколи не буде.

Навіть «Укравтодор» уже заявив, що не буде більше будувати нових доріг, бо не може справитися з утриманням існуючих.   «Необхідно терміново вжити заходів щодо збереження автодоріг, і якщо ми цього не зробимо — є небезпека втратити всю дорожню мережу», — сказав глава Держагентства автомобільних доріг («Укравтодор») Євген Прусенко.

Ще раніше Прусенко повідомив, що «Укравтодор» має намір завершити ямковий ремонт українських доріг загального користування до кінця червня 2013 року. Але ям на дорогах ще вистачає.

За його даними, в поточному році після зими обсяг пошкоджень дорожнього полотна зріс удвічі порівняно з 2012 роком — до 4,6 мільйона квадратних метрів. Однак і досі по всій Україні залишилося багато доріг, якими просто неможливо проїхати. Через це страждає логістика, але що найбільш прикро — гинуть люди. За останні шість місяців через незадовільний стан доріг сталися 274 ДТП, унаслідок яких загинули 24 людини. Про це заявив начальник центру безпеки дорожнього руху та автоматизованих систем МВС Сергій Будник. Також Будник повідомив,   що цього року за порушення правил до адміністративної відповідальності було притягнуто майже 6 тисяч посадових осіб дорожньо-комунальних організацій, зокрема 625 осіб за порушення, що спричинили створення аварійної ситуації. Тобто вже міліція починає карати дорожників, через яких сталися аварії.

Правоохоронці щільніше почали викривати дорожників і в економічних махінаціях. Відомо ж бо, що вести облік витрат на ремонт дороги досить важко, тому часто на фіктивних ремонтах доріг досить добре наживаються чиновники. Заступник начальника департаменту Державної служби боротьби з економічною злочинністю Олександр Сидоров заявив, що за результатами роботи МВС за півроку виявлено 333 кримінальні правопорушення у сфері автодорожнього господарства: це зловживання владою, перевищення службових повноважень, фальсифікація, службова недбалість.

Серед цих правопорушень 73 — за фактами зловживань посадових осіб підрозділів служби автомобільних доріг. Найпоширеніші правопорушення на об’єктах будівництва автомобільних доріг, за словами Сидорова, це завищення вартості обсягу виконаних робіт, використання неякісних матеріалів, внесення неправдивих відомостей до актів виконаних робіт, нецільове використання бюджетних коштів, недотримання технічних норм і стандартів.

Цілком зрозуміло, що глава уряду Микола Азаров підтримав «Укравтодор» в тому, що не варто зараз із нашим бідним бюджетом будувати нові дороги, а краще намагатися втримати хоч в більш-менш придатному стані існуючі шляхи. «На доручення уряду «Укравтодор» і місцеві органи влади зробили ретельну інвентаризацію стану автодоріг. Визначені обсяги тільки першочергових робіт свідчать: фактично треба рятувати мережу українських доріг. Ситуація в галузі надзвичайна», — зазначив Азаров. «Якщо в поточному сезоні не ліквідувати всі пошкодження, наступного року може не залишитися дорожнього полотна, яке можна відновлювати», — заявив прем’єр. «Всього, щоб привести наші дороги в нормальний стан, треба 10 років щорічно вкладати по 40—50 мільярдів гривень…», — нагадав він. «На превеликий жаль, треба визнати, що реальність не залишає нам вибору: «Укравтодор» змушений буде поточного року відмовитися від масштабного будівництва нових автомагістралей, які насправді також нам необхідні. Натомість до зими необхідно повністю завершити капітальний і поточний ремонт доріг», — підсумував Азаров.

А вже через певний час з’явився законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування системи управління автомобільними дорогами загального користування». Автори проекту вказують, зокрема, на необхідність «розмежування повноважень і відповідальності центральних та місцевих органів виконавчої влади за транспортно-експлуатаційний стан автодоріг державного і місцевого значення». Таким чином, уряд просто перекладає відповідальність за місцеві дороги на регіональну владу.

