Попри те, що на папері ужгородські паркування збиткові, чиновники чомусь уперто підтримують їхню роботу. Навіть якщо це незаконно.


Наступного місяця виповниться рік, як в Ужгороді стоянки в центрі міста та на кількох центральних вулицях платні. За цей час в обласному центрі встигли змінитися аж три паркувальні підприємства. Були навіть паркувальні канікули — кілька тижнів за стоянки обіч доріг ніхто не брав гроші. Рік — це період, за якого у мерії могли би і без журналістської цікавості сказати, скільки заробили грошей і куди їх поділи. Але оскільки цього на Поштовій не зробили, довелося такі факти з'ясовувати самостійно. По ходу роботи спливло й чимало інших «цікавих» речей.

ЗА МІСЯЦЬ УМУДРИЛИСЯ ЗАРОБИТИ СТІЛЬКИ, СКІЛЬКИ МОЖНА... ЗА 2 ГОДИНИ

У лютому 2011 року мер Ужгорода Віктор Погорєлов факт відновлення платних паркувань у місті пояснив тим, що, по-перше, в історичному центрі міста засилля автомобілів, а по-друге, до такого кроку змусив новий Податковий кодекс. Нібито цей закон передбачає роботу паркувань як одне з джерел прибутку до міської казни.

Як би там не було, слід визнати — у всьому цивілізованому світі практикуються платні паркування на вулицях. Але якщо у Європі громадяни чітко знають, скільки водії заплатили й куди їхні гроші пішли, то в Україні, на жаль, ні.

Спостерігаючи, з якою частотою в Ужгороді мінялися директори паркувальних підприємств і, власне, самі підприємства, так і думається — щось там не чисто.

Так, у лютому паркуваннями відало КП «Уж-Енергія» під керівництвом Нуцу Марини, у травні в. о. директора цього підприємства став М. Адилов. Із червня паркування вже опинилися під контролем Комунтрансу, а з жовтня — новоствореного КП «Ужгородпарквідео».

Один із прикладів «ефективної» паркувальної діяльності — у квітні КП «Уж-Енергія» заробило майже 30 тисяч гривень. Це за один місяць, йдеться у відповіді на наш інформаційний запит.

Автор матеріалу в квітні у пік робочого дня нарахував у центрі міста, а також на вулицях Перемоги та Заньковецької 411 машин. Це доволі грубий підрахунок та все ж — якщо зафіксовані 411 машин стоятимуть одну годину і платитимуть за це 2 гривні протягом 20 робочих днів, то вийде 16 440 гривень. А коли стоятимуть 2 години, то сума відповідно буде вдвічі більшою — 32 880 гривень. В Ужгороді в день стоїть і понад чотириста машин, і понад 2 години. То чого ж із водіїв автівок офіційно збирається щонайбільше 30 тисяч гривень на місяць? От після цього спробуй не вірити чуткам, що левова частка грошей з паркувань йде «наліво», у чиїсь приватні кишені, а не до міської казни.

КАТП-072801, відоме як Комунтранс, працювало на паркуваннях ще «ефективніше» — з червня по вересень аж на 86,5 тисячі гривень... збитків. Саме таку суму збитковості назвав директор підприємства, депутат Ужгородської міської ради від Партії регіонів Станіслав Пономарьов у відповіді на інформаційний запит. Водночас, говорячи про прибутки, пан Пономарьов зазначив: «Валовий дохід без ПДВ склав 86,2 тисячі гривень, нараховано ПДВ — 17,2 тисячі гривень та паркувальний збір у сумі 121,5 тисячі гривень. Нараховані податки сплачені частково».

До слова, на одному з засідань міськвиконкому начальниця ДПІ в Ужгороді Марія Бадида прямо зауважила, що від роботи паркувальних підприємств залишаються лише борги.

В кінці жовтня паркування в Ужгороді стало безплатним з огляду на те, що паркувальні функції передавали новоствореному КП «Ужгородпарквідео». З 1 листопада на вулицях знову з'явилися люди у зелених жилетах — на площах Корятовича, Петефі, вулиці Фединця та біля обласної лікарні.

ПАРКУВАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО ЗАГУБИЛО ПАРКУВАННЯ

Керує КП «Ужгородпарквідео» також обранець міської ради від Партії регіонів — Юрій Мандич. До нової посади, згідно з інформацією офіційного сайта Ужгородської міськради, пан Мандич займався приватним підприємництвом.

