На жаль, у нашій країні з наближенням виборів виринають такі питання, які часто роз’єднують українців. І одним із таких питань є питання мови. Але вже цілком очевидно, що Україні потрібно зняти мовне питання з політичного порядку денного. Мовна проблема роз'єднує українців, вона не відповідає національним інтересам і провокує руйнування країни.

Слід визнати, що мовне питання дійсно не врегульоване в українському законодавстві. В Конституції України немає навіть визначення поняття «державна мова». Воно подається лише в науково-практичних коментарях до Конституції: «Державною мовою прийнято називати визначену Конституцією або законом основну мову держави, обов'язкову для використання в законодавстві, офіційному діловодстві, судочинстві, навчанні і т.д.».

Ще одне, інше визначення державної мови прописано в законі Про державну службу: «Державна мова - українська мова, якій Конституцією України надано статус мови офіційного спілкування посадових осіб державних органів і органів місцевого самоврядування при виконанні посадових обов'язків, а також мови діловодства і документації цих органів і посадових осіб». До речі, Конституційний Суд України пропонує не розрізняти поняття державної й офіційної мов: в рішенні цього суду від 14.12.1999г (справа про застосування української мови) йдеться: «Під державною (офіційною) мовою розуміється мова, якій державою надано правовий статус обов'язкового засобу спілкування в публічних сферах суспільного життя».

Повага прав і свобод кожного громадянина нашої країни - один з головних принципів поваги, які відстоює партія «Основа». Ключові програмні положення партії «Основа» в сфері прав і свобод громадян визначені з'їздом партії, що відбувся в Києві у вересні 2018 року. І серед цих положень є й таке: в Україні повинна бути одна державна мова - українська, і дві офіційні (англійська та російська);

Повага прав і свобод кожного громадянина, згідно з програмою партії «Основа» «Повага - кожному», передбачає скасування законів, які обмежують використання рідної мови національних меншин.

Для юридичного врегулювання мовного питання потрібно знайти модель вирішення мовної проблеми в Україні. Тому що нинішні мовні ініціативи влади, зокрема, прийнятий в першому читанні проект Закону №5670-д «Про забезпечення функціонування української мови як державної», звужує і збіднює мовну сферу. Цей законопроект нібито захищає українську мову. Але насправді пропонується робити це на шкоду іншим мовам, якими розмовляють українці.

Позиція партії «Основа» полягає в тому, щоб захищати українську мову і при цьому розвивати в суспільстві культуру використання й інших мов. Треба розширювати культуру знання кількох мов нашими громадянами.

«Щоб зняти мовне питання з політичного порядку денного, пропоную застосувати формулу «1 + 2»: одна державна мова - українська, і два офіційних - російська та англійська», - каже лідер партії «Основа» Сергій Тарута.

Схематично позиція партії зводиться до того, що держава в особі її офіційних представників повинна говорити з громадою державною, українською мовою. І знання державної мови - це прямий обов'язок кожного громадянина України. При цьому громадяни повинні мати право звернутися до держави або державною, або однією з офіційних мов (в цьому випадку держава повинна відповідати громадянинові тією ж мовою, на якій він спочатку звернувся).

У кожному державному відомстві повинні бути чиновники, які поряд з державною українською мовою, зобов'язані володіти також офіційними мовами - російською та англійською.

Регіональні мови та мови національних меншин теж повинні бути взяті під захист української держави. Ще в 2003 році Україна ратифікувала Європейську хартію захисту регіональних мов і мов меншин.

Необхідно враховувати також світову практику вирішення мовної проблеми. У різних країнах питання співвідношення державної та офіційної мов вирішуються по-різному. У конституціях одних країн міститься тільки поняття державної мови (Литва, Молдова, Монголія, Росія, Словаччина), а в деяких країнах - лише поняття офіційної мови (Болгарія, Індія, Канада, Македонія, Словенія, Чехія), а ще в деяких країнах - обидва терміни (Швейцарія, Іспанія). Деякі держави взагалі не використовують визначення державної й офіційної мов, оскільки не хочуть зайвий раз підкреслювати офіційний статус мови титульної або державотворчої нації. У Швейцарії, наприклад, поняття «державна мова» ширше, ніж поняття «офіційна мова», тому що згідно з Конституцією цієї країни державними мовами є німецька, французька, італійська та ретороманська, а офіційними - німецька, французька, італійська.

В Іспанії, навпаки, поняття офіційної мови ширше, ніж поняття державної мови. У той же час у багатьох країнах світу зміст понять «державна мова» й «офіційна мова» повністю співпадають. У Сінгапурі сьогодні англійська ні для кого не є рідною, однак всі її знають. І зараз ця країна перетворилася на світову «інвестиційну гавань».

«Закарпаття вирізняється від більшості регіонів України тим, що у нас проживає багато представників різних національностей. І цим ми багаті. Закарпатці полімовні і у нас ніколи не виникне конфлікту на мовному грунті. Ми звикли до різних мов і у нас присутня абсолютна толерантність до носіїв будь якої мови.   Закарпатці є прикладом для всієї України, як можна мирно співіснувати у полімовному середовищі. У жодному іншому регіоні Європи не зосереджено на одній території так багато представників різних культур, відповідно мов, і в цьому є унікальність Закарпаття, що становить великий інтерес як для науковців, бізнесменів, політиків, так і простих людей з усього світу. Україна має готову платформу для швидкої реалізації євроінтеграційних процесів. Адже мова - це ключ до спілкування, налагодження зв’язків. Тільки визнаючи своє коріння, поважаючи та зберігаючи історію, культуру - матимемо достойне майбутнє», - розповів керівник обласного осередку партії «Основа» в Закарпатті Мирослав Гісем.

Партія «Основа», з метою припинення мовних спекуляцій, протягом року перед виборами виступає за законодавчу заборону розпалювання ворожнечі на мовному ґрунті. Для цього ще в квітні 2018 року народний депутат України, лідер нашої партії Сергій Тарута зареєстрував у Верховній Раді відповідний законопроект №8224. Зокрема, пропонується внести зміни до статті 161 Кримінального кодексу України та передбачити кримінальну відповідальність за розпалювання ворожнечі на мовному ґрунті. Ця стаття передбачає штрафи від 200 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до п'яти років.

«Сьогодні українців турбують питання війни, економіки та еміграції, а не мови. Політики згадують про мовне питання, коли не можуть відповісти українському народу щодо того, як зупинити війну, як забезпечити зростання економіки і зупинити міграцію. Я б уже штрафував або садив до в'язниці того, хто піднімає мовну проблему в Україні», - заявив лідер партії «Основа» Сергій Тарута в ефірі телеканалу ZIK.