Його важко не помітити: бездоганний зовнішній вигляд, щира посмішка, зразкові манери.Навіть на тлі досконалого угорського диптовариства Ендре Саліпскі примудряється виділитися тим, що в слов'янських мовах має чітке формулювання з важко передаваним для інших мов змістом - породою!

Професійна підготовка, помножена на зразкове виховання, плюс генетичний шарм ... Що характерно, всі епітети, що застосовуються до характеристики пана Саліпскі, матимуть вищу форму порівняння. І що цікаво, в медіа-спільноті, як мінімум Закарпаття, навряд чи знайдеться людина, яка ризикне спростувати таке ставлення ...

- Чи є теми, які Ви, пане консуле, не готові обговорювати?

- Немає таких тем ...

- Звідки Ви родом і як складалася Ваша кар'єра?

- Я народився в невеликому містечку в Угорщині за 100 кілометрів від Ужгорода... Гімназію закінчив у місті Шарошпоток. Навчався в Московському інституті міжнародних відносин на журналіста-міжнародника. Довго працював в газеті, потім - прес-аташе в посольстві, згодом - у консульстві ...

- Як виникла ідея поїхати вчитися до далекої Москви?

- Випадково ... Тоді вступати вчитися за кордон можна було ще взимку, а значить, залишався час, у випадку невдачі, для подачі документів - у вітчизняний вуз. У мене трапилася удача ... Ну, а журналістом вирішив стати ще в класі 8-9-у ...

- Як Ви відчували себе після провінції у великому мегаполісі, та ще й в чужій країні?

- Нормально ... російську мову ми вчили в школі. Звичайно, не на такому рівні ... До того ж, на той час у Москві, як і в інших містах Радянського Союзу, було чимало студентів з Угорщини - природно, підтримували відносини.

- Тобто, ті роки Ви згадуєте ...

- Безумовно, з теплотою, оскільки це час моєї молодості - студентські роки ...

- Ваше перебування в СРСР збіглося з непростими подіями. Як Ви їх сприймали? Страшно було?

- Страшно і дивно... Адже це був період 90-94рр. Приміром, серпень 91-го, йде по Кутузовському проспекту, де я жив, колона танків і... зупиняється на червоне світло світлофора ... Дивно? Ну, і потім я бачив, в якому стані був головний «путчист» Янаєв ... Бачив, як розгублено виглядав Горбачов після Фороса - він явно не розумів, що повернувся зовсім в іншу країну ... Розстріл "Білого" вдома в 93-му. Це дійсно було страшно!

- Як Ви вважаєте, такий розвиток подій можна було передбачити?

- Цими питаннями займаються величезні і потужні інститути в різних країнах ... Але на будь-які події має вплив безліч чинників ... Ні, я не візьму на себе сміливість стверджувати, що такий сценарій розвитку можна було припустити абсолютно достовірно ...

- Як Вас, вихованця радянської школи, сприймали в рідній країні? Адже після виведення радянських військ, будемо відверті, ставлення до радянського минулого явно змінилося ...

- Не можу сказати, що це якимось чином відбилося на мені і моїх «однокашниках»... Багато хто з них по сьогоднішній день обіймає відповідальні пости в багатьох країнах світу, та й в самому Міністерстві закордонних справ.

- Після радянської столиці Ваша дипломатична служба продовжилася в Закарпатті. Це був Ваш вибір, чи дипломати, як солдати, виконують наказ?

- Ні-ні, вибір у людини є завжди! Інше питання, що іноді доводиться вибирати між поганим і гіршим ... Але вибір є завжди!

- Чим Ви керувалися, обравши Закарпатті?

- Я назву лише одну, цілком прагматичну причину: не готовий був півжиття провести в дорожніх пробках Москви...

- Чи не шкодуєте про той свій вибір?

- У жодному разі!

Будь-хто з журналістів не дасть збрехати: отримати коментар пана Генерального Консула зовсім не складно. Він відкритий до спілкування, люб'язний і компетентний. Крім того, побачити його можна на всіх, без винятку, помітних для угорської закарпатської спільноти подіях. Причому - як зацікавленого і небайдужого учасника ...

- До призначення на службу в наш край Ви тут бували?

- Ні, але звичайно, багато чув і про Закарпаття, і про угорців, які живуть тут ...

- Вони відрізняються від тих, які живуть у Вашій країні?

