Часто чую, як українці останнім часом соромляться власної держави. Держави, яка погрузла в корупції, яка не може забезпечити своїм громадянам якісну освіту та медичне обслуговування, яка не може дати достатнього адекватного заробітку та забезпечити найнезахищені верстви населення пенсіями та соціальними виплатами. Такої держави не лише соромляться, а й тікають з неї у пошуках кращого життя.

Але я, як громадянин України, як патріот рідного Закарпаття, чітко усвідомлюю відповідальність перед країною, своїм краєм.

У мене просто немає варіантів, я не маю намірів тікати з країни в кращі світи, а переконаний в тому, що всі разом ми здатні побудувати країну, про яку мріємо.

Я впевнений в тому, що готовий боротися з тим негативним, що є в нашій країні, і готовий бути корисним своїй державі та її громадянам.

Я хочу, щоб ми пишалися своєю країною і своїм громадянством. Хочу, щоб Україна розвивалася і вдосконалювалася, і я впевнений, що мій досвід стане в нагоді державі. Всі мої набутки можуть стати рецептами до одужання України і я готовий ними поділитися.

Подолати бідність

Мені прикро, що моя держава найкорумпованіша в Європі. Мені прикро, що в нашій країні найменша середня зарплата, найменші пенсії, найменший прожитковий мінімум. Чому країна з таким потенціалом опинилася на самому дні соціально-економічного розвитку?

У нас є всі можливості зробити з України передову державу.

Орієнтиром на найближчі роки для України може стати рівень доходів у країнах Східної Європи і Прибалтики. Мінімальна зарплата в таких країнах, як Чехія, Словаччина і Польща, нині становить 519—523 євро, а в Естонії і Литві — 540—555 євро.

Дефіцит пенсійного фонду зростає, зміст пенсійної системи стає дедалі обтяжливішим для держбюджету. За останні 18 років дефіцит Пенсійного фонду зріс у 2,14 разу. У 2018 році прямі бюджетні вливання в ПФ збільшилися на 5,8 млрд. грн. і досягли 139 млрд. грн. Ми пригадуємо, як у середині минулого року у пенсійній системі стався колапс — уперше була допущена масова затримка виплат пенсій.

55 % українських пенсіонерів отримували пенсію менше 2000 грн., що майже в півтора раза нижче за фактичний прожитковий мінімум.

У нас постійно скаржаться на те, що в бюджеті не вистачає коштів. Але їх і не буде, якщо не провести системні реформи. Держава здатна вже за кілька років довести середні зарплати до рівня країн Центральної Європи, здатна вдвічі збільшити прожитковий рівень та вдвічі підняти розмір пенсій.

І я вважаю, що це реальне завдання. Ось деякі кроки, які ми повинні зробити.

У галузі підприємництва та бізнесу

Підприємствам, які закрилися в 2014—2018 роках, потрібно виділити безвідсоткові кредити на відновлення виробництва — на свою роботу зможе повернутися мільйон осіб. Підприємствам, які успішно розвиваються, потрібно виділити довгострокові дешеві кредити на розширення виробництва і це дозволить створити ще мільйон нових робочих місць. На сьогодні держава здатна власними фінансами надати до 150 мільярдів внутрішніх кредитів таким підприємствам.

Наступним кроком повинні стати державні замовлення на українських підприємствах на виробництво літаків, кораблів, потягів, тракторів, спецтехніки, військової техніки, зброї та багато іншого необхідного обладнання.

Я впевнений, що в Україні необхідно реалізувати структурні зміни в економіці з переходом від сировинної моделі до виробництва високотехнологічної продукції.

Потрібно також створити умови для успішної модернізації національної економіки, для розвитку національної інноваційної інфраструктури. На наукові дослідження бюджетом необхідно виділяти щонайменше 3 % ВВП.

Влада повинна забезпечити системний захист українського виробника на внутрішньому і зовнішніх ринках, ліквідацію монополій і формування конкурентного середовища.

Особливу увагу потрібно звертати на малий та середній бізнес.

Держава повинна гарантувати представникам бізнесу:

— недоторканність приватної власності;
— створення прозорих єдиних правил роботи в Україні для всіх підприємців;
— зниження податкового навантаження;
— стабільність національної валюти;
— створення умов для добровільного повернення українського капіталу з офшорів;
— спрощення податкової звітності;
— встановлення мораторію на зміну податкового законодавства на три роки;
— ліквідацію податкової міліції та скорочення чисельності апарату контролюючих бізнес держорганів.

Одночасне зниження податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) з 18 % до 10 % і єдиного соціального внеску (ЄСВ) із 22 % до 15 % дозволить кожному працюючому отримувати на руки додатково від кількох сотень до кількох тисяч гривень. Податок на прибуток потрібно замінити на податок на виведений капітал. Якщо ПДВ буде знижено на 6 %. Роботодавцю стане вигідно платити офіційні зарплати, а не в конвертах.

Адже однією з причин, чому Україна не може вийти на високі темпи економічного зростання, є високе податкове навантаження на економіку.

Високе фіскальне навантаження веде до тінізації економіки. Тільки за офіційними даними Мінекономрозвитку, загальний рівень тіньової економіки становить 33 % від офіційного ВВП.

Боротьба з корупцією

Відповідно до міжнародного рейтингу Transparency­Inter­national, за індексом сприйняття корупції Україна перебуває на 144-му місці в світі, що поруч із Центрально-Африканською Республікою, Нігерією та Папуа-Новою Гвінеєю. Це означає, що Україна на сьогодні все ще залишається однією з найкорумпованіших країн світу.

Ми повинні зрозуміти, що живемо за старими радянськими нормами формування державного апарату. І цей апарат формувався за принципами створення проблем та незручностей. Тобто, робилося все так, щоб люди стояли в чергах, чекали на завітний дозвільний підпис чиновника. А щоб уникнути таких незручностей, потрібно було лише занести конверта чиновнику.

Допоки в Україні залишатиметься така система надмірного контролю і створення пробем, до того часу і існуватиме корупція.

Нам потрібно перейти на нову систему управління державою — е-governance та електронне урядування. У європейських країнах чиновники та представники бізнесу взагалі не пересікаються. З переходом на електронне обслуговування ми можемо скоротити величезну армію чиновників, які повинні перекваліфікуватися і отримати інші корисні професії.

Стрімкий розвиток економіки дасть можливість наповнити бюджет і провести системні реформи у всіх галузях. Підніметься наша освіта та наука, формуватиметься якісна медицина. Зрештою, люди відчують себе вільнішими та захищенішими. І це є головним завданням будь-якої влади. І це є і моїм орієнтиром та завданням.

Мирослав Гісем, кандидат у депутати Верховної Ради України по округу № 68