1. Новини
  2. РАТУША

Сергій Федака: На Закарпатті не видно навіть натяків на реформи

admin 04.03.2016 08:58 РАТУША

Всупереч усьому весна все-таки наближається. Перші два місяці мали значно менше подій,ніж аналогічний період минулого року. Ну, за винятком хіба що кримінальної хроніки – тут побито усі рекорди.


Можна було би припускати, що журналісти згущують барви, бо не мають про що писати. Але днями і сам був свідком в автобусі, як жіночка непевної зовнішності перед самою зупинкою намагалася витягти з кишені у дівчини її гаманець. Та, щоправда, вчасно зреагувала і підняла ґвалт. Злодійці довелося повернути вкрадене і втекти. Подібні речі стали вже побутовим явищем. Публіка реагує на них епічно – як на зливу чи повінь. Мовляв, зло, але що ж із ним поробиш!

Дивно, але в кількох місцях Ужгорода ведеться бурхливе будівництво багатоквартирних будинків. Хоча – чому дивно? На Закарпаття перебралися (за офіційною статистикою) чотири тисячі втікачів за Сходу. Неофіційно, мабуть, ще більше. Ясно, що не всі з них купують житло у новобудовах, більшість підшукує щось простіше. Але і серед ужгородців багато хто прагне вкласти гроші у нерухомість, оскільки ті швидко знецінюються. Тож будівництво активізувалося.

У традиційних місяцях продажу квітів – бабусі з пролісками, підсніжниками і котиками. Проте мало хто бере. Ціни на продовольство стрибнули, тож більшість витрачається виключно на харчі. Та й на базарах публіки відчутно поменшало, беруть усе невеликими порціями, затято торгуються і клянуть дорожнечу. Торгівці теж накручені. Це дещо стримує ріст цін, але відчутно, що минулорічні запаси вичерпуються, а тепличні овочі не надто доступні рядовому покупцеві. Колись закарпатці робили бізнес на тепличній городині, вивозячи її за перевали. Зараз, схоже, і там проблеми.

Люди, взагалі, порядком озлоблені. Але і розгублені. Не вірять нікому і нічому. Суспільна апатія буквально заливає усе навколо. Проводити якісь вибори у такій ситуації – справа безнадійна. Хіба що для того, щоб отримати якийсь наперед потрібний результат. Переважна більшість готова продавати свої голоси. Схоже, що цей відсоток значно стрибнув порівняно з останніми нашими виборами восени минулого року. Тобто виборчу процедуру в нас вже доведено до цілковитого абсурду. Правда, не дуже видно і тих, хто купував би голоси – витрачені гроші потім все тяжче «відбивати» назад.

Те саме стосується і невиборних посад, на яких з’являються найбільш несподівані кандидатури. Активісти намагаються з цим боротися, але за зростаючої апатії це стає усе тяжчим. Навіть відзначення другої річниці революції не переросло у якісь акції протесту – не вистачає публіки. Втім і два роки тому на ужгородських мітингах людей було кіт наплакав. Місто зовсім не схильне до радикалізму, а зараз просто складає руки. Злоба нікуди не вихлюпується, а просто нуртує десь в глибинах душ без жодного виходу. Люди отруюються нею зсередини.

Дехто намагається, що називається, працювати на позитиві. Зараз це усім потрібно як ніколи, бо суспільні реалії жодних підстав до оптимізму наразі не дають, всі очікують виключно весни, тепла, вітамінів, втечі за кордон на сезонні заробітки. Не хочеться навіть думати про центральні області України. У закарпатців хоч якась надія на заробітки у західних сусідів, а на що сподіваються люди десь на Кіровоградщині, незрозуміло.

Зростає недовіра до влади – і центральної, і місцевої. Та довіра, власне, ніколи і не була високою, але зараз це взагалі щось. Навіть у Геннадія Москаля, який традиційно за словом у кишеню не лізе, тепер ті кишені стають порожніми. Сміятися вже ні з чого. Якщо реформ не видно у масштабі України, то на Закарпатті не видно навіть натяків на них. Все підпорядковано одному – пережити скрутні часи і дотягти до кращих. Більшість чиновників просто відбуває час, аби ні у що не вляпатися і не ризикувати кар’єрою. Дійсно, доба така, що найкраще нічого не робити – тоді і критикувати тебе нема за що. Натомість будь-який реальний вчинок може стати підставою чи хоча би приводом до звільнення.

Статистика дуже суперечлива, але у більшості галузей – спад. Не виключено, що дані, які подають статистикам – ще завищені, бо наші люди звикли до приписок. Але демографічна ситуація в області таки погіршується – уперше за багато років. Усі, хто планує сім’ю, уникають нових дітей – візочків у місті практично не видно. Так звані дитячі гроші вже не рятують – вони знецінилася, як це і прогнозувалося від самого початку.

Але весна все одно наближається – вигідно це комусь чи ні. Її чекають, як мало коли раніше. Бо нічого іншого поки чекати не доводиться. Весна все-таки прийде – на відміну від багато чого іншого обіцяного.

Сергій ФЕДАКА, газета “Наш Ужгород”
http://dzerkalo-zakarpattya.com/

admin

Коментарі :


 

 

 

Погода
Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

РАТУША

Оголошення

Архів новин

Липень
Січень
Лютий
Березень
Квітень
Травень
Червень
Липень
Серпень
Вересень
Жовтень
Листопад
Грудень
2025
1950
1951
1952
1953
1954
1955
1956
1957
1958
1959
1960
1961
1962
1963
1964
1965
1966
1967
1968
1969
1970
1971
1972
1973
1974
1975
1976
1977
1978
1979
1980
1981
1982
1983
1984
1985
1986
1987
1988
1989
1990
1991
1992
1993
1994
1995
1996
1997
1998
1999
2000
2001
2002
2003
2004
2005
2006
2007
2008
2009
2010
2011
2012
2013
2014
2015
2016
2017
2018
2019
2020
2021
2022
2023
2024
2025
2026
2027
2028
2029
2030
2031
2032
2033
2034
2035
2036
2037
2038
2039
2040
2041
2042
2043
2044
2045
2046
2047
2048
2049
2050
НдлПндВтрСрдЧтвПтнСбт
29
30
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
1
2
00:00
01:00
02:00
03:00
04:00
05:00
06:00
07:00
08:00
09:00
10:00
11:00
12:00
13:00
14:00
15:00
16:00
17:00
18:00
19:00
20:00
21:00
22:00
23:00

Влада

Чи влаштовує вас влада в Україні?


Влаштовує
Не влаштовує
Мені однаково


Голосувати/результат