#Зрада та #Перемога – саме ці два слова сьогодні часто визначають ставлення українців до політичних процесів у країні. Прославлення та критика часто йдуть у крайнощі, які успішно наростають та розмножуються у соцмережах. Поведінка українських користувачів у Facebook, Instagram та VK великою мірою відображає реальні настрої у суспільстві. Часто соціальні платформи і формують ці настрої, самі їх загострюючи.

Тож чим є нова Верховна Рада для українців? І чи є золота середина у вже звичній дихотомії між «зрадою» та «перемогою»?

Аби зрозуміти, як українці сприймають роботу нової влади та як реагують на неї у соцмережах, «Інтерньюз-Україна» та UkraineWorld проаналізували дані трьох популярних в Україні соцмереж: Facebook, Instagram та VK.

Аналітики «Інтерньюз-Україна» досліджували активність користувачів у період з 29 серпня по 15 вересня 2019 року.

З метою подальшого дослідження аналітична компанія Singularex здійснила моніторинг:

• понад 429 000 постів у Facebook,
• майже 1 735 000 постів у VK,
• близько 10 600 постів в Instagram.

Із цих постів ми виокремили та проаналізували ті, в яких йдеться про Верховну Раду та ключові партії, а саме:

• 11 252 цільових постів від понад 3 000 авторів Facebook;
• 5 655 постів від понад 11 000 авторів VK;
• 9 077 постів від понад 2 500 авторів Instagram.

10 головних висновків

1. Порівнюють і критикують

Перші кроки нового українського парламенту стали новим «яблуком розбрату» для українського сегменту Facebook. Передвиборча боротьба між так званими «порохоботами» й так званими «зелеботами» набуває нового відтінку: з’являється протиставлення між «старою» та «новою» Радою. Ці користувачі наголошують на своїх «перемогах» й одночасно вказуюють на «провали» опонентів. Прихильники Зеленського часто виправдовують ініціативи парламентської більшості та порівнюють їх із, як вони кажуть, небажанням Порошенка реформувати судову систему та знищити корупцію серед високопосадовців. Прихильники Зеленського також звинувачують Порошенка в «удаваному» патріотизмі. Натомість прихильники попереднього президента стверджують, що його правління та попередня Верховна Рада були «найкращими в історії України».

2. Нові обличчя: «хвала» чи «ганьба»?

Поки «зелеботи» та «нейтральні» користувачі нападають на Порошенка за його колишні призначення (наприклад, генпрокурора Луценка), чимало популярних авторів Facebook вважають, що нова влада слідує шляхом своїх попередників. Украй контроверсійним для Facebook-користувачів виявилося призначення старого–нового міністра внутрішніх справ. У постах зустрічається теза про те, що Аваков є «однозначним мінусом», який сильно «вдарить» по рейтингу Зеленського.

Водночас призначення Руслана Рябошапки на посаду генпрокурора, Вадима Пристайка – міністром закордонних справ та Олексія Гончарука – прем’єр-міністром мали позитивний фідбек, зокрема й від прихильників Порошенка. Проте досить швидко Гончарука почали критикувати, наприклад, за його намір змінити трудове законодавство.

3. #Перемога та #зрада: що збурює реакції

Деякі «гарячі» теми були спільними для Facebook, Instagram та VK. Обмін полоненими і так звана формула Штайнмайєра викликали особливо запеклі суперечки. Більшість українських користувачів Facebook висловлювали радість з приводу повернення українських політв'язнів. Багато Facebook-дописів перегукувалися з думкою, що президент Зеленський «є прихильником “держави для людей’’», тоді як Порошенко «нехтував людськими життями». Інші критикували видачу Цемаха. Ця подія також стала приводом для емоційної оцінки нової влади в Instagram і традиційно знецінювальної риторики проросійських користувачів у VK.

Відносини з Росією стали черговою іскрою занепокоєнь. У Facebook прихильники Порошенка, а також нейтральні користувачі називали спроби Зеленського зупинити війну «капітуляцією». Баталії думок також спалахнули довкола виборів на Донбасі, ризиків України втратити суверенітет та Мінських угод.

4. Поміж двох вогнів: «поміркований» Facebook

Попри хвилі взаємної критики з обох полюсів, у Facebook є сегмент експертів та аналітиків, користувачів із тисячами підписників, які намагаються тримати дистанцію від обох таборів та відсторонено аналізувати дії нової влади.

Чимало популярних постів про «Слугу народу» (а відтак – нову Раду) сповнені надій та очікувань. Наприклад, активний блогер, що має 38 712 фоловерів (на момент дослідження), опублікував довге «ТЗ для президента», пропонуючи завдання для реформування країни – від інформаційних кампаній до відродження українського ракетобудування. Один із абзаців присвячений обіцянці Зеленського притягнути до відповідальності «одіозні обличчя попередніх часів». Критики із нейтральними поглядами часто відгукуються про нову владу як про природну реакцію на «бездіяльність Порошенка». Згадуюючи прорахунки останнього, ці користувачі також висловлюють сумніви та підозри стосовно планів Зеленського та його команди.

5. Монобільшість як мішень

Українські сегменти у Facebook та VK дуже різні і часто рухаються у протилежних напрямках. Проте їх об’єднує схильність до негативних інтонацій, коли йдеться про українську політику. У VK негативу значно більше: 74% усіх постів про український парламент тут мають негативну тональність. У Facebook ця цифра сягає 56%. Часто позитивна або нейтральна риторика щодо деяких політичних сил базується на негативній риториці щодо інших.

