Майже кожна політична сила використовує у своїй риториці лозунги миру та примирення, але мало хто знає, як дієво можна досягти миру і які для цього є рецепти.

Понад три роки тривають переговори, то у Мінському форматі, то у форматі Нормандської четвірки. Зустрічей багато, а результату майже немає. А все через те, що переговори вже ведуться не на рівні досягнення абсолютного миру, а про те, як не допустити ескалації протистояння на сході України.

Зрештою, що ми маємо на сьогодні?

А маємо відсутність легітимної влади на тимчасово неконтрольованій території. Цю владу не визнають не лише в Україні, але й у світі. Та й Росія не хоче юридично брати на себе відповідальність за управління на цих тимчасово неконтрольованих територіях.

Росте недовіра як до влади України, так і між мешканцями. Майже немає діалогу.

Лідер партії «Основа» Сергій Тарута презентував свого часу план примирення «Три основи».

1. Легітимність

Введення Міжнародної тимчасової адміністрації (МВА) є основним елементом забезпечення легітимності всього процесу мирного врегулювання. МВА створюється відповідно до рішення Ради Безпеки ООН, діє під егідою ООН. Вона діє на основі узгодженого сторонами Віденського формату Плану дій і окремої угоди з урядом України, перед яким вона регулярно звітує.

МВА отримує з допомогою миротворчого контингенту ООН контроль над нині неконтрольованими територіями Донбасу на основі поетапного підходу (спочатку контроль над лінією розмежування, а потім — над ділянкою зараз неконтрольованого російсько-українського кордону).

Адміністрація здійснює адміністративне і соціально-економічне управління цими територіями протягом узгодженого перехідного періоду (2—3 роки). Вона також відповідає за відбір представників цих територій для роботи в Конституційному конвенті (з метою розробки нової Конституції України).

2. Безпека

У мандаті Ради Безпеки ООН щодо заснування та діяльності МВА в першу чергу повинен бути детально прописаний механізм і алгоритм забезпечення безпеки, який повинен складатися з трьох основних фаз (елементів): спочатку забезпечення безпеки з допомогою міжнародного миро­творчого контингенту на лінії розмежування, потім на всій тимчасово неконтрольованій території і нарешті на нині неконтрольованій ділянці російсько-українського кордону.

Друге завдання на початковій стадії — забезпечити безпеку і порядок на пропускних пунктах між тимчасово окупованими районами Донбасу й основною територією України. Цю місію за угодою сторін можуть узяти на себе озброєні поліцейські сили ООН.

3. Довіра

Оскільки влада України визнає легітимність МВА, то вона тимчасово передає їй повноваження та інструменти для забезпечення реінтеграції жителів тимчасово окупованих районів Донбасу в єдиний правовий, економічний та гуманітарний простір України. Для цього в її розпорядження передаються всі відповідні бюджети, в тому числі на освіту, медицину й пенсійне забезпечення.

МВА також отримує право розпоряджатися всіма засобами, які будуть направлятися міжнародними донорами на відновлення Донбасу або як гуманітарна допомога.

Окремим завданням МВА має стати забезпечення процесу повернення переселенців, тобто тих, хто залишив ці території після окупації. При цьому основною частиною цього завдання стане реінтеграція цих переселенців, включаючи відновлення ними прав на втрачену власність в окупованих районах. Зазначені заходи дозволять запустити процес відновлення довіри та діалогу як між жителями тимчасово окупованих районів Донбасу та решти України, так і між представниками влади розділених сьогодні територій.

Для реалізації Мирного плану для Донбасу «Три Основи» необхідно створити і задіяти Віденський формат — переговорний формат високого рівня у Відні, спрямований на вдосконалення Нормандського формату і на основі Мінських домовленостей. Створюється з представників України, США, Росії, ФРН і Франції за участі Генерального секретаря ОБСЄ.

Чому необхідний новий формат за наявності Мінського формату?

1. Мінські угоди по суті стали угодами про припинення вогню, а не про врегулювання конфлікту. Віденський формат передбачає комплексніший підхід і шлях до врегулювання кризових ситуацій і забезпечення миру, а не просто перемир’я (чим фактично стали Мінські домовленості).
2. Відень — столиця нейтральної держави — відповідна рівновіддаленість від конфліктуючих сторін (Україна—Росія, НАТО-ОДКБ) + нормальне сприйняття всіма як нейтрального майданчика.
3. Основні учасники та елементи Віденського формату: Україна, Росія, США, Німеччина, Франція + ОБСЄ як модератор.

«Моя пропозиція — міжнародна тимчасова адміністрація. Ми також можемо посилити переговорний процес. Мінськ нехай залишається Мінськом. Нам потрібен новий формат спецпредставників, щоб була не тільки Америка і Росія, але були спецпредставники Німеччини, Франції, Ради Європи, ОБСЄ та Австрії, тому що канцлер Австрії добре розуміється на цій темі. Ця група повинна бути постійно діючою», — вважає Сергій Тарута.