У пояснювальній записці до проекту зазначається, що така передача повноважень «сприятиме підвищенню конкурентоспроможності мережі автомобільних доріг держзначення і, як наслідок, зростанню обсягів транзитних перевезень і туристичних поїздок, забезпеченню розвитку мережі автомобільних доріг у кожному регіоні відповідно до темпів зростання кількості транспортних засобів». Насправді, це лише порожні слова.

Нині, згідно з постановою Кабміну, дороги України поділено на дороги загальнодержавного (52 тисячі кілометрів) та місцевого значення (117 тисяч кілометрів). Таким чином, уряд відповідатиме за стан лише тих 52 тис. кілометрів доріг, а на плечі місцевих органів влади ляжуть удвічі більше кілометрів доріг.

І тут виникає логічне питання: яким чином разом із відповідальністю в регіони надійде фінансування? На жаль, автори документа цього не вказали. Крім того, новації не стосуються доріг у населених пунктах, що перебувають на утриманні бюджетів міст та сіл. Швидше за все, фінансування на утримання доріг буде проблемою губернаторів.

На думку керівника Міністерства інфраструктури в попередньому уряді Миколи Азарова, а нині голови транспортного комітету Верховної Ради Бориса Колесникова, бюджетне фінансування на місцеві й державні дороги має розподілятися пропорційно до співвідношення їх протяжності в регіонах. «Утримання доріг місцевого значення для регіонів може бути важкою ношею. Але нічого поганого для якості доріг не буде, якщо разом із відповідальністю передадуть і фінансування. Без цього мало що зміниться. Бо самостійно знаходити гроші на дороги зможуть хіба що Київ та порівняно заможні міста Сходу України», — вважає Колесников.

Частково підтримує новацію колишній міністр транспорту в уряді Юлії Тимошенко Йосип Вінський. Але знову ж таки вказує на фінансову складову питання. «Пропорція виділення коштів на місцеві дороги і дороги загальнодержавного значення має вираховуватися суто математично — ми знаємо протяжність усіх доріг у кожній області, скільки державного і місцевого значення. Так треба і ділити, щоб не було ніякого ручного управління», — сказав Вінський BBC.

За його словами, фактор корупції «з’їдає» значну частку грошей на автошляхи, проте при сьогоднішньому обсязі фінансування галузі в 16 мільярдів гривень дороги продовжуватимуть розсипатися як із корупцією, так і без неї. Адже капітального ремонту потребують 90 % дорожнього полотна, каже Вінський.

Окрім того, він вважає, що передавати дороги потрібно під відповідальність не обласних адміністрацій, а обласних рад. «Обласну раду обирають люди, вона більше зацікавлена в пошуку додаткових коштів на дороги, аби бути переобраною», — резюмував Вінський.

І все ж навряд чи утримання доріг може бути в компетенції обласних рад. Віддуватися потрібно буде губернаторам. І тут виникне багато проблем. Система збору спеціалізованого податку на ремонт і утримання доріг залишається централізованою і всі гроші збиратимуться у столиці, а вже потім уряд вирішуватиме, кому і скільки дати. Варто зазначити, що головним чином «дорожня каса» поповнюється з бензозаправок, тобто з кожного проданого літра пального частина йде «на дороги». Через те, що в Закарпатті державні кордони, у нас мережа автозаправних станцій дуже розгалужена і фактично Закарпаття поповнює «центральну дорожню касу» значно більше, ніж деякі більші області. Але адекватного повернення грошей на закарпатські дороги очікувати можна лише у випадку лояльності верхів до губернатора. Цілком зрозуміло, що центральній владі дуже вигідно зняти з себе відповідальність за погані дороги, а особливо перед виборами 2015 року, і крайніми зробити голів обласних адміністрацій. Прихильність до губернаторів може бути визначальною в наданні необхідного фінансування на утримання доріг, тому це стане своєрідним лакмусом.

