У місті складна епідемситуація.

Інформую вас, що Департамент міського господарства усунувся від контролю за роботою житлово-комунального господарства. Зокрема, роботи зі знищення мишоподібних гризунів і тарганів у будівлях житлового сектору практично не проводяться. А якщо і проводяться, то невідомо ким, особами без належної підготовки, відтак відповідальності за кінцевий результат ніхто не несе. Переконливо прошу вашої допомоги у вирішенні питання дератизації й дезінсекції з метою покращення епідеміологічної ситуації в Ужгороді», — з таким листом до голови міста В. Погорєлова звернувся головний лікар Ужгородської дезінфекційної станції Ю. Ухаль.

Фахівець застеріг, що заселеність міста гризунами (і особливо територій ромських поселень) досягла піку, дитину з вул. Пограничної покусали щурі. Загалом епідеміологічна ситуація є загрозливою і вкрай напруженою, можливе масове поширенння ін­фекцій, що передаються через укуси гризунів. Проте неодноразові звернення до органів місцевого самоврядування позитивних результатів не дають. Розроблені програми боротьби з лептоспірозом та іншими зооантропонозними інфекціями не ухвалюються, не фінансуються роботи з проведення суцільної весняної й осінньої дератизації. Незадовільно фінансуються роботи зі знищення гризунів житловим сектором департаменту міського господарства.. Закон України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення» не виконується. На переконання Ю. Ухаля, проблемою залишається впорядкування реалізації отрутопринад через відсутність спеціалізованих торгових закладів, їх безконтрольне зберігання й халатне використання може призвести до забруднення навколишнього середовища та масового отруєння людей.

Проте вже упродовж двох років влада не поспішає вплинути на організацію проведення суцільних профілактичних дератизаційних робіт на території міста, зокрема в його найбільш проблемних мікрорайонах, ані знайти необхідні кошти, хоча потрібно принаймні 10 тис. грн. на отруту без врахування оплати дератизаційних робіт.

Тим часом у регіоні загалом та в м. Ужгороді епідемічна і епізоотична ситуація продовжує погіршуватися. Так, за останні 4 роки в області зафіксовано 136 випадків захворювань людей на лептоспіроз, у т. ч. по м. Ужгороду — 17 випадків, із них 3 летальні. А показники захворюваності на лептоспіроз у м. Ужгороді за останні роки у 1,5—3 рази перевищують відповідні по Україні.

Показник захворюваності людей на лептоспіроз передусім залежить від чисельності мишоподібних гризунів, які є основними носіями збудника лептоспірозу, геморагічних лихоманок та інших інфекційних захворювань, тобто у 98 % випадків джерелом зараження людей є гризуни.

Через відсутність належного фінансування в обласному центрі Закарпаття різко знизилися обсяги планової систематичної дератизації, а одночасна суцільна дворазова дератизація на території міста, як ми вже наголошували, не проводиться взагалі! А це таїть у собі подальшу реальну загрозу ускладнення епідемічної та епізоотичної ситуації щодо лептоспірозу, трихінельозу, сказу й інших небезпечних зооантропонозних інфекцій.

За словами Ю. Ухаля, загальні обсяги виконуваних у м.Ужгороді планових дератизаційних заходів складають 38,1 % від необхідного — це в основному профілактичні дератизаційні заходи в освітніх і медичних закладах. Заклади харчування і торгівлі тільки на 25 % охоплені дератизаційними заходами, а комунальні — всього на 10 %.

Виконання ж планової систематичної й суцільної дератизації без належного фінансування неможливе; оскільки відділ профілактичної дезінфекції перебуває на повному госпрозрахунку, бюджетне фінансування вказаного відділу не передбачене.

Головний лікар Ужгородської дезінфекційної станції Ю. Ухаль нагадує: найвища ефективність від суцільної дератизації можлива при проведенні її в певні періоди: у травні й жовтні, а тому фінансування вказаних робіт повинне бути повним і своєчасним, а не вибірковим та обмеженим. При частковому фінансуванні, відповідно, й обсяги суцільної дератизації будуть неповні, тобто фактично виконувана дератизація буде не су­цільною, а вибірковою і не матиме бажаного ефекту.

Для інформації. В середньому в населених пунктах на 1 тис. м кв. існує один сірий пацюк, а в Ужгороді, за даними весняного відносного обліку чисельності гризунів, 2,5 пацюка на 1 тис. м кв. Лікування й реабілітація одного хворого на лептоспіроз обходяться державі у близько 8 тис. грн. Кошторисна вартість проведення дворазової суцільної дератизації в місті становить 64 тис. грн.

Що ж тоді дешевше: лікування і пов’язані з цим економічні витрати чи все-таки відповідально проведена профілактика?