В Ужгороді звели унікальну дерев’яну церкву

Наталія Каралкіна 20.04.2013 16:06 СОЦІО

Її попередниця простояла на Тячівщині два століття.


Храм постав за відносно короткий термін на території кладовища на вулиці Капушанській. Будівництво викликало чимало запитань. Надгробки вже давно були в занедбаному стані, а сам цвинтар поступово перетворювався на смітник. Завдяки побудові церкви в нього з’явилася перспектива збереження. На території кладовища побудували дерев’яний храм, копію унікального готичного шедевра села Нересниця Тячівського району.

Храм освятили на Благовіщення. Подробиці відбудови розповіли журналістам греко-католицький єпископ Мілан, мистецтвознавці Михайло Приймич, Михайло Сирохман та відомий історик Йосип Кобаль. На зустріч запросили також Віталія Семаля, заступника мера.

Побудували церкву за підтримки греко-католицької єпархії та спонсорів. Це вже другий дерев’яний храм в Ужгороді. Перший —Шелестівська церква — розташований у Закарпатському музеї народної архітектури і побуту.

Найдавніші відомості про цвинтар на Капушанській походять із ХVІІІ століття. «З ХІХ століття ми знаємо, що воно складалося з двох частин: старого і нового. Старе кладовище починалося там, де тепер проходить проспект Свободи. Та вулиця так і називалася -— Цвинтарна. Тут ховали ужгородців із лівобережної частини міста», — розповів історик Йосип Кобаль.

Тут спочивають представники різних християнських конфесій. Кладовище було міським, тож коли воно поступово заповнювалося, доточували нову ділянку землі. У 1960-х роках його закрили, тобто перестали ховати небіжчиків.

Цвинтар на Капушанській має велике значення для збереження історичної пам’яті Ужгорода. «Якби тут не звели церкву, вся територія перетворилася б на смітник, а з часом її би просто забудували», — вважає Йосип Кобаль.

Будівництво храму біля кладовища продовжує давню закарпатську традицію. Найбагатших християн ховали навіть під церквою. Такі поховання знайшли і в Ужгородському замку. Про традицію поховання неподалік церков розповів мистецтвознавець Михайло Приймич. Він вважає унікальним для Ужгорода відновлення дерев’яного шедевра, який 10 років тому згорів у Нересниці. У селі натомість побудували муровану церкву. А оригінал завдяки збереженим кресленням вдалося відтворити в Ужгороді. «Це була єдина збережена церква у Тересвянській долині, у цьому її унікальність, — розповів Михайло Сирохман. — Тут навіть шпилі оригінальні. Ганок вдалося відновити майже повністю».

Ніде в Карпатах так довго не збереглася традиція народного зодчества, як у нас. «Завдяки відновленню цієї церкви можемо бачити, що втрачене теж можна відновити. Це вселяє оптимізм, маємо чудовий приклад для наслідування», — вважає Михайло Сирохман.

Під час відвідин нового храму прозвучали думки про облаштування паркової зони. Цвинтарі-парки досить поширене явище в Європі. Це не місце для сміття, пияків та наркоманів, вважає владика Мілан. Внаслідок Ужгород може отримати ще одну чудову затишну зелену зону.

Наразі у храмі ще тривають роботи. Попереду встановлення бічних дверей, виготовлення іконостасу. Запланували також встановлення дерев’яної огорожі й дерев’яної дзвіниці.
Це перша Благовіщенська церква в Ужгороді. Богослужіння проводять щодня. Духівники кажуть, що молитимуться тут за всіх, похованих на кладовищі.

Наталія Каралкіна

Коментарі :


Додати коментар

 

 

 

Погода

СОЦІО

Оголошення

Архів новин

Влада

Чи влаштовує вас влада в Україні?


Влаштовує
Не влаштовує
Мені однаково


Голосувати/результат