У листопаді за 15 днів роботи КП «Ужгородпарквідео» заробило 27 з половиною тисяч гривень; у грудні (за 14 днів) — майже 23 тисячі гривень. Це стало відомо із відповіді на наш інформаційний запит.

Таким чином, за два місяці паркувальне КП отримало 50 з половиною тисяч гривень прибутку, водночас його витрати склали понад 70 тисяч гривень. Витрати пішли на обов'язкові державні (адміністративні) стягнення, а також на господарські закупівлі.

20 тисяч гривень у мінусах за 2 місяці — отаке господарювання вийшло.

До слова, на розмітки витратили майже 2 тисячі гривень, а на виготовлення схем розміщень місць для паркування — аж трохи більше 4 тисяч. Правда, не зрозуміло, що це за схеми такі. Як відомо, паркування і досі залишилися на тих місцях, де були ще за каденції попередньої мерії.

Як стало відомо з відповіді на інформаційний запит, сьогодні в «Ужгородпарквідео» штатом передбачено 16 посад: директор, головний бухгалтер та 14 паркувальників (останніх на сьогодні працевлаштовано 10 чоловік).

Директор підприємства на місяць отримує 4 292 гривні, головний бухгалтер — 0,9 від окладу директора, паркувальники ж мають мінімальну зарплату — із 1 січня вона становить 1073 гривні.

Діяльність платних паркувань в обласному центрі регулюється рішенням Ужгородського міськвиконкому від 5 жовтня 2011 року № 372 «Про організацію паркування автотранспортних засобів на території міста Ужгорода».

У цьому документі сказано, що платні паркування (крім тих, де ужгородці нині бачать людей у жилетах) мали би бути облаштовані ще й біля супермаркету «Вопак» на вул. Перемоги, на вулиці Заньковецької (де саме — не уточнюється) та на площі Жупанатській. Сьогодні паркувальники у цих місцях чомусь відсутні.

Згадується у рішенні й вулиця Краснодонців. Паркувальники тут біля проїжджої частини вздовж ринку дійсно є. Тільки вони... не комунальники, а працівники приватної транспортної фірми — ПАТ «Ужгородське АТП-12107»! Ця обставина також не зрозуміла, бо якщо територія ринку дійсно належить підприємству, то з якого дива влада дозволила приватній фірмі дерти гроші з водіїв, що паркуються обіч міської вулиці?

В УЖГОРОДІ — ПАРКУВАЛЬНИЙ СЕПАРАТИЗМ?

Є у паркувальній справі Ужгорода й інша цікава особливість — вперте небажання Поштової керуватися єдиними для всієї України «Правилами паркування транспортних засобів» (затверджені Постановою Кабміну № 1342 від 3 грудня 2009 року). Ці Правила, серед іншого, гласять, що паркування мають бути позначені на дорозі спеціальною розміткою. У лютому минулого року на Поштовій пояснювали, що взимку не час фарбувати дороги, влітку — взагалі нічого не казали, а восени, коли автор цих рядків спитав у прокурора: «То чи законне паркування без розмітки», комунальники нарешті спромоглися окреслити майданчики.

У всіх своїх рішеннях, які виконком Ужгородської міськради ухвалював відносно організації платних паркувань, й словом не згадано про урядові «Правила паркування транспортних засобів».

А з 1 січня, коли, згідно з цим загальнодержавним документом, на вуличних паркуваннях мали би бути облаштовані паркомати, в Ужгородській мерії вирішили залишити все, як було. Тобто — брати від водіїв гроші руками чоловіків у зелених жилетах.

«Виділення грошових коштів на закупівлю та встановлення у 2012 році на майданчиках для паркування автотранспортних засобів спеціальних приладів-автоматів бюджетом міста не передбачено», — так відповів на інформаційний запит директор паркувального КП Юрій Мандич.

