Ми і банки: любов і ... страждання

11.01.2013 16:23 СОЦІО

Чи можливо протистояти могутній банківській машині?

Майже чотири роки минуло з початку фінансово-економічної кризи в Україні, а споживачі банківських послуг так і не відчули реального полегшення в ситуації зі своїми кредитами. Доходи більшості суб’єктів економіки зменшилися, а курс гривні до долара США продовжує триматися на рівні 8 грн. за 1 долар США, що на 60,00 % більше порівняно з курсом, який існував до жовтня 2008 року.

Допомога держави у справедливому вирішенні питання простроченої заборгованості має в більшості випадків рекомендаційний характер або спрямована на захист інтересів банківського сектору.

Судова система час від часу ставала то на бік споживачів фінансових послуг, то на бік банків. Однак із прийняттям постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року ситуація змінилася кардинально проти споживачів: із березня 2012 року на користь клієнтів не прийнято жодного позитивного рішення. Здається, або споживачі стали в загальному більш неграмотними, або у банках із березня 2012 року стали працювати «особливі» юристи.

ЗВІДКИ БЕРУТЬСЯ У БАНКУ НАДПРИБУТКИ?

У багатьох споживачів банківських послуг закономірно стало виникати запитання «Кому це вигідно?», тобто кому вигідний високий курс долара США? Вищий спеціалізований суд та Верховний Суд України стверджують, що валютні ризики несуть і банки, і споживачі, та оскільки клієнт мав можливість передбачити зміну курсу, керуючись попередніми співвід­ношеннями гривні й іноземної валюти, то підстав для розірвання кредитних договорів немає.

«Однак спробуємо все-таки розібратися, чи дійсно банки несуть втрати від значного коливання курсів валют ? Для цього прослідкуємо дії банківського сектору в третьому кварталі 2008 року, коли відбулося підсилення гривні з 5,05 до 4,85 грн. за долар США. Більшість банків відразу відреагували збільшенням відсоткової ставки за кредитними договорами. Отже, посилення гривні має негативний вплив на дохідність більшості банків України. Воно і не дивно. Станом на грудень 2008 року в економіці України було видано 734 022,00 млн. грн. кредитів (у гривневому еквіваленті), у т. ч. 433 801,00 млн. грн. у іноземній валюті. Ситуація і сьогодні не особливо змінилася. Так, станом на вересень 2012 р. питома вага кредитів у іноземній валюті складає 37 %, — констатує ужгородський адвокат Олександр Пересоляк. — Якщо банкам не ви­гідне послаблення іноземної валюти, тоді можемо зробити припущення, що підсилення іноземної валюти буде для банків вигідною ситуацією. Спробуємо дати відповідь на такі запитання: чи зросли прибутки банківського сектору через зростання іноземної валюти? Якщо так, то за рахунок чого і наскільки?

Уявімо собі, що банк залучає кредитні ресурси за кордоном під 10 % відсотків річних у валюті долар США і надає за рахунок цих ресурсів кредит споживачеві під
16 % у валюті (долар США). Дохід банку складає 6 % річних в доларах США.

Нехай курс на час видачі кредиту становив 5 грн. за 1 долар, а на дату дослідження складає 8 грн. (зміна курсу 60 %). Зі зміною курсу вартість обслуговування кредитних ресурсів для банку не зросла і продовжує становити 10 % у доларах США, які покриваються за рахунок платежів клієнта у доларах США. Однак доходи банківські установи України отримують у гривні та витрати (заробітна плата, оренда офісів, платежі за світло тощо) також несуть у гривні, а тому в гривневому еквіваленті дохід банку через зростання курсу зріс на ті самі 60 %.

Отримання банками надприбутків легко пояснити за рахунок зв’язку прибутковості та собівартості кредитної операції, оскільки зі зменшенням собівартості прибутковість кредитної операції зростає.

