Те, що найчастіше називають «рудою», може виявитися опіком плодових.

Садівники нарікають на поганий дощ, град, посуш-ливе літо, хоча поряд із цими природними катаклізмами їхні дерева страждають від ще страшнішого фактора — бактерії Ервінія аміловора (Erwinia amylovora). Саме вона є збудником карантинного захворювання, яке є дуже шкідливим і швидко поширюється й позбутися якого можна лише радикальними методами.

Назва хвороби — «бактеріальний опік плодових» — вказує на характерні симпотоми: квіткові бруньки, квітки, листя і молоді пагони чорніють, скручуються, але не опадають, а залишаються на дереві впродовж усього періоду вегетації, дерево виглядає ніби обпаленим. Бактерія, що спричинює хворобу, уражає понад 170 видів рослин, серед яких груша, яблуня, айва, глід, слива, вишня і навіть сакура.

Ервінію аміловору вважають найнебезпечнішим патогеном для плодових. Ураження рослин та розвиток інфекційного процесу відбуваються не весь рік, а в три уразливі періоди: брунькування-цвітіння, за інтенсивного росту та восени при теплій погоді. Нерідко садівники вважають, що рослина прив’яла від посухи чи пожовтіла від поганого дощу, хоча насправді це може бути далеко не короткочасне й спричинене не природними катаклізмами явище.

Вперше бактерію помітили на території США в 1780 році. Описали збудник лише через століття. А весь цей час він мігрував Америкою і Європою. У першій половині ХІХ століття вирощування високоврожайних, високоякісних сортів груш та яблук перенесено зі східних у більш західні райони США.

Сьогодні бактеріальний опік плодових охопив майже півсвіту. Хвороба поширена в Південній і Північній Америці, Новій Зеландії, Данії, Франції, Туреччині, Японії, Болгарії, Польщі, Молдові, Німеччині, Угорщині, Румунії і   Чехії. Наприклад, у Єгипті в 1985 році втрати врожаю від бактеріального опіку плодових досягли 95 %. На засоби обмеження шкідливості бактерії щороку витрачають мільйони доларів.

В Україні бактеріальний опік вперше виявлено в Чернівецькій області. За даними Придніст­ровської дослідної станції садівництва, найбільшу ураженість крони має зимовий сорт яблуні «Деканка зимова» — 99,4 %. Для Закарпаття проблема особливо актуальна, оскільки воно межує з чотирма країнами, в яких вже діагностовано Ервінію аміловору. Тут під загрозою не лише цінні плодові дерева, а й дерева-символи краю — сакури.

«На зразках дерев Ужгородського і Мукачівського районів виявлено й ідентифіковано Ервінію аміловору, збудника карантинного захворювання, — розповідає Світлана Мороз, старший науковий співробітник відділу фітопатогенних бактерій Інституту мікро­біології та вірусології ім. Д. К. Заболотного НАН України. — Опік плодових уражує квіти, листки, пагони, гілки, стовбур, корінь, плоди.

Хвороба починається з су­цвіть, а згодом переходить на пагони і гілки. Бруньки не роз­криваються, чорніють і засихають, але не опадають. Квітки весною раптово чорніють і в’януть, залишаючись на дереві. Молоді гілочки і листя починають чорніти з кінчиків, потім скручуються й інфекція швидко поширюється вниз по дереву. Листя буріє і чорніє, але не опадає, залишаючись на дереві, яке ви­глядає ніби обпалене вогнем. Кора розм’якшується, за високої вологи може спостерігатися виділення ексудату у вигляді крапель рідини молочно-білого забарвлення. Зріз кори в таких місцях має характерний «мармуровий» рисунок із червонувато-коричневим відтінком. Епідерміс уражених місць відшаровується, утворюючи пухирі, кора розтріскується і межа між хворою і здоровою ділянками кори стає чіткою. Часто спостерігаються характерні симптоми — клиноподібно окреслені виразки. На гілках виразки швидко збільшуються, поширюючись із верхньої частини крони на стовбур. Хвороба уражає і плоди, частіше неспілі; вони чорніють, але так само, як і листя, не опадають, а залишаються на дереві. На симптоми впливають і кліматичні умови, технології вирощування, а також сорти».