- Звичайно ... Як відрізняються жителі північних районів від тих, хто живе, приміром, на півдні Угорщини. Ну, наприклад, закарпатські угорці, як правило, це сім'ї багатодітні. У нас, на жаль, 2-є дітей - майже багатодітна сім'я ...

- Що Вас дратує тут, в країні нашій?

- Я не можу собі дозволити дратуватися. Дивуватися - напевно, так ...

- Добре. Поставимо питання таким чином: що Вас дивує?

- Мене часом дивує невідповідність слова і справи ... Бачите, мені жити досить просто: я мислю, кажу і дію, так би мовити, в одному напрямку. Ці шляхи у мене не розходяться. Тому мені просто! Думаю, закарпатські угорці можуть це підтвердити і, сподіваюся, мої українські партнери так думають також.

- Вас часто можна помітити на культурних подіях і в Ужгороді, і в інших населених пунктах краю. Це - складова Вашої роботи?

- Для інших, можливо, це робота. Для мене - справжнє задоволення. У вас, на Закарпатті, багато чудових колективів, виступ яких - справжня насолода. Крім того, ми обов'язково присутні на концертах, які дають приїжджі колективи. Ну, і багато заходів, які проводять місцеві спільноти - дні села, наприклад. Яка ж це робота - справжнє задоволення!

- З якими проханнями звертаються до Вас, Консула угорського консульства в Берегові, люди?

- Ой, із найрізноманітнішими ... Найтяжчі, по-людськи, випадки, коли просять допомоги в лікуванні - онкологія ... Намагаємося допомогти в організації лікування, шукаємо спонсорів. Величезну допомогу в цьому питанні надають благодійні конфесійні організації.

- Багато таких прохань?

- Багато ...

- Яку країну, в разі такої можливості, Ви обрали б для роботи?

- Я працюю в тій країні і в тому її регіоні, де хотів і хочу! Судіть самі, що б я робив, наприклад, в Бейруті чи Ірландії? Нудно ... А тут я відчуваю себе необхідним, мій день повністю розписаний. І це чудово!

- Чого навчили Вас ці 6 років, проведені на Закарпатті?

- Мабуть, більшій толерантності та терпимості ... Порівняйте, наприклад, кладовище по той бік кордону і тут, на Закарпатті. У нас немає такої кількості штучних квітів і розміру - пам'ятників ... Або, наприклад, кількість нових храмів в вашому регіоні, їх яскраве розфарбування. Ще кілька років тому це мене б дивувало, а зараз ... Люди моляться одному богу, просто роблять це звичним для себе чином і в традиційних для свого краю храмах ...

Ендре Саліпскі, власне, і нагадав мені жарт про особливості складу характеру і професійні навички своєї професії. І, треба віддати належне, протягом декількох годин нашого спілкування повністю відповідав образу врівноваженого і невразливого дипломата. До певного моменту ...

- Ви, напевно, аналізуєте інформацію, яка з'являється в наших ЗМІ, і характеризує відносини між нашими країнами як складні ...

- Давайте відразу уточнимо: між нашими країнами немає СКЛАДНИХ відносин! Якщо Ви маєте на увазі   інформаційні «вкидання», які час від часу з'являються, то це - замовні, проплачені провокації! Так, я їх бачив ... Скажіть, будь ласка, чи є підтримкою сепаратизму допомога, що надається моєю країною і Закарпаттю, і всій Україні? До речі, це розуміють і місцеві українці: 2 тисячі українських дітей хочуть вивчати угорську мову.

- Закарпаттю, так би мовити, сам Бог велів - тут багато угорців ...

- Мова йде не тільки про населення угорської національності! Другий рік в Угорщині відпочивають діти з України: близько 3 тисяч, з яких 700 - з усіх регіонів вашої країни. З понеділка в закарпатському Яноші буде відпочивати 3 заїзди українських дітей, по 25 - в кожній зміні (в основному - з сімей АТО). Хлопцям будуть оформлені термінові візи для поїздки на екскурсії в Угорщину. Це стало можливим, завдяки ініціативі почесного консула Угорщини у Львові пані Лариси Мелех, нашого Міністерства закордонних справ і нашого консульства. Багато поранених, а їх рахунок (вибачте за такий термін) йде вже на десятки людей, отримали якісне лікування в Угорщині. Вже скоро Угорщина готова відправити в Україну другої гуманітарний конвой з допомогою нужденним, і мова йде не тільки, і не стільки про Закарпатті. Угорські та українські фахівці працюють над проектом щодо забезпечення закарпатських дітей, незалежно від національності, щепленнями, оскільки знаємо, що є така проблема. Список потрібно продовжувати? З огляду на все це, вважаю відносини між нашими країнами доброзичливими! Під час недавнього візиту на Закарпаття міністр закордонних справ пан Клімкін відвідав наш консульський заклад (а це - безпрецедентний випадок для візиту такого рівня), ознайомився з його роботою і дав досить високу оцінку візовій політиці, яку проводить Угорщина щодо громадян України. До слова, моя країна - за безвізовий режим по відношенню до України, але це повинно бути рішенням Брюсселя. Окремо хочу відзначити важливість призначень Посла України в Угорщині. Пані Любов Непоп знає про нашу країну не з чуток, оскільки працювала тут. Упевнений, що досвід роботи в структурах Євросоюзу дуже стане в нагоді їй і на новій посаді. А те, що відносини між нашими країнами стануть ще кращими, свідчать вже перші кроки пані Посла.

