Так посол Угорщини в Україні відповів у інтерв’ю виданню Інтерфакс на запитання про практику видачі угорських паспортів на Закарпатті.

– Потрібно сказати, що в Європейському Союзі, куди прагне Україна, практика подвійного (а то і більше) громадянства існує в багатьох країнах. Програма спрощеного отримання або повернення угорського громадянства не спрямована проти України. Вона поширюється на країни всього світу, – зауважив Ерно Кешкень. –   Ми забезпечуємо спрощене повернення власного угорського громадянства або спрощене повернення громадянства своїх предків для тих людей, які живуть в будь-якій країні світу за межами Угорщини, і вважають себе угорцями, можуть підтвердити, що їхні предки були угорцями, тобто вони жили на історичній території Угорщини. Ці люди виявилися зараз за її межами не по своїй волі, а так склалося історично. І ми вважаємо, що маючи раніше угорське громадянство або маючи угорське коріння, ці люди мають моральне право звертатися до нас з таким проханням.

На думку Ерно Кешкеня, паралелі між ситуацією на Закарпатті, в Криму та Донбасі – абсолютно безпідставні.

– Ми вважаємо це абсолютно неправильним (проводити паралелі – ред.), це зовсім інша ситуація. І ми зацікавлені, щоб в Закарпатті мирне співіснування різних національностей тривало і в майбутньому, – наголосив посол.

Радимо вам також переглянути ексклюзивне інтерв’ю посла Mukachevo.net, записане відразу після його призначення в Україні Посол Угорщини Д-р Ерно Кешкень: Угорщина підтримує Україну на її європейському шляху (публікуємо нижче):

+++

Посол Угорщини Д-р Ерно Кешкень: Угорщина підтримує Україну на її європейському шляху

У День угорської революції, який Назвичайний і Повноважний Посол Угорщини в Україні провів на Закарпатті, ми ексклюзивно поспілкувалися з ним про найважливіші питання у відносинах між нашими країнами.

Ерно Кешкень змінив на своєму нинішньому посту Міхаля Баєра, який рівно 4 роки був головним представником офіційного Будапешта в Україні. Сталося це 3 жовтня 2014 року.

З тих пір посол уже не раз бував на Закарпатті, і це абсолютно закономірно. Його думки особливо цікаві для України, бо з 1995 до 2002 року він працював у Росії – спершу як генеральний консул, а тоді як посол.

– 15 березня угорці відзначали національне свято – День угорської революції. Рік тому в Україні відбулася власна революція. Як її сприйняли угорці?

– Ми з симпатією дивимося на те, що відбувається зараз в Україні і на ті зусилля, які робить українська влада для стабілізації ситуації в країні. І готові зробити усе залежне від нас задля цього.

Ми не можемо діяти інакше, адже йдеться про нашого найбільшого сусіда.

Для нас найважливіше, щоб в Україні були мир та стабільність. Лише в цьому випадку ми можемо розвивати нормальні двосторонні відносини.

Ми довго могли би говорити про гуманітарну допомогу, яку Угорщина вже надала Україні. Але я хотів би зупинитися на 2-ох останніх прикладах.

Перший: угорський уряд надав 100 000 євро гуманітарної допомоги українському народу, більшу частину з яких мають витратити на людей, які стали жертвами подій на сході України.

Другий приклад – ми відвеземо літаком важкопоранених на Донбасі українських військових в Угорщину, де вони пройдуть повну реабілітацію. За цими пораненими прилетить окремий військовий літак з угорськими лікарями.

Щодо політичної позиції, то для Угорщини дуже важливо, щоб Європейський Союз виступав з єдиною позицією стосовно ситуації в Україні. Позиція Угорщини така ж як у всьому ЄС – ми підтримуємо територіальну єдність України та її суверенітет.

Хоч Угорщина подеколи зауважує, що не є прихильницею санкцій проти Росії, бо вони – взаємно невигідні, але ми їх дотримуємося.

– Дуже цікаво, як угорці побачили цю революцію, адже досі в інформаційному просторі є чимало спекуляцій, йде інформаційна війна, продуктами якої стали такі поняття як «хунта», «укропи»?