В Україні вивченням бактеріального опіку найгрутовніше займаються саме в Інституті мікробіології і вірусології ім. Д. К. Заболотного. Тамтешні працівники переконані: якщо хворобу вчасно ідентифікувати і вжити відповідних заходів, значних уражень і трагічних наслідків можна уникнути.

ХВОРОБУ ПІДТВЕРДЖУЄ ЛИШЕ БАКТЕРІАЛЬНИЙ АНАЛІЗ

«Опік плодових проявляється зазвичай ранньою весною на квітучих деревах. Оптимальними умовами для розвитку хвороби в період цвітіння є відносно висока вологість (70 %) і температура вище +18 ОС. Влітку, через підвищення температури повітря, розвиток хвороби може призупинитися, кора зсихається і з’являються так звані зони опіку, чітко відокремлені від здорових тканин. З дощем і вітром бактерії, що містяться у краплях ексудату, переносяться на великі відстані й за сприятливих умов погоди (висока вологість повітря) та наявності пошкоджень на листках і пагонах викликають зараження. Цим пояснюється різке посилення захворювання після бурі з градом», — розповідає Світлана Мороз.

До того ж збудник передається з садивним матеріалом та прищепами. Переносять Ервінію аміловору й комахи: бджоли, оси, джмелі, мухи, попелиці й навіть птахи. Дощ та вітер також сприяють поширенню збудника на нові території. Джерелом захворювання можуть слугувати інфіковані плоди і ємності.

Найгірше, що хворобу можна ідентифікувати лише після спе­ціального аналізу. Тому деякі з ознак на листі й плодах ще не означають, що ваша рослина «обпечена». Саме тому Ервінію аміловору визначають за бактеріологічним аналізом, що підтверджує наявність бактерії. Найкраще збудник виділяється з кори плодових, взятої на межі клиноподібної виразки, а також із бактеріального ексудату і зігнутих кінчиків молодих пагонів; не слід брати для аналізу окремі сухе листя і рослинний матеріал, який тривалий час зберігався у вологих умовах.

ЕКОНОМІЧНІ ЗБИТКИ ВИРАЖАЮТЬСЯ НЕ ЛИШЕ У ВТРАТАХ УРОЖАЮ Й ЗАГИБЕЛІ ПЛОДОВИХ ДЕРЕВ, АЛЕ І В ЗАТРАТАХ НА ВИКОРЧОВУВАННЯ І ВІДНОВЛЕННЯ САДІВ

Сильно уражені опіком плодових дерева знищують шляхом викорчовування і спалювання на місці. Як профілактичний захід рекомендується проводити викорчовування дикорослих груш, яблунь і глоду, які можуть бути джерелом інфекції. У Державній фітосанітарній інспекції Закарпатської області запевняють, що контролюють усі небезпечні захворювання, які уражають рослини чи можуть зашкодити рослинності краю. Серед регульованих шкідливих організмів, які уражають плодові дерева, Американський білий метелик, Західний квітковий трипс, Каліфорнійська щитівка, Віспа (шарка слив).

«Оскільки збудник хвороби передається з посадковим матеріалом та прищепами, забороняється ввезення садивного та щепного матеріалу з заражених районів чи країн, де зафіксовано захворювання. Обов’язковими при перетині кордону є фітосанітарний огляд та лабораторна експертиза. Дозволяється завезення сортових зразків для науково-дослідних установ з обов’язковим розміщенням їх у ітродукційно-карантинних розсадниках», — розповідає Наталія Яцик, державний фітосанітарний інспектор Державної фітосанітарної інспекції Закарпатської області.

Щодо бактеріального опіку плодових, на Закарпатті його було виявлено в червні 2003 року в Ужгородському районі на саджанцях яблуні. Протягом липня—вересня були виявлені нові осередки бактеріального опіку на присадибних ділянках у Берегівському, Виноградівському, Іршавському та Ужгородському районах.

«За даними Департаменту фітосанітарної безпеки України станом на 1 січня 2013 року всі вогнища опіку плодових на території Закарпатської області ліквілдовано завдяки своєчасному обстеженню та контролю за проведенням карантинних заходів державними фітосантітарними інспекторами», — коментує Тетяна Лінтур, державний фітосанітарний інспектор Державної фітосанітарної інспекції Закарпатської області.  

