Різке падіння національної валюти викликало великий ажіотаж серед населення. Люди стоять у чергах біля банків, намагаючись зняти депозитні вклади. В супермаркетах Ужгорода величезні черги біля кас. Скуповують усе, що не псується. Головним чином купують цукор, сіль та крупи. У такий спосіб люди намагаються «вкласти» свої гроші в товар, який через інфляцію має тенденцію до дорожчання.


Попри заяви уряду і президента про те, що гривня буде стабілізована, поки що жодних ознак її порятунку немає. Різке падіння курсу гривні призводить до відтоку банківських депозитів і це може призвести до повної дестабілізації банківської системи та й узагалі економічного колапсу.

То які ж причини падіння? Звичайно, першопричиною є війна на сході країни. Як і при будь-якій війні, товарозабезпечення національної валюти стрімко падає. А крім того ми фактично перебуваємо у стані економічної війни з Росією, яка була головним імпортером українських товарів. Тобто товарів, які приносили країні валюту.

Головним подразником девальвації гривні є інфляція. Тобто приймається рішення про друк додаткових грошей. А приймає таке рішення саме Нацбанк. Головною ж причиною нинішньої інфляції й, відповідно, різкої девальвації гривні є не війна, а здійснена емісія додаткової грошової маси.

Для чого Нацбанк приймав рішення друкувати додаткові гроші? У першу чергу для рефінансування комерційних банків, а вже потім для покриття дефіциту державного бюджету.

Не можна говорити про те, що Нацбанк не винен у девальвації гривні. Багато хто захищає главу Нацбанку Гонтарєву. Насправді це не так. Саме Нацбанк зробив кілька безглуздих кроків із порятунку гривні, які насправді лише нашкодили.

Згадайте хоча би введення   2-відсоткового податку на обмін валют або спроби оподаткування доходів за депозитами. Саме ці нововведення свого часу призвели до формування чорного валютного ринку. Ми стали свідками злочинної взаємодії між банками, обмінними пунктами та чорним ринком.

Або ще такий факт: Нацбанк тривалий час продавав валюту через валютний аукціон. І продавав за заниженим курсом. І тепер Генпрокуратура мала би зацікавитися, яким банкам продавалася валюта за заниженим курсом і чому. І які відсотки отримували деякі фінансові ділки за подібні операції. А мова йде про сотні мільйонів.

Можливо, Гонтарєва ще буде розповідати, що не керований нею Нацбанк винен у тому, що коїться з гривнею, тож хочу нагадати їй, що стаття 99 Конституції України чітко вказує, що «забезпечення стабільності грошової одиниці є основною функцією центрального банку держави — Національного банку України».

Не можуть дивувати слова Гонтарєвої про перспективи. Адже це вона сказала:   «...Курс і надалі буде коливатися на ринку. Суспільство має зрозуміти, що це неминучий процес. Коливання валютного курсу — це нормальне явище на вільних валютних ринках! Потрібно звикати». І як українці, які переживають за свої заощадження і чекають від уряду стабілізації національної валюти, повинні були поводитися після таких слів голови Нацбанку?

До речі, хто тягнув за язик Гонтарєву анонсувати емісію гривні. Для чого вона оголосила, що «у 2015 році приріст монетарної бази, необхідний для задоволення потреб економіки та банківської системи у платіжних коштах, становитиме 30 %, або 100 млрд. грн.»? Звичайно, коли люди почули, що влада додруковуватиме 100 млрд. нічим не підкріплених грошових знаків, то вирішили чимскоріше міняти гривні на валюту. І вже через два дні після цих слів Гонтарєвої курс національної валюти обвалився до 30 гривень за долар США.

Як відомо, Нацбанк відпустив гривню у вільне плавання. Точніше на вільний валютний ринок. І в нинішніх умовах України це також був помилковий крок. Вільний ринок є ефективним лише за умови, що він є конкурентним, коли в ньому бере участь невідоме число учасників, кожен із яких не має визначального впливу на його формування.

На валютному ж ринку України все не так. Тут обмежена кількість учасників. Тобто ті, хто веде експортні операції і відповідно володіє валютою. Як відомо, понад 80 відсотків валютних надходжень в Україну формують менше 20 відсотків підприємств основних експортних галузей України. Мова йде про важку індустрію й агропромисловий комплекс. А ці галузі в нас монополізовані і знаходяться в руках усього кількох груп олігархів. І саме ці групи визначають наразі курс гривні на валютному ринку. Курс, вигідний для них.

Найгірше те, що монополістами в експортних галузях є головним чином олігархи з оточення Януковича. Так звана «сім’я». Тому тут питання ще й політичне, бо «сім’ї» вигідна фінансова дестабілізація у країні. То чому Нацбанк підігрує ворогам? Чому ми не чуємо чітких сигналів від Нацбанку? Чому немає рішучих кроків із порятунку національної валюти?

НБУ повинен чітко заявити, що він не куплятиме долар США, поки він не опуститься до рівня, наприклад, 20 гривень. Саме за таким курсом був перерахований бюджет на цей рік.

Нацбанк також повинен запустити на валютний ринок інших учасників і зняти монополію кількох груп олігархів.