– Як посол іноземної держави я можу лише наголосити: ми підтримуємо вибір українського народу, і завжди готові співпрацювати з Україною. Це наш найбільш сусід.

Коментувати внутрішньополітичні процеси не можу, але Угорщина, так би мовити, на власній шкірі відчуває, що відбувається в Україні, тому ми схвильовано спостерігаємо за усім, співпереживаємо.



Тим паче, що є національний аспект: в Україні проживає близько 200 000 людей угорської національності. Наш обов’язок, і це зафіксовано в Конституції Угорщини, – відстоювати їхні інтереси.

– За останній рік склалося враження, особливо з повідомлень у ЗМІ, що Угорщина є чи не найбільшим союзником Росії у ЄС. Ви працювали з місією в Росії. Наскільки це виправдано, і що стоїть за співпрацею Росії та Угорщини?

– Відносини Угорщини з Росією – це не питання дружби, або союзу, але дуже важлива прагматична співпраця для угорської національної економіки.

Росія є 3-ім найбільшим економічним партнером Угорщини. Більш ніж 80% наших потреб в енергії ми отримуємо з Росії.

Угорщина прагне диверсифікувати надходження енергії, тому бере активну участь в європейській ініціативі «Інтерконектор». Але вирішити це питання за сьогодні-завтра неможливо, і різке погіршення відносин з Росією може поставити під загрозу енергетичну безпеку Угорщини.

Окрім постачання енергоносіїв треба також враховувати, що Росія – це також 150-мільйонний ринок збуту для угорських товарів.
Тому для нас дуже важливо триматися прагматичної лінії. Більшість європейських країн намагається робити те саме.

Чи не підтримує дуже тісні економічні відносини з Росією, наприклад, Німеччина? Прем’єр-міністр Італії нещодавно здійснив візит до Росії, де дві країни створили спільний інвестиційний фонд на 1 мільярд євро. Слідом за ним міністр закордонних справ Іспанії також побував у Росії з метою покращення економічних відносин.

Ситуація, яка склалася між Росією та Україною, вже завдала збитків Угорщині на близько 1 мільярд євро, і ми робимо усе, аби не нарощувати цей негатив, а вибудовувати прагматичні відносини.   Як приклад, розширення атомної станції у Пакші.

– Є інформація що ЄС блокує цю співпрацю. Яка насправді ситуація?

– З огляду на те, що я певний період працював у Росії і в МЗС Угорщини очолював департамент, який займався російським напрямком, я дуже добре знаю цю ситуацію.

Пакш – це типовий приклад прагматичної співпраці між двома країнами.

4 блоки, які працюють тепер і які були зведені ще за Радянського Союзу, забезпечують 43% електроенергії країни. Угорщина хоче побудувати 2 нові блоки, щоб загальна потужність станції сягнула 63%.

Мушу зауважити, що ні від кого ми не отримали настільки вигідної пропозиції щодо розбудови АЕС Пакш, як від Росії. Лише коротко: російська сторона готова доставляти ядерне паливо для АЕС, забирати відпрацьоване ядерне паливо, інвестувати в проект 10 мільярдів євро, і цей кредит ми маємо змогу повернути після того, як 2 нові блоки запрацюють. Це дуже вигідна пропозиція.

ЄС не блокує цей проект, і усі повідомлення про це – дезінформація. У даний момент йде узгодження про те, звідки брати ядерне паливо   – чи з ЄС, чи з-за його меж.



– Чи прораховує угорська сторона можливий ризик, що через настільки лояльні економічні умови Росія намагається використати співпрацю з Угорщиною в політичних цілях – задля лобізму власних інтересів, нівелювання репутації агресора, відміни або пом’якшення санкцій?

– Це не відповідає дійсності. Наведу лише один доказ: відразу після візиту Путіна в Будапешт, Росія заборонила постачання угорської курятини.

Тому я не бачу можливості, що у відповідь на лояльні умови співпраці по певних проектах, Угорщина скасує санкції. Тому усі припущення у ЗМІ, де нас згадують разом з Грецією та Кіпром, не мають жодних підстав.