- Так, але у нас є історія відносин ...

- Історія, як Ви кажете, є у більшості країн. Уже через певний час заплановане проведення фестивалю «ЦІМБОР-фест» на Верецькому перевалі. Так, там є знак переходу угорських племен через Карпати, так, там є пам'ятник розстріляним січовикам - я не бачу в цьому проблеми. У фестивалі візьмуть участь делегації з Львівської області, Польщі, Угорщини, безумовно - Закарпаття. До речі, організатори події - Воловецький район і громада села Верб'яж. Є ідея відновити нормальну дорогу до пам'ятників - близько 15 кілометрів. Потрібно жити і вирішувати проблеми! А пам'ятники і пам'ять воювати не повинні ...

- Проблеми вирішувати потрібно разом ...

- Безумовно! Візьміть наприклад, Солотвино ... Адже ми - на порозі екологічної катастрофи! Сіль почала просочуватися в води Тиси ... З цією проблемою зіткнеться і Україна, і Угорщина! Вирішити її самостійно не зможе жодна з цих країн. Буквально на днях її почали вивчати європейські фахівці, а значить, і вирішувати будемо всі разом!

- Так, але у моєї країни занадто багато проблем ...

- Ваша країна - прекрасна! У вас - величезний потенціал! Ви знаєте, мені дивно чути, часом, розгублені нотки, нотки розчарування від ваших співгромадян ... Шукати ворогів і винних в своїх проблемах не варто ... Адже на 70%, а то й більше, не дивлячись на «зацікавленість» третіх сторін, ваше майбутнє залежить тільки від вас. І воно прекрасне, я в цьому впевнений!

- Ви вважаєте, воно може бути пов'язаним з Європою?

- Іншого шляху немає!

- Але ж і в Угорщині не всі в захваті від життя в Євросоюзі ...

- По-перше, всіх і в усьому задоволених не може бути за визначенням. А по-друге, так, певні принципові питання доводиться уточнювати, відстоювати. Але, зауважте, Угорщина ніколи не ставила питання про вихід з ЄС!

- Повернемося до питань регіонального рівня ... Як Вам працюється з місцевою владою? Чи залежить Ваша робота від того, хто саме керує на місцях?

- Люди, які перебувають при владі тут, в регіоні, давно зрозуміли, що нічого поганого очікувати від Угорщини не варто. І я зараз говорю не тільки і навіть не стільки про матеріальну підтримку ... Скажіть, яка партія в регіоні найдосвідченіша за часом? Я Вам відповім - КМКС. Угорці - і тут, і там - люди в політиці стабільні, зі стабільними принципами і цілями. Ми - сусіди, а значить, зобов'язані і будемо знаходити спільну мову! І про це свідчить той факт, що за угорські партії проголосувало на останніх виборах багато українців.

Він запізнився до призначеного часу на 10 хвилин. Багато разів вибачався, пив шкідливу, але смачну, солодку воду, і спростовував переконання в тому, що всі угорці мають хагучу пристрасть до гострої і жирної їжі. Ендре Саліпскі - людина, що цілком належить своєму вибору - дипломатичній службі та роботі на Закарпатті - тут, в краї, який був і залишається рідним для представників десятків національностей. Він не сприймає свідому підлість, мріє відвідати Ізраїль і ... виспатися. Іноземець, упевнений в прекрасному майбутньому України, з яким завжди цікаво поспілкуватися і є про що поговорити ...

Тетяна Вашаргелі для Uzhgorod.in,
фото - Сергія Гудака

http://uzhgorod.in/

admin