Забезпечення відшкодування завданої шкоди лежить в основі будь-якого законодавства і є актуальним для України як правової держави.

При цьому необхідно відмітити, що ініціатором відшкодування може виступати як держава, через своїх уповноважених представників, так і потерпілі - фізична або юридична особа.
Процедура подань на відшкодування завданої шкоди та порядок їх розгляду виписані в чинних Цивільному та   Кримінальному процесуальному кодексах України.
У цій публікації ми прагнемо звернути увагу читача до питань відшкодування збитків, що виникли внаслідок вчинених злочинів та особливості дій потерпілої сторони. Питання відшкодування збитків постійно постають перед потерпілою від злочину особою і є особливо актуальними сьогодні, коли   притягнення осіб до кримінальної відповідальності за вчинення злочину проводяться як за новим Кримінальним процесуальним кодексом України, що набрав чинності з 20 листопада 2012 року, так і   за Кримінально-процесуальним кодексом України від 1960 р. щодо кримінальних справ, які надійшли до суду до набрання чинності новим КПК України від 2012 року (п.11 розділу ХІ)
Співставлення вказаних кодексів у частині пред’явлення позовів про стягнення   завданих злочином збитків показує, що відповідно до ст. 28 КПК України (1960 р.), цивільний позов може бути пред'явлений як під час досудового слідства і дізнання, так і під час судового розгляду справи, але до початку судового слідства.
Разом з тим, згідно з положеннями ч.1 ст. 128 КПК України (2012 р.) особа, якій кримінально караним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред’явити цивільний позов.
З вищенаведеного слідує, що особа, яка зазнала збитків, має право подати позов з моменту визнання її потерпілою до початку судового слідства, якщо справа розглядається за нормами КПК України 1960 р., або до початку судового розгляду, якщо справа розглядається за нормами КПК України 2012р.
Після цього, позов про відшкодування збитків, завданих злочином, можна подавати тільки в порядку цивільного, господарського або адміністративного судочинства. Це суттєве зауваження, на яке мало хто звертає увагу, але яке приводить до невиправданого затягування строків   з відшкодування збитків.
Доречно зазначити, що відповідно до вимог ч.3 ст.128 КПК України, ст.ст. 5 та 36-1 Закону України "Про прокуратуру", прокуратура наділена правом здійснювати представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом. При цьому, її представництво в суді інтересів громадянина обмежене і здійснюється у випадку   неспроможності громадянина через фізичний стан, неповноліття, похилий вік, недієздатність або обмежену дієздатність самостійно захистити свої порушені чи оскаржувані права або реалізувати процесуальні повноваження. Представництво ж в суді інтересів держави здійснюється виключно у випадку наявності щодо неї порушень або їх загрози.  
Щодо представництва прокуратурою інтересів держави шляхом подання позовів, то тут слід керуватися роз’ясненнями та практикою судів. Зокрема, відповідно до   рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 (№3 – рп/99), постанови Верховного суду України від 22.02.2005 по справі № 33/120-04, прокурор може представляти інтереси держави тільки у випадку, коли потерпілою стороною у справі є орган державної влади або орган місцевого самоврядування, які наділені повноваженнями виконавчої влади. Заявляти ж позови в інтересах суб'єкта господарської діяльності, хоч і державної власності, відповідно до чинного законодавства, прокуратура права не має.
За таких умов у 2013 році прокуратурою міста Ужгорода подано до суду 10 позовних заяв щодо відшкодування збитків, завданих злочином, у тому числі для покриття витрат на лікування потерпілих внаслідок злочинних дій осіб. Усі вони направлялись на розгляд суду разом з матеріалами кримінального провадження.
Підсумовуючи вищевикладене, хотілося б звернути увагу на те, що неминуча відповідальність винної у злочині особи як у моральному, так і матеріальному плані залежить від активності потерпілої в справі сторони на стадії досудового кримінального провадження (слідства), в тому числі вчасне її звернення до прокуратури з клопотанням про здійснення представництва її інтересів у суді в передбачених законом випадках.  


Старший прокурор прокуратури міста Ужгорода
Олена Камінська

admin