Ми відверто поговорили з кандидатом на посаду голови Виноградівської ОТГ Іваном Бушко. Досвідчений політик та громадський діяч розповів про своє депутатське минуле, рідне місто Виноградів та плани на майбутнє.

Ви на деякий час відійшли від політики, а тепер прийняли рішення балотуватися на посаду голови Виноградівської ОТГ. Чому так, що вплинуло на ваше рішення?

Так, дійсно, тривалий час я був поза політикою, хоча маю значний політичний та управлінський досвід. За цей час  до мене неодноразово зверталися люди з проханням повернутися. Мене не цікавила Верховна Рада, я вже був народним депутатом і розумію, що це. Зараз я чітко усвідомлюю, що можу бути корисним саме тут, на своїй землі, у моєму рідному місті Виноградів. 

У вас дійсно не було ідеї балотуватися до Верховної Ради минулого разу?

Ні. Я не хочу грати у велику політику, моя мета - стати ефективним сіті-менеджером свого міста та вирішити ті першочергові проблеми, які турбують людей.

Свого часу на посадах депутата місцевих рад та заступника губернатора мені вдалося багато чого зробити. Зараз мені боляче спостерігати за тим, що результати моєї багаторічної праці майже зруйновано. Те, на що перетворили мій рідний Виноградів за останні роки, не витримує жодної критики, місто перестало бути комфортним та безпечним для людей.

Виноградів не є безпечним містом?

Однозначно - ні. Хіба може бути безпечним місто з розбитими дорогами та тротуарами? Це підвищує ризик аварійних ситуацій для автомобілів, травматично для дітей, людей поважного віку. Хіба безпечно такими тротуарами гуляти батькам з колясками, наприклад?

А чи безпечним є місто, яке після кожного дощу затоплює і Виноградів перетворюється на Венецію? А зграї безпритульних собак, які нападають на дітей? Всі ці проблеми можна перераховувати безкінечно. Нинішня ситуація у місті говорить сама за себе, Виноградів, на жаль, безпечним та комфортним назвати не можна.

Ви були у Партії Регіонів, чи жалкуєте ви про цей період своєї політичної кар’єри?

Так, я мав відношення до Партії Регіонів, як і більшість тутешніх депутатів та політиків. Справа в тому, що неможливо зробити щось на місцях без співпраці з центральною владою. Це і виділення коштів, і прийняття рішень, отримання дозволів. 

Я ніколи ні від кого не ховався, не тікав з країни, не робив нічого протизаконного. Я завжди працював на благо мого регіону і досяг хороших результатів. За кожен свій крок я можу відповісти. Мені та моїй команді вдалося багато чого зробити для Закарпаття та міста Виноградів, а це головне, і тут я ні про що не жалкую.

А “диктаторські закони 16 січня”?

По-перше,  більшість із цих законів в результаті була прийнята вже при владі Порошенка і навіть у більш жорсткій формі.

По-друге, варто розібратися у суті цих законів, адже вони передбачали такі ініціативи як відповідальність за наклеп, ідентифікацію осіб, які користуються мобільним зв’язком - що є нормою для європейських країн. Серед законів “16 січня” була, наприклад, норма щодо масової фіксації дорожнього руху. Зараз цей закон прийнято і суспільство оцінює його, як дуже корисний.

За кожен проголосований мною закон я готовий відповісти, але якщо це буде конкретика без узагальнень та маніпулювання поняттями. 

Є думка, що у депутати люди йдуть для того, щоб красти бюджетні гроші. Ви 4 рази були депутатом на місцевому рівні, вас обирали до Верховної Ради. Ви багато вкрали?

Це як у анекдоті: “Депутати - це люди, які за наші з вами гроші крадуть наші з вами гроші”.

Насправді, як ви і сказали, мене 4 рази обирали депутатом на місцевому рівні - у міську раду та тричі - в обласну. Люди довірили мені бути їх представником у Верховній Раді. Як думаєте, чи довіряли б мені так, якби я був відомим крадієм бюджетних коштів? При цьому, я ніколи не займався підкупом виборців, а це теж важливий нюанс. Адже коли за голос вам пропонують 500 гривень - це означає одне - кандидат ставиться до депутатства, як до бізнес-проекту. Зараз він вкладеться, а потім стане депутатом і буде ці гроші відбивати. А ви уявляєте цю сумму, яку йому необхідно буде відбити, якщо за кожен голос він платив 500 гривень?

Звичайно, такі депутати цілеспрямовано йдуть до місцевих рад та парламенту, аби красти, їм же потрібно якось повернути гроші, які вони витратили на підкуп.

А потім люди дивуються, чому не ремонтують дороги, школи, лікарні, садочки. Чому не можуть вирішити проблему із сміттям. А тим часом відбувається дерибан землі та корупційні схеми по всім напрямкам.

Але ж велика кількість людей проживає за межею бідності… Як вони можуть відмовитися, якщо їм просто тут і зараз пропонують гроші?

По-перше, варто усвідомити, що за межею бідності люди і знаходяться тому, що продають свої голоси. Вони таким чином обирають кандидатів, у яких одна мета - вкрасти наші з вами гроші. З такою тенденцією жодних змін не буде. Зараз можна отримати 500 гривень, пожертвувавши своїм майбутнім та майбутнім своїх дітей. Але втрати будуть значно більшими.

Є думка, що варто брати гроші від усіх, адже вони і так вкрадені у людей. А от голосувати варто по совісті, адже від цього залежить наше майбутнє.

Ви були народним депутатом України. У вас не виникало ідеї переїхати в Київ?

Моєю метою завжди було одне - навести лад у рідному краї та зробити життя людей у Закарпатській області комфортним. У Верховній Раді я лобіював інтереси нашого регіону і саме з такими намірами балотувався. У мене було безліч можливостей переїхати до столиці та будувати свою політичну кар’єру там. У якості народного депутата це було не складно, більшість так і робить. Але я ніколи не планував залишати свій рідний край. Вся моя родина живе тут у Виноградові і я не збираюся нікуди їхати.

Наскільки відомо, ви зараз співпрацюєте з партією “Слуга Народу”. Чому саме ця команда?

Я зараз співпрацюю з багатьма політичними силами і в тому числі з командою президента Зеленського. Представники моєї команди у Виноградові - це компетентні професіонали, у яких є досвід та чітке розуміння, що саме вони будуть робити.  Спільно ми формуємо стратегію розвитку міста Виноградів - це конкретний та чіткий план дій, що дозволить зробити життя людей комфортним.

У нас вже є спільний досвід реалізації проектів у місті, адже цих людей я знаю не перший рік. 

Зараз саме той час, коли слід об’єднувати зусилля та пліч-о-пліч працювати над досягненням спільної мети. 

interfax