При виявленні опіку плодових на господарство накладається карантин та вживаються заходи з локалізації й ліквідації осередку згідно з інструкціями. Після викорчовування обов’язково поводять дезінфекцію технічних засобів наявними засобами згідно з «Переліком пестицидів та агрохімікатів», дозволених до використання в Україні, пояснює державний фітосанітарний інспектор Державної фітосанітарної інспекції Закарпатської області.

За інформацією управління агропромислового розвитку, цього року на Закарпатті є 126 гектарів планових посадок плодових дерев. Кожного року ці показники намагаються перевиконувати. «Сьогодні розвиток садівництва передбачений державною та обласною програмою. Це економічно вигідно і найголовніше, що кліматичні умови дозволяють. На посадку інтенсивних садів 70 % затрат виділяється з державної програми. Відкриваються перспективи, щоб розвивати сади й виноградники. Це робочі місця й економіка області. Раніше в нас було чимало садів, тепер починають це відновлювати і вже на нових методиках інтенсивного розвитку», — зазначив Андрій Готько, начальник управління агропромислового розвитку, під час «Яблучного дня», організованого плодорозсадником ДП «Голланд Плант Україна». Підприємство виконує європейські вимоги. Крім саджанців яблунь, які представлені в найбільшому обсязі, тут вирощують саджанці вишні угорських сортів, черешню, абрикос, сливу, персик. До речі, на цьому підприємстві з кожного гектара саду, закладеного саджанцями цих сортів, за повного плодоношення на 5—7-й рік збирають 40—70 тонн яблук. Для порівняння, зі старих садів у Україні — 25—30 тонн. Можна лише уявити розміри збитків у разі поширення бактеріального опіку на такі масштаби.

На порталі «Форум фермерів України» користувач із Закарпаття просить допомоги при ідентифікації хвороби, яка знищує його дерева. Йому відповідають, що це опік плодових. Рекомендацій чоловікові дають чимало, хоча найповніший і найбезпечніший для всього саду спосіб — це викорчувати хворе дерево.

Бактеріального опіку плодових дерев насправді дуже важко позбутися. Найефективнішими проти збудника є ауреоміцин, доксициклін, стрептоміцин. Проте в Україні застосування антибіотиків медичного призначення в сільському господарстві заборонено, оскільки вважається, що при лікуванні запальних хвороб людини їхня ефективність може знизитися. В Європі актибіотики замінюють плантоміцином, касугаміцином (касуміном) та іншими препаратами. Саме тому розроблені заходи боротьби рекомендують виконувати в комплексі. А найпевнішим способом запобігти бактеріальному опіку плодових є використання здорового посадкового матеріалу, своєчасне виявлення осередків інфекції й негайне знешкодження ураженого матеріалу, щоб, не дай Боже, не спричинити карантин у всій області через поширення однієї бактерії.

***

Рекомендують такі методи боротьби з бактеріальним опіком:

1. Сильно уражені опіком окремі дерева знищують шляхом викорчовування і спалювання їх на місці.
2. При незначному ураженні окремих гілок плодових проводять п’ятиразову обробку в період цвітіння плодових дерев бордоською рідиною ( пропорція: мідний купорос — 1, негашене вапно — 3, вода — 50 частин). Перша обробка — на закритих квітках, 2-га — коли відкрито 20 % квіток, 3-тя — коли квітки відкриті на 3/4, 4-та — після опадання пелюсток, 5-та — після повного закінчення цвітіння.
3. У період спокою, пізно восени, роблять обрізання окремих гілок на відстані від місця ураження: у молодих гілок на 20—25 см, у старих — на 10—15 см.
4. Як профілактичний захід рекомендують проводити викорчовування дикорослих груш, яблунь і глоду, які можуть бути джерелом уражень дерев.
5. При закладанні нових садів необхідно вибирати саджанці стійких до хвороби сортів.
6. Підтримувати кислотність грунту в межах рН 5,5—6,5, регулювати баланс азот-фосфор-калій.
7. Проводити дезінфекцію садового інвентарю, що використовується для обрізання дерев, 5%-ним розчином формаліну.
8. Проти переносників інфекції — кліщів, плодожерки, сірого брунькового довгоносика, листовійки, попелиці — застосовувати препарати, дозволені до використання в Україні.

Наталія Каралкіна