Парламентська більшість є мішенню для критики як у Facebook, так і у VK. Понад 58% Facebook-постів та понад 70% VK-постів про партію Зеленського мали негативне забарвлення. Багато користувачів критикують Зеленського та його депутатів за «антиукраїнські» ініціативи. Йдеться як про законопроект «Про державну підтримку кінематографу», так і «зраду інтересів підприємців» та звільнення складу Центральної виборчої комісії.

Монополія на владу Зе-більшості – серед головних занепокоєнь українців у соцмережах. Наприклад, популярний автор у FB (16 529 підписників) завершує свої пости про Верховну Раду одним і тим же реченням: «Парламент и Правительство – тени Царя Зеленского».

6. «Не-Зе» – також не у фаворі

Користувачі Facebook та VK здебільшого нейтральні або критичні щодо решти політичних партій. 49% постів про «Європейську солідарність» Петра Порошенка були негативними; у VK ця цифра сягала 56%. «Опозиційна платформа» має ще гірші показники у Facebook: 76% постів про неї були негативними. Трохи кращою є ситуація для партій Тимошенко та Вакарчука, які загалом отримали більше нейтральних та позитивних постів.

Загалом усі ці партії менш цікаві для всіх соцмереж, зокрема й Instagram. «Європейська солідарність» отримала найбільшу увагу в соцмережах після «Слуги народу»: понад 2500 постів (з нашої вибірки) порівняно з 6700 постів про «Слугу народу». У VK пропорція схожа. Увага до інших партій значно відстає.

7. VK – простір негативу

Порівняно з попередньою хвилею нашого дослідження, проросійські голоси стали сильнішими у VK. Натомість активність проукраїнських користувачів у VK знизилася. Проросійські дописувачі у VK – наприклад, Владімір Корнілов, Олег Царьов чи Максим Равреба продовжують жорстко критикувати український уряд, як попередній, так і теперішній. Ненависть та насміхання передусім спрямовані проти президента Зеленського. Втім проросійські користувачі VK невтомно зневажають український політичний клас загалом, незалежно від афіліації конкретних політиків. 72% із 150 VK-постів про український парламент мають негативну тональність. Проукраїнські користувачі часто також причетні до цього потоку негативу про нинішню Верховну Раду.

8. Instagram – рай для Зеленського

На відміну від двох інших соцмереж, користувачі Instagram спокійніше сприймають нову владу. 60.9% постів про Верховну Раду були нейтральними. Натомість тональність постів про конкретні партії – «Слугу народу», «Голос» та «Батьківщину» – була вкрай позитивною. 96.18%, 94.4% та 88.4% постів про ці партії (відповідно) були позитивними або ж нейтральними. Натомість «Європейську солідарність» та «Опозиційну платформу – За життя» здебільшого критикували: 65% та 62.5% дописів про ці партії (відповідно) були негативними, і лише 7% та 15% – позитивними.

Причиною таких позитивних показників є те, що в Instagram партії самі продукують контент про себе. «Слуга народу» досі лідирує за кількістю Instagram-контенту, а відтак отримує найбільше захопливих відгуків і «приглушує» голоси інших партій. До прикладу, у вибірці було 7 155 постів про партію Зеленського і лише 688 постів про партію Порошенка. Найменш помітною в Instagram є «Опозиційна платформа»: тільки 48 відповідних постів із вибірки.

9. Подекуди чутно голос Кремля

З огляду на топові пости з вибірки у понад 11 тисяч, український Facebook в основному проукраїнський. Значна частка користувачів не приховує свою лють стосовно «Опозиційної платформи» та заступника голови партії Віктора Медведчука, вірного друга Путіна.

Тим не менше, вплив прокремлівських наративів можна помітити через поодиноких прихильників проросійських партій «Наші» або «Опозиційної платформи». Користувач Facebook із Одеси зробив довгий пост про те, як мільярдер Джордж Сорос «втручається у внутрішні справи України». Ця риторика мала місце і у постах Instagram, а також серед численних антиукраїнських постів у VK. Зрештою, проросійські користувачі VK тепер ставлять команду Зеленського в один ряд з командою Порошенка.

10. Час мемів

Українців із Facebook, Instagram та VK об’єднує їхня любов до політичних мемів. Меми стали одним із найбільш поширених способів висловити ставлення до нової влади та нових політиків. Популярні автори, які мають тисячі підписників у Facebook та VK не втрачали шансу, наприклад, відреагувати на зустріч президента з олігархом Ігорем Коломойським. Один із FB-користувачів запостив фото їхньої зустрічі з підписом «Владимир Зеленский встретился с президентом Украины».

З-поміж інших, Instagram є лідером у поширенні політичних мемів. Сатиричні відео, які насміхаються з Порошенка, стали популярними на тлі прославлень Зеленського. Одне з цих відео змонтували таким чином, нібито Зеленський виганяв Порошенка з Ради; інше показувало «недорозуміння» Зеленського під час промови Порошенка перед зняттям депутатської недоторканності.

Дослідження виконане у рамках ініціативи ГО «Інтерньюз-Україна» за допомогою Neural Networks та методів Artificial Intelligence, а саме:

• API Vkontakte для парсингу даних,
• Python Natural Language Processing Libraries для обробки текстової інформації,
• Neural Networks, реалізовані за допомогою бібліотеки keras для фільтрації спаму,
• кластеризація текстів за допомогою NLTK, Scikit-learn бібліотек та ін.,
• візуалізація графіків за допомогою бібліотек Pandas, Plotly, Matplotlib у Jupyter Notebook,
• система баз даних: PostgreSQL.

Захід організовано ГО «Інтерньюз-Україна» за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.

Автор - Ірина Матвіїшин