Угорщина дотримується кожної санкції ЄС проти Росії, і для нас важлива єдність Європейського Союзу в цьому питанні й надалі.

– Інша гостра тема – подвійне громадянство. За останнім офіційними даними угорської сторони, 94 тисячі закарпатців отримали угорське громадянство. В Україні досі багато хто проводить паралель, що за аналогічним сценарієм діє Росія, мовляв, дуже легко переступити межу між видачею паспортів та анексією Закарпаття, як це сталося з Кримом...

– Вважаю, що подібні сценарії є лише в окремих головах. Угорщина уже чимало разів наголошувала, що для неї вкрай важливим є збереження суверенітету України.

У нас є урядова політика, що ті, чиї предки були позбавлені громадянства Угорщини, можуть його отримати за спрощеною процедурою. Йдеться не тільки про етнічних угорців, а про тих, чиї предки були громадянами Угорщини (Австро-Угорщини – ред.)

І ця політика поширюється не тільки на Закарпаття, а на кожну країну світу – від США до Австралії. Усі інші домисли є провокацією проти Угорщини.

В той же час не забуваймо, що багато громадян України згадує про своє подвійне, або множинне громадянство.

– Ваш попередник Міхаль Байєр говорив про те, що Україна так чи інакше змушена буде на законодавчому рівні врегулювати питання подвійного громадянства. Скажіть, позиція змінилася, коли ви його змінили?

– Це компетенція України, і як посол я не бажаю висловлюватись щодо внутрішніх справ України. Це має вирішити керівництво України.

– Гаразд. Тоді скажіть, чи ведуться консультації з українською стороною з приводу того, що, скажімо, Угорщина виступає за те, аби було врегульовано питання подвійного громадянства?

– У даний момент по цьому питанню не ведуться жодні консультації.

– А з приводу відновлення в Україні так званого угорського, або притисянського виборчого округу йдуть перемовини?

– Дозвольте нагадати про те, що перед президентськими виборами Петро Порошенко уклав угоду з КМКС, і один з 7 пунктів якраз стосувався відновлення угорського виборчого округу.

На останніх парламентських виборах угорська спільнота делегувала до Верховної Ради свого представника (лідер КМКС Василь Брензович – ред.), але він був обраний за списками Блоку Петра Порошенка. Ми ж були би раді, якщо би це відбулося через мажоритарний округ.

У цьому питанні дуже важливо, щоб місцева угорська громада сама сказала, чого саме вона хоче, і угорський уряд готовий її підтримати. Тобто, якщо угорська громада Закарпаття буде боротися за те, аби був окремий виборчий округ – ми її будемо підтримувати в цьому прагненні.

Якщо поглянути на представництво українців в Угорщині, то їх кількість, а це за офіційними даними близько 5 тисяч, не дозволяє делегувати свого депутата в угорський парламент. Але українці Угорщини можуть делегувати так званого омбудсмана, тобто представника української громади в Угорщині, який має консультативні права.

– Угорська спільнота Закарпаття у представництві розділена між двома організаціями – КМКС і УМДС, які на час виборів перетворюються на партії та беруть участь в перегонах. Скоріш за все вже найближчої осені вони знову підуть на вибори, і знову порізно, хоча вже не перший рік тривають дискусії щодо об’єднання. Яка позиція офіційного Будапешта?

– Це їхня справа. Вони мають вирішити самі, чи об’єднуватись, чи ні, чи разом святкувати День угорської революції або йти на вибори, чи порізно. Ми не будемо з Будапешта вказувати, що робити угорцям Закарпаття.

Однозначно, що в ситуації, яка склалася сьогодні в Україні, було би краще об’єднати зусилля, і ми змогли би їх (КМКС і УМДС – ред.) краще підтримувати.

– Але таке враження, що у КМКС і УМДС це також розуміють, але їм потрібен сторонній арбітр чи комунікатор…


– Ми можемо лише звернути їхню увагу на важливість співпраці, але рішення про те, в якому вигляді вони будуть співпрацювати, вони повинні ухвалити самі.