Таким чином, із зазначеного вище можемо зробити такі висновки. По-перше. При зменшенні курсу долара США банківські установи не залишилися у мінусі, оскільки відкоригували свою дохідність за рахунок зміни відсоткової ставки за кредитами. По-друге. При збіль­шенні курсу долара США банки отримують надприбутки, які пов’язані зі зменшенням собівартості кредитної операції, а також зростанням відсоткових ставок 2008—2009 років, що не були повернуті до попереднього розміру після зростання курсу іноземної валюти. По-третє. Через збільшення курсу іноземної валюти банки почали отримувати надприбутки в розмірі, що відповідає приросту курсу, а саме 60 %».

ЧОМУ СПОЖИВАЧЕВІ БАНКІВСЬКИХ ПОСЛУГ НЕЙМОВІРНО СКЛАДНО ПЕРЕМОГТИ В СУДІ?

У зв’язку зі зміною курсу гривні до долара США відбулося і подорожчання вартості обслуговування кредитів у іноземній валюті. Оскільки всі проблеми щодо зміни курсів були перекладені на плечі позичальників, а держава самоусунулася від процесу врегулювання існуючої проблеми, то велика кількість споживачів банківських послуг звернулася у суди за захистом своїх прав.

Згідно зі ст. 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися під час укладення договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін або в судовому порядку. Згідно з даними з Єдиного державного реєстру судових рішень, станом на листопад 2012 року Вищим спеціалізованим судом та Верховним Судом України переглянуто близько 160 рішень за позовами позичальників до банків про розірвання кредитних договорів із причини різкої зміни курсу гривні до долара США (ст. 652 Цивільного кодексу України). За висновками перегляду судових рішень не було залишено чинним жодного рішення на користь споживачів банківських послуг.

Так, відмовляючи позичальникам у позовах на підставі ст. 652 ЦК України, Верховний Суд України у рішеннях від 22.12.2010, від 16.02.2011, Вищий спеціалізований суд України в ухвалах від 21.09.2011 та від 15.02.2012 посилаються на те, що динаміка зміни курсу гривні з моменту її введення в обіг узагалі виключає можливість посилатися на зміну курсу як на підставу для розірвання договорів.

Мовляв, споживач на основі попередньої динаміки мав можливість передбачити зміну курсу і взяти кредит у гривні. Однак такі висновки судів грунтуються на припущеннях і спростовуються ось чим.

Для аналізу ситуації на валютному ринку і прогнозування поведінки валютних курсів використовуються методи фундаментального і технічного аналізу. Фундаментальний аналіз застосовується для прогнозування курсів валют у довгостроковому періоді та через свою складність і трудомісткість використовується економічними інститутами, але аж ніяк не споживачами банків. Технічний aналіз — це дослідження динаміки ринку в минулому з метою прогнозування майбутнього напрямку руху цін. Використовується особами, які мають фахову підготовку для роботи у відповідних комп’ютерних програмах короткострокового прогнозування курсу валюти. Для цього методу використовуються більш складні показники, ніж курс гривні до долара США за попередні періоди.

Банки як суб’єкти економічних відносин несуть валютні ризики під час кредитних операцій. Однак у більшості банківських договорів було передбачено право банку змінювати відсоткову ставку (впливати на валютний ризик). На жаль, кредитними договорами не було передбачено аналогічного права для позичальника, що поставило його у нерівні умови стосовно банків.

Судам також слід було би розрізняти поняття кредитного ризику, який банк несе у межах залучених ресурсів, від спекулятивного доходу через зміни курсів. Натомість суди нівелюють принципи справедливості, добросовісності та розумності, які зак­ріплені п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України, а також додаткові гарантії для споживачів, закріплені ч. 1 ст. 18, ст. 21 ЗУ «Про захист прав споживачів», а саме: принцип рівності сторін договору та несправедливість умов договору, які передбачають істотний дисбаланс договірних прав та обов’язків на шкоду споживача.

