Ужгород — місто мертвих і жертв?

18.10.2020 19:45 ПОЛІТИКА

Відкритий лист ужгородця Ужгородському міському голові, який так і не став ужгородцем.

Я пам’ятаю Ужгород ще за тих часів, коли міськвиконком знаходився на площі Жупанатській у будинку теперішнього Художнього музею, коли пішохідний міст був викладений звичайною дошкою, коли вулицями їздили не авто, а «біціглішти» з прищіпками на штанах.

Йшли роки, десятиліття, мінялися керівники міста, змінювався і сам Ужгород. Зовнішній вигляд міста, його обличчя значною мірою залежало від мерів, їх професіоналізму, життєвого досвіду, світогляду, який віддзеркалював дух і настрій містян.

Ужгород був різним, але таким депресивно-трагічним, як за Вашої каденції, шановний Б. Андріїв, він ніколи не був, адже історична частина міста завдяки Вашим старанням перетворена на суцільний цвинтар. Мало того, що у нас в історичній частині Ужгорода поставлено 12 пам’ятників жертвам (Чорнобиля, НКВС, фашизму, Голодомору, Голокосту, режиму Януковича і так далі), то зараз на площі Петефі з вашої подачі встановлено хрест.

Безумовно, ми повинні пам’ятати та вшановувати всі трагічні події в історії нашого міста, краю, держави, але ця пам’ять повинна бути насамперед у серцях нащадків загиблих та невинно убієнних. А Вам, «новатору» містобудівельної діяльності Ужгорода, конюхівському Мікеланджело хотілося б роз’яснити, що, згідно з віковими традиціями християнства, хрести встановлюють не в зонах відпочинку, не в житлових забудовах або біля адміністративних будівель, а на куполах церковних храмів та на могилах усопших.

Невже за роки мерства Ви не спромоглися вивчити історію нашого міста, ознайомитися з його відомими особистостями, які своїми досягненнями у різних сферах життя стали знаменитими далеко за межами Ужгорода.

Невже Ви не знайшли часу та коштів поставити бодай один позитивний та життєстверджуючий пам’ятник відомому ужгородцю.

Візьміть приклад із успішного мера нашого міста С. Ратушняка, який зініціював та профінансував спорудження доброго за змістом та оптимістичного пам’ятника ліхтарнику дяді Колі, біля якого постійно фотографуються як ужгородці, так і гості нашого міста.

Біля Ваших песимістичних та сумних візитівок я не бачив жодного бажаючого зробити селфі.

Якщо за підрахунками зиску від встановлення в місті бордюрів та бруківки сумнівної якості у Вас не було часу, Вам слід було звернутися до відомої дослідниці історії нашого міста Т. Літераті. Вам та вашому оточенню вона назвала би десятки й сотні відомих ужгородців, які заслуговують встановлення позитивних пам’ятників.

До речі, шановний Б. Андріїв, згідно з основними положеннями науки кримінології Ви також є жертва.

Загальновідомою є інформація, що Ви є фігурантом кримінального провадження, яке тривалий час розглядає Ужгородський міськрайонний суд. Пред’явлену прокуратурою підозру у крадіжці європейський грантів, виділених Євросоюзом на реконструкцію «Совиного гнізда» Ви не визнаєте.

Якщо кілька років потужна державна машина в особі прокуратури переслідує Вас за кримінальний злочин, а Ви його заперечуєте і переповнені стражданнями заявляєте про безпідставне звинувачення, то Ви — також жертва, жертва української правоохоронної системи.

Рекомендую Вам, допоки місце на площі Поштовій не зайняте, побудувати пам’ятник ще одної жертви — собі любимому. Думаю, що він користуватиметься найбільшою популярністю в ужгородців та гостей нашого міста.

На постаменті Ви будете стояти зі стосом паперів, які підписали по «Совиному гнізду» разом із прокурорською підозрою в руках, трохи зігнувшись та сором’язливо дивлячись у бік Ужгородської мерії. На постаменті буде витавровано: «Б. Андріїв, жертва репресій української правоохоронної системи», а трохи нижче: «Не винуватий я...».

Хотілось би вірити, що це буде останній пам’ятник останній жертві Ужгорода.

Йосип Фюзеші,
ужгородець у третьому поколінні

Коментарі :


Додати коментар

 

 

 

Погода

ПОЛІТИКА

Оголошення

Архів новин

Влада

Чи влаштовує вас влада в Україні?


Влаштовує
Не влаштовує
Мені однаково


Голосувати/результат