До речі, нам стало цікаво, чи готова закарпатська влада до такого повороту подій, і головний «закарпатдорівець» Василь Маркович повідомив, що поки що немає жодної інформації про урядові новації. А от у обласній держадміністрації, як виявилося, вже на повну потужність готуються до того, що доведеться за дороги відповідати самостійно. Ось що сказав нам перший заступник голови ОДА Ігор Свищо, який наразі залишився в області за «старшого»: «Обласна адміністрація про це рішення знає і вже готова до його виконання. Спеціалісти нашого департаменту житлово-комунального господарства, будівництва та інфраструктури вже розробили детальну концепцію реформування дорожньої галузі області. Окрім того, ми надіслали Державному агентству автомобільних доріг України кілька власних зауважень до процесу передачі доріг. Зокрема мова йде про порядок фінансування будівельних та ремонтних робіт і, що не менш важливо, механізм передачі матеріально-технічної бази та персоналу дорожніх підприємств на баланс адміністрації. Поки що ми не бачили детально описаної схеми ні першого, ні другого процесу. Тобто ці питання ще потрібно доопрацьовувати на рівні Києва. Загалом же ідея непогана. Однак тільки за одної умови: адекватного фінансування. Якщо наступного року видатки на ремонт та будівництво доріг суттєво збільшать, то можна буде говорити і про якісь конкретні зрушення та роботи. Якщо ж фінансування залишиться на нинішньому рівні, то доведеться обійтися тільки ремонтом і плановим утриманням доріг».

Що ж, побачимо. Передбачається, що запропонований урядом закон буде прийнятий вже у вересні і не виключено, що вже в новому бюджеті на 2014 рік нова схема фінансування утримання доріг буде врахована.


***


ДО ТЕМИ
У Закарпатті збудують автобан

Днями деякі ЗМІ розмістили інтерв’ю з депутатом Верховної Ради від Закарпаття Іваном Бушком, у якому він також нагадав, що на нещодавньому засіданні Ради регіонів Президент України заявив — 2014 рік стане роком будівництва та реконструкції доріг. Близько 50 мільярдів гривень державних гарантій та 12 мільярдів гривень іноземних інвестицій планується залучити в цю галузь. «Такі величезні ресурси потрібні тому, що більшість доріг в Україні будувалися ще в 70—80-ті роки минулого століття. Вони вже мають по три і більше термінів зношення. Скажімо, потреба Закарпаття у будівництві й відновленні доріг на сьогодні складає 3 мільярди, що становить один річний бюджет краю. Звичайно, це багато, та у владі вже є розуміння того, що латанням, як це робилося за останні десять років, проблему доріг вирішити вже неможливо», — каже Іван Бушко.

Він також окремо зупинився на питанні будівництва транскордонного автобану через Закарпаття. Його проект уже п’ять років припадає пилом у шухлядах українських чиновників. За цей час угорці встигли свою частину платної автомагістралі підвести майже до Вашарошнаменя, звідки вона двома гілками попрямує до Загоня та Лужанки. Наразі триває пошук інвестора, а безпосереднє будівництво автобану, за словами Івана Бушка, планується десь на початок 2015 року. «Фактично, це п’ятий європейський коридор, спорудження якого триватиме щонайменше десять років. Загальна протяжність автобану, який має назву М6, на ділянці Закарпаття становить 108 кілометрів, із них близько 40 відсотків — мости й тунелі, що позначається на загальній вартості та тривалості реалізації проекту. Від прикордонного села Дийда траса М6 пройде паралельно між існуючими автошляхами, у районі Доробратова перетнеться з автодорогою Мукачево—Рогатин і далі в напрямку між Міжгір’ям і Воловцем проляже через Сойми і перетне Карпати.   М6 матиме велике значення для всього Закарпаття, адже досвід показує, що на відстані 40—50 кілометрів по обидва боки автобану активно розвивається інфраструктура. А це, у свою чергу, сприятиме   створенню нових робочих місць   і залученню додаткових коштів до бюджету», — сказав Іван Бушко.

До слова, умова, за якої Угорщина надасть кредит для будівництва автобану — будувати дорогу повинні угорські фірми. І вже тут можуть виникнути перші проблеми, бо наші дорожні чиновники не бажатимуть пропустити такий ласий фінансовий шматок повз себе.  

Андріана Мегіц