Таким чином, щодо проблематики зміни курсу гривні до долара США існують щонайменше два аспекти. Один із них юридичний, коли споживачеві банківських послуг ніколи не перемогти в суді, який підтримує банківський сектор. Інший людський, який полягає в тому, що проблема валютних кредитів повністю перекладена на плечі позичальників, при цьому в таких умовах одна зі сторін договору отримує надприбутки за рахунок іншої.

***

ДО ТЕМИ
Як споживачеві перемогти банківську машину?

Згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень, станом на листопад 2012 року Ужгородським міськрайонним судом розглянуто 2150 справ за позовами банків про стягнення заборгованості за кредитними договорами. При цьому слід врахувати, що реальна кількість розглянутих справ на порядки більша за офіційну, оскільки не всі розглянуті справи вносяться до реєстру.
Адвокатами нещодавно відновлено права клієнта банку. Ужгородський міськрайонний суд визнав підняття відсоткової ставки протиправним, а третейську угоду в кредитному договорі з «Укрсоцбанком» недійсною. Судовий процес тривав із 2008 року, а справа розглядалася судами неодноразово. З 2008 року справа встигла двічі пройти всі судові інстанції України та побувати у Верховному і Вищому спеціалізованому судах. Боротьба клієнта з банком за відновлення свого порушеного права закінчилася перемогою клієнта, права споживача фінансових послуг відновлено.


***

Експерти прогнозували на початок 2013-го стрибок курсу долара до 9,5 грн. Наразі він упав майже до 8 грн.

На початку нового року НБУ може відпустити курс до 9,5 гривні за долар і Україні не вдасться уникнути девальвації національної валюти, попереджали фінансові експерти.
Вони твердили, що девальвації не уникнути. Про це зокрема заявив економіст Любомир Шавалюк «Українському тижню». Експерт відзначає, що подальша штучна підтримка гривні поглиблюватиме кризу. «У 2013 році за браку адекватної економічним реаліям девальвації дефіцит поточного рахунку і далі швидко зростатиме. Імпорт капіталу зменшуватиметься через несприятливий інвестиційний клімат», — зазначав Шавалюк.
На його думку, поновлення співпраці з МВФ малоймовірне або ж буде не в тому обсязі, якого реально потребує режим Януковича. «Тому якщо уряд і здійснить ще кілька розміщень єврооблігацій, то ризикує через високі відсотки втратити довіру інвесторів та відповідно платоспроможність і можливість позичати надалі. За таких умов НБУ щомісяця втрачатиме $ 1—2 млрд. резервів», — вважає експерт. «Питання більше в тому, чи це буде повзуче знецінення гривні впродовж року або одноразовий (чи принаймні дуже стислий у термінах) різкий обвал. Швидше за все, на початку 2013 року уряд і Нацбанк відпустять курс гривні — нацвалюта може подешевшати на 10—20 % (до 8,8—9,5 грн./дол. США)», — зазначав Шавалюк.
У проекті держбюджету на 2013 р. було закладено курс долара на рівні 8,4 грн/дол., повідомляє РБК-Україна з посиланням на джерело в уряді, знайоме з формуванням макропоказників у бюджеті на 2013 рік.
За даними джерела, прогнозний курс долара США підвищено з 8,2 грн./дол. до 8,4 грн./дол. Причини такого рішення уряду джерело не озвучує. Нагадаємо, що в початковій редакції проекту бюджету курс долара був визначений на рівні 8,11—8,20 грн./дол.
Однак січень розпочався досить таки спокійно. Так, станом на 3 січня Національний банк України встановив такі курси валют відносно гривні: 100 доларів США — 799,3000, 100 євро — 1053,7172.
Втім, як ми вже знаємо з досвіду, таке затишшя може бути обманливим й невдовзі потягти за собою вже прогнозований наприкінці минулого року стрибок долара.

Коментарі :


Додати коментар

 

 

 

Погода

СОЦІО

Оголошення

Архів новин

Влада

Чи влаштовує вас влада в Україні?


Влаштовує
Не влаштовує
Мені однаково


Голосувати/результат