Донедавна дуже хотілося вірити, що рейдерські захоплення дворів, дитячих майданчиків, повідомленнями про які часто-густо рясніють центральні телеканали, принаймні для європейського Ужгорода є явищем чужорідним.

Адже Ужгород — не якийсь там Луганськ, та й не густонаселений Київ... На жаль, ці містечково-патріотичні ілюзії розвіялися 17 січня, у вівторок, коли за допомогою до редакції звернулися дві схвильовані мешканки з вул. Володимирської, 28, де чиняться спроби варварського захоплення двору з дитячим майданчиком.

Спантеличені мешканці будинку були вражені тим, як опівдні, коли частина людей на роботі, у їхньому дворі будівельники почали рити ями і ставити стовпи, зламали 20-річну огорожу і встановили свою на території дитячого майданчика, пошкодили дерева, які мешканці будинку власноруч висаджували тут у 1991-му. Вони розповіли, аби мешканці новобудови отримали свій дворик із дитмайданчиком, було знесено два приватні будинки, власники яких взамін отримали нові квартири. Позаду буд. № 28 — дорога і гаражі. Тож цей зелений дворик єдине місце для дитячих ігор, спілкування й відпочинку для 40 пенсіонерів, 7 інвалідів, 34 дітей, які мешкають тільки в цьому будинку, а також маленьких і дорослих мешканців із двох сусідніх 5-поверхівок.

Як могла міська влада надати дозволи на приватизацію цього двору та ведення будівництва й комерційну діяльність, можна дивуватися до безкінечності. А можна й не дивуватися, адже ми не стали, на жаль, правовою країною, а корупція в нас всепоглинаюча. Чи не тому мешканка Перечина (!) пані Г. від 14.03.2011 отримала право власності на земельну ділянку, а також право на житлову забудову й комерційну діяльність, а забудовниця з с. Минай пані К. взялася за «освоєння» зеленої зони на підставі суперфіцію. (Суперфіцій — довгострокове право користування земельною ділянкою, переданою для будівництва та експлуатації на ній будинків і споруд, на які в останньої особи виникає право власності). Оборудка на цьому зеленому п’ятачку «узаконена» також висновком Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Закарпатській області від 5.01.2011.

Мешканці кажуть, що тут збираються звести 4-поверхову будівлю під готель та ще й із підвальним приміщенням під автостоянку. Втім, відкритої інформації для людей жодної: ні таблички про призначення об’єкта, ні про підрядну організацію-виконавця робіт, ні попереджень щодо техніки безпеки... Як потайки привласнили чужу територію, так потайки сподіваються її й освоїти: забудувати, відкрити і вести комерцію.

Зведення висотного будинку передбачає глибоке «занурення» в землю, риття котлована, встановлення паль. Від під’їздів будинку № 28 до зеленої зони відстань усьо­го 4 метри, але саме на цьому вузькому клаптику виконавці будівельних робіт збираються встановити підйомний кран заввишки 21 м і буквально за кілька метрів від 20-річного будинку ритимуть котлован... Настання морозів аж ніяк не стало стримувальним фактором у веденні будівельних робіт. У які правила техніки безпеки, інженерно-будівельні та санітарно-пожежних норми це має «вписатися», сказати важко. Ясно інше, таке дикунське ведення будівництва поруч на вкраденій у людей зеленій зоні спричинить тріщини в їхньому будинку та можливе підтоплення... А хто казав, що будь-яке «будівництво має відповідати інтересам мешканців»?.. У місті, де влада першою порушує законодавство, а контролюючі структури роз’їдені корупцією і прислуговують владі, є чимало бажаючих потоптатися на інтересах і правах пересічного члена громади...


Розуміючи це, мешканці будинку зайняли кругову оборону, яка наразі зводиться до того, що вони звернулися з колективними запитами до голови Закарпатської облради І. Балоги, обласного прокурора А. Петруні. А ось міський голова В. Погорєлов, як розповіли мешканки булинку п. Олена та п. Лілія, просто втік від них! Люди підготували звернення до Ужгородського міськрайонного суду й кажуть, що чергуватимуть у дворі вдень і вночі, але свій двір на поталу рейдерам не віддадуть. До адвоката, який веде справу мешканців буд. № 28 на вул. Володимирській, зателефонували зацікавлені особи з запитанням: «Як заладнати конфлікт?» Відповідь захисника скривджених мешканців була однозначна: «Заберіться!..»

Без сумніву, конфлікт на Володимирській, 28 є показовим ще й тому, що може послужити прецедентом у близькому майбутньому. Прецедентом того, що наші двори, дитячі майданчики і посаджені нами зелені зони завтра відверто крастимуть у нас ті, хто чомусь повірив у власну безкарність і вседозволеність. Або ж ми, згуртувавшись громадою, спільно зупинимо це рейдерське нашестя варварів.