Як уже повідомлялося, з 1 січня набрав чинності пункт 14 Постанови Кабміну № 1342 від 3 грудня 2009 року. Дослівно він звучить так: «Відведені майданчики для платного паркування обов'язково повинні бути обладнані паркувальними автоматами з розрахунку не менш як один автомат на 10 місць для паркування з обох боків уздовж проїзної частини вулиці, дороги або тротуару». Цей документ підписаний свого часу Юлією Тимошенко спантеличив, по суті, усі міста країни. Адже в більшості з них, у тому числі й у Києві, не всюди є паркомати, а гроші від водіїв, так само, як і в Ужгороді, паркувальники беруть і після 1 січня.

Наприклад, у столичному КП «Київтранспарксервіс» твердять, що їхні паркувальники мають право брати готівку після 1 січня і без паркоматів. «Інформація, що це незаконно, м'яко кажучи, неправда, — прокоментував газеті «Сегодня» начальник КП Андрій Дудко. — Крім паркомату є ще й готівкова система розрахунку через нашого робітника, її ніхто не відміняв».

В Ужгородській мерії вигадали ще краще — нібито на вулицях Ужгорода не паркувальні майданчики, а. паркувальні зони.

Ось що сказала речниця міського голови Алла Хаятова у коментарі газеті «Срібна Земля-Фест»: «Урядова постанова стосується спеціально відведених і обладнаних майданчиків для паркування. А в Ужгороді немає муніципальних паркувальних майданчиків, є паркувальні зони, які діють згідно з Правилами дорожнього руху. Водночас документ не відміняє касові апарати, а отже, робота пар- кувальників відповідає чинному законодавству».

У цій позиції Ужгородської мерії закралася, м'яко кажучи, неправда.

По-перше, такого поняття, як «паркувальна зона» у Правилах дорожнього руху взагалі немає! Є, наприклад, пішохідна зона, є житлова. Але паркувальної немає. То ж із таким же успіхом на Поштовій паркування могли би називати «паркувальними острівцями», «паркувальними площами» і т. ін. — усе залежить від фантазії чиновників. Є у ПДР, правда, поняття «зона стоянки». Але у документі й слова не згадано, що зона стоянки платна.

Втім, навіть якби було й інакше, в уже згадуваному рішенні Ужгородського міськвиконкому № 372 від 5 жовтня 2011 року чорним по білому написано — в Ужгороді паркування — це саме «майданчики для платного паркування». Саме таке формулювання зафіксовано на папері, то ж на Поштовій для легітимізації людей у жилетах могли би вигадати і щось розумніше, ніж гратися у синоніми і називати майданчики «паркувальними зонами».

ХТО ПРАВИЙ?

Втім, хто ж таки нині порушує Закон — водій, котрий не платить паркувальникові, чи паркувальник, котрий вимагає гроші? Однозначної відповіді поки немає. Тепер лише правоохоронці або ж урядовці можуть на це відповісти.

Так, заступник голови Верховної Ради України Микола Томенко минулого тижня направив уряду листа з проханням якомога швидше роз'яснити, чи мають право на вулицях країни працювати паркувальники.

В Ужгороді ж із скаргою не нелегітимність паркувань без паркоматів до міської прокуратури звернувся автор цього матеріалу. Залишається тільки чекати, що відповідять на це представники Феміди.

Наважуся спрогнозувати — найімовірніше, що Кабмін таки скасує пункт 14 Постанови. По-перше, паркомати досить дорогі, по-друге, саме їхня відсутність дозволяє чимало тіньових схем на місцях. А враховуючи, що нерідко за цими схемами стоять представники правлячої партії або провладні мери, то чого би відмовлятися від такого щастя?

Але, якби вже там не склалося, хочеться таки сподіватися, що водії та й всі мешканці Ужгорода у майбутньому бачитимуть реальний результат, на що йдуть гроші з платного паркування.

Поки що, на жаль, цього не видно. Поки містом лише витають чутки, що певна сума «паркувальних» грошей осідає у власних кишенях наближених до мерії людей. А хотілося би, аби ми отримували з Поштової месиджі, скільки конкретно грошей зароблено і на які конкретно речі — ремонт доріг, заміна світильників, встановлення лавиць — вони були спрямовані.

Р. S. Автор матеріалу зателефонував до начальника КП «Ужгородпарквідео» Юрія Мандича із проханням прокоментувати порушені у матеріалі проблемні питання щодо організації в Ужгороді платних паркувань. Однак пан Мандич сказав, що зайнятий і поки немає часу для розмови з журналістом.

Ярослав Гулан