Зі свого боку, угорський уряд підтримує кожну легітимну закордонну угорську організацію.

– В останні кілька років українці буквально марять безвізовим режимом з ЄС. Хотілося б дізнатися про ваше бачення, чому він досі не запрацював?

– Ми вважаємо, що до безвізового режиму Україна має йти поетапно. В Європейському Союзі все більше будуть підтримувати це прагнення. Зрозумійте, мова не про угорсько-український кордон, а всю шенгенську систему. Тобто має бути ухвалене єдине рішення в ЄС.



Водночас, думаю, що завдяки певному типу віз ми можемо зробити певні кроки вперед, адже Угорщина – одна з тих країн, яка постійно наголошує на необхідності спрощення візового режиму з Україною. Ми щоденно докладаємо зусиль у цьому напрямку: Угорщина прагне відкрити більше пунктів пропуску на кордоні з Україною, з’єднати інфраструктури двох країн, наприклад, дороги.

Звичайно, для цього в Україні має бути мир, адже дуже важко розвивати економіку в країні, де йде війна. І я вважаю, що припинення вогню є першим кроком у цьому напрямку. Для нас прикордонна співпраця є одним з ключових напрямків зближення України з ЄС.

– На вашу думку, безвізовий режим – це перспектива скількох років?

– Україна повинна відповідати певним умовам, виконати свою частину домашнього завдання. Наприклад, видача біометричних паспортів має бути масовою та добре налагодженою.

Давайте не будемо гадати, скільки усе це займе.

– Угорщина з року в рік нарощує співпрацю з Україною. Особливо це помітно на Закарпатті. Насамперед, у сфері культури. Українці постійно апелюють до Угорщини – і щодо громадянства, і щодо санкції та співпраці з Росією. Та що повинна зробити Україна зі свого боку, аби ця співпраця й надалі поглиблювалася?

– На жаль, ми обмежені у часі, щоб я зміг детально розповісти про усі напрямки співпраці між нашими країнами, але дозвольте звернути увагу на деякі речі в сфері економіки та культури.

Економічна співпраця між Україною та Угорщиною до 2013 року росла попри європейську економічну кризу і тоді досягла 4,29 мільярдів доларів на рік.

Звичайно, в 2014-ому відбулося певне падіння, приблизно на 10-12%. Але щоб знову вийти на попередній рівень та поглиблювати співпрацю надалі, ми плануємо відкрити Торгові дома не тільки у Західній Україні, а й у Києві. Ми делегуємо наших спеціалістів із зовнішньоекономічних питань і в Ужгород, і в Берегово, і в Київ. До речі, 14 травня у столиці України відбудеться дуже важлива конференція, темою якої будуть інвестиції.

Щодо культури, то я не буду говорити про Ужгород та Берегово, тут це відбувається щоденно. А ось у Києві незабаром відбудуться Тижні угорської культури, в рамках цього пройдуть Тиждень угорського кіно, кухні, вечір Ференца Легара у театрі оперети й угорські театральні вистави. На Закарпаття та у Київ завітає Угорський держаний народний ансамбль.

Окремо ми прагнемо покращити взаємодію між країнами в освітній сфері. У Київському національному лінгвістичному університеті   на угорській мові навчаються 44 студенти, і це не етнічні угорці або закарпатці, а українці, які обрали угорську як профільну.

Ми хочемо приймати в Угорщині українських стипендіатів, тому готові надати для них 100 бюджетних місць. Це не тільки для студентів із Закарпаття, а з усієї України.

У нас ще дуже багато планів. Ми готові до розвитку двосторонніх відносин за всіма напрямками.



Отже, з угорського боку ми робимо все в інтересах розвитку відносин, і було б дуже вдалим, якби Україна також якомога швидше заповнила вже більш ніж півроку вільну посаду посла України в Угорщині, щоб ми співпрацювали ще ефективніше задля зміцнення дружби між нашими двома країнами.

Дмитро Тужанський, фото Росани Бісьмак, для Мукачево.Net

Mukachevo.net

admin