1. Новини
  2. РАТУША

Арсен Мелкумян: Війна змінює нас самих і наше ставлення до світу навколо

05.12.2022 13:22 РАТУША

5 та 6 грудня цього року відзначаємо по-особливому, адже поняття «волонтер» і «ЗСУ», яким вони присвячені, набули в Україні за останні 9 місяців нового змісту.

Міжнародний день волонтера, запроваджений ООН з метою відзначати роботу тих, які «підтримують нашу загальну людяність: першими діють у кризові періоди, допомагаючи мільйонам вижити, незважаючи на ризики», актуальний сьогодні практично для кожного українця/українки. Мабуть, немає в Україні жодної людини, яка б не задонатила бодай один раз за цей час на потреби тих, хто опинився у скрутному становищі.

День Збройних Сил України, встановлений 1993 року, святкуватимуть цьогоріч як професійні військові, так і ті, хто ними стали 24 лютого цього року. Святкуватимуть на полі бою, в окопах, бліндажах просто неба, під дощем чи снігом, але з усвідомленням того, що на них молиться вся Україна, кожна її дитина – всі, хто чекає наших мужніх захисників додому з перемогою. Україна молиться і за тих, хто віддав своє життя за мирне життя своїх родин, за свободу своєї землі, своєї вітчизни.

Розмовляємо про це з людиною, у чиє життя війна прийшла вдруге, для кого благодійність не є чимось новим. Арсен Мелкумян, секретар Ужгородської міської ради, один із засновників ГО «Uzhhorod Humanitarian Center», ініціатор облаштування Алеї Життя у Боздоського парку, зайнятий багатьма справами, серед яких на першому місці цими днями – збір гуманітарної допомоги для херсонців. Про це та інше розпитуємо.  

- Арсене Суреновичу, що для Вас особисто означає «волонтерити»?

- Ніколи в житті не міг собі уявити, що робити добрі справи в той час, коли це потрібно, називається волонтерством. Я так завжди і жив, допоки 24 лютого не настав той день, коли чітко усвідомив: допомоги потребують не тільки рідні, близькі, знайомі, а вся країна. Згадую ті перші дні війни, які не мали ні початку, ні кінця – були якимись нескінченними. Справ було дуже багато: зустрічати, заселяти, знаходити прихисток для людей, місце для харчування і т.д. Тому волонтерство за ці місяці стало основною роботою.

- Над чим у цьому плані працюєте зараз?

- Сьогодні наша громада, депутати, працівники Ужгородської міської ради долучаються до акції «Допоможи Херсону». Збираємо гуманітарну допомогу для Тягинської громади. Якраз тепер домовляємося про те, коли допомога поїде до свого адресата. Не так то воно легко навіть доїхати – доводиться чекати по декілька днів, щоб заїхати на територію ТГ. Ми підготували досить корисний вантаж, в якому пічки-буржуйки, дрова, цукор, борошно, макарони, всіляка консервація, засоби гігієни та ін. Сподіваємося, це стане у нагоді нашим співвітчизникам там.

- Чимало волонтерів з інших країн зараз допомагають Україні. Можете когось виділити?

- Я можу лише подякувати волонтерам усього світу, які добре дали нам зрозуміти, як треба діяти. Досвідчені світові волонтерські організації ділилися з нами не тільки матеріальними благами, а й досвідом роботи. І це було дуже цінно. Адже ми мали стати частиною світового волонтерського ланцюга: отримали – передали, плануючи, яким чином це організувати якнайкраще. Тому якщо ще рік тому «Міжнародний день волонтера» був для нас більше просто назвою, то зараз він наповнений життям, енергією людей, які готові робити добро і отримувати від цього величезне задоволення.

- Знаємо, що нещодавно Ви разом з колегами висадили 35 символічних дерев на Алеї ЖИТТЯ у Боздоському парку, вшанувавши пам’ять загиблих у війні ужгородців. Акція матиме якесь продовження?

- Обов’язково. Навесні плануємо облаштувати там територію, щоб мешканці нашого міста та його гості могли туди приходити, пам’ятаючи про подвиг наших захисників. 6 грудня, у День ЗСУ, маємо намір провести акцію вшанування наших воїнів на площі Театральній. Колеги з управління у справах культури, молоді та спорту готують її з душею.

- Зараз на передовій перебуває чимало ужгородців, зокрема Ваших соратників, колег, друзів. Що би Ви хотіли побажати їм у День Збройних Сил України?

Вони мають мужність, хоробрість, витримку, силу волі, силу духу, віру. Я бажаю їм повернутися живими. Бажаю також тим, хто їх чекає, дочекатися – батьків, дітей, чоловіків, братів і сестер, друзів. А нам усім, хто робить зараз свою роботу в тилу, бажаю бути гідними їх подвигу. Я знаю, що таке війна, з власного дитячого досвіду – вона змінює нас самих і наше ставлення до світу навколо…

Коментарі :


 

 

 

Погода
Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

РАТУША

Оголошення

Архів новин

Квітень
Січень
Лютий
Березень
Квітень
Травень
Червень
Липень
Серпень
Вересень
Жовтень
Листопад
Грудень
2025
1950
1951
1952
1953
1954
1955
1956
1957
1958
1959
1960
1961
1962
1963
1964
1965
1966
1967
1968
1969
1970
1971
1972
1973
1974
1975
1976
1977
1978
1979
1980
1981
1982
1983
1984
1985
1986
1987
1988
1989
1990
1991
1992
1993
1994
1995
1996
1997
1998
1999
2000
2001
2002
2003
2004
2005
2006
2007
2008
2009
2010
2011
2012
2013
2014
2015
2016
2017
2018
2019
2020
2021
2022
2023
2024
2025
2026
2027
2028
2029
2030
2031
2032
2033
2034
2035
2036
2037
2038
2039
2040
2041
2042
2043
2044
2045
2046
2047
2048
2049
2050
НдлПндВтрСрдЧтвПтнСбт
30
31
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
1
2
3
00:00
01:00
02:00
03:00
04:00
05:00
06:00
07:00
08:00
09:00
10:00
11:00
12:00
13:00
14:00
15:00
16:00
17:00
18:00
19:00
20:00
21:00
22:00
23:00

Влада

Чи влаштовує вас влада в Україні?


Влаштовує
Не влаштовує
Мені однаково


Голосувати/результат