Потрібно також відмінити попередні безглузді розпорядження, наприклад, відмінити 2%-ний податок з обміну валют, зняти не діючі на сьогодні терміни повернення в Україну валюти, обов’язковість продажу іноземної валюти, вимоги пред’явлення паспортів у обмінних пунктах і всі інші регуляторні вимоги.

Також потрібно перестати друкувати гривні. Емісія гривні нам не потрібна, тому слід припинити рефінансувати проблемні комерційні банки. Можна також задіяти непопулярний механізм замороження дострокового зняття депозитів із банків. Так, населення може обуритися, але людям просто варто пояснити, що якщо тимчасово заморозити дострокове повернення депозитів, то в загальному це зупинить девальвацію гривні і клієнт тільки виграє.

У влади є більш глобальне завдання — приборкати нарешті олігархів, демонополізувати стратегічні галузі. Генпрокуратура та СБУ повинні провести ретельну перевірку приватизації стратегічних галузей кількома олігархічними кланами. Олігархам потрібно поставити такі умови, щоб вони і не подумали саботувати і призупиняти роботу підприємств, аж до повторного продажу таких підприємств на аукціонах.

Ну і не варто забувати про реформи. Влада не повинна давити на бізнес. Влада повинна створити всі умови для сприятливого клімату для інвесторів. Лише в такому випадку іноземні інвестори почнуть реалізовувати масштабні проекти і привезуть у країну валюту.

До речі, несправедливо говорити про те, що закарпатці сильно постраждали від падіння гривні. Звичайно, постраждають деякі галузі бізнесу, пов’язані з купівлею товарів за кордоном за валюту. Зокрема, повна депресія на ринках Закарпаття. Страждають і перевізники. Страждають туристичні агентства, бо вартість путівок постійно росте і людям уже не до відпочинку за кордоном. Страждають друковані видання: друкарні щотижня піднімають вартість послуг, бо купують фарбу та папір за кордоном.

Однак варто відзначити, що нашу область традиційно відносять до «заробітчанських». Тисячі закарпатців працюють за кордоном. За валюту. І коли вони приїжджають додому, то плавають як вареники у сметані. Для них девальвація гривні — позитив.

***

Актуальний коментар

Сергій Ратушняк: «Останній раз нас так обікрав пан Ющенко»

Хочу нагадати. Ющенко під кінець свого буремного «керування», яке звелося до впровадження в газову схему Фірташа і підвищення ціни на газ із 50 до 95 дол. США (це дало перший мільярд «заощаджень»). Далі мільярди хабарів, зібраних Балогою (кадри, суди, ордени, митниці, ПДВ ін. «державотворчі» процедури). І основний бонус закинув собі до комори на рефінансуванні. Рейтинг 1 %, готовність передати владу Януковичу і патологічна жадоба до легких грошей дають єдиний шлях — інфляція. 80 млрд. грн. (курс   4,82) закидається на рефінансування своїм банкам, скуповується валюта, вигрібаються корупційні депозити і... Правильно. Дефіцит валюти. Курс росте до 10 грн. Свої банки люб’язно скидають 50 % (із майже 20 млрд. дол. США), віддають НБУ паперові гривні, 10 млрд. дол. США в кишенях готівкою. Щедрий відсоток від усіх рефінансованих щасливців іде «татові» оборудки — Ющенку.
Тож зараз точна копія у виконанні голови наглядової ради НБУ Порошенка, який зараз на місці Ющенка. Він хвацько на­друкував 100 млрд. грн. і скинув їх у банки Коломойського, Ахметова, Арбузова, Януковича—Курченка. Собі, коханому.
Ті закупили долар по 10, 12, 16... Що далі робити, щоб повернути НБУ 50 %, а половину залишити? Правильно! Стримати валюту включно з експортною, що залишилася в Європі, підняти курс удвічі і святкувати Хануку. Додайте до цього борошно, цукор і олію, що вироблені з усього вітчизняного і які зросли в ціні на 200—500 % замість 5—10, і ви отримаєте дерибан чергових 5—6 млрд. дол. США, які осіли в кишенях Порошенків, Яценюків і їхнього злодійського оточення. А крики про війну — смішні. Це відмазка і утилізація найактивніших патріотів.
Ми ж не забули, як Порошенко і Яценюк ще влітку кричали, що Донбас і Крим дотаційні. На 32 і 3 млрд. грн. Що вугілля на п’ять років і воно нікому не потрібне. Що «паперєднікі» розкрадали на закупівлях 170 млрд. грн. щороку. Махницький, що став олігархом за два місяці на першій посаді у ГПУ, кричав, що готівкою вивезли 100 млрд. дол. США. Складіть це все і матимете 125 млрд. дол. США (!!! Альо!!!) зайвих у розпорядженні «нової влади» (щоправда, зі старих злодіїв), тобто отримаєте ТРИ РІЧНІ БЮДЖЕТИ УКРАЇНИ, які мали би бути на руках у Порошенка—Яценюка. І це при повністю мертвій економіці. Це хрестоматійні засади ревальвації гривні і зростання її до курсу 2,7—2,9 грн./дол. США.
Різниця між цими розрахунками і реаліями це і є різниця між балаканиною та обіцянками (і електоральними очікуваннями) Порошенка—Яценюка і реальними можливостями цих панів творити щось для держави, а не для самих себе, самозакоханих із театралізованими виступами.
Як голосуємо — так і живемо!

Сергій Форкош, Prozak.info