Лідер партії "Громадянська позиція" Анатолій Гриценко: "у сплаті боргів Україна отримала вкрай потрібну передишку - на 4 роки. Не на 2 чи 3 і не на 7 чи 8 - рівно на 4 роки, акурат до завершення президентського терміну Петра Порошенка". Скажете, совпаденіє?):

Віктор Пинзеник не вважає вигідною для України досягнуту (точніше, майже досягнуту) Урядом угоду з кредиторами щодо реструктуризації боргів. Саме реструктуризації - про жодне списання не йдеться. Навпаки, згідно угоди, до 2040 року Україні напевно доведеться сплатити кредиторам суму, що багатократно перевищує їхні позики. Від себе додам: у сплаті боргів Україна отримала вкрай потрібну передишку - на 4 роки. Не на 2 чи 3 і не на 7 чи 8 - рівно на 4 роки, акурат до завершення президентського терміну Петра Порошенка. Просто так співпало) А далі? Що нас очікує з боргом далі, детально виклав Пинзеник, почитайте.

Анатолій Гриценко, Фейсбук

+++++++++++++++++++

Боргова арифметика: три мільярди списали, десятки додали?

Представлена громадськості домовленість щодо реструктуризації зовнішніх боргів України, що включає списання його частини (20%), насправді такого списання не містить. У цьому легко переконатися, заглянувши у відповідний урядовий документ. Так, реструктуризацію боргів там знайдемо, а от декларованого прощення боргів немає.

Що ж передбачають домовленості з кредитором?

Погашення частини боргів перенесено на чотири роки. З цією метою облігації (зобов’язання України) номіналом у 1000 доларів замінюються на облігації номіналом у 800 доларів. За цими цінними паперами передбачена щорічна виплата 7,75% (це дещо більше, ніж у середньому складала виплата за чинними зараз ставками). Інакше кажучи, ми продовжуємо і далі проводити виплати відсотків у дещо вищому розмірі, а повернення самого кредиту (тіла боргу) переноситься на чотири роки.

За цією схемою нам нібито списали 200 доларів з кожних 1000. Та коли борг "прощають", то про нього забувають, а не вимагають виплат по ньому. Та ще й упродовж 20 років (до 2040 р.). Але це не про нас.

Нібито списана частина українського боргу оформляється новими цінними паперами (зобов’язаннями України). На них не вказується номінальна сума (вартість), але умовно їх сумарний розмір приймається у розмірі списаної суми боргу. І за цими "списаними" боргами передбачено виплати. Перша має відбутися 15 січня 2021 року. А всього таких виплат має бути 20 протягом 20 років – до 2040 року.

По суті нам реструктуризували весь борг. Тільки по 80% надали відтермінування виплат основної суми на 4 роки зі щорічною виплатою відсотків. За рештою суми дали відтермінування усіх виплат до 2021 року із застосуванням особливого порядку виплат.

Скільки коштуватиме нам "списання"?

Величина виплат прив’язується не до "списаної" суми, а до розмірів і темпів зростання ВВП в Україні. Якщо темпи складають до 3% - виплати не проводяться, при темпах від 3 до 4% вони здійснюються у розмірі 15% перевищення (3%), при темпах зростання економіки понад 4% - у розмірі 40% перевищення 4%. Для прикладу, при зростанні ВВП на 6% Україна зобов’язана виплатити майже 1% ВВП: 0,15+(2 х 0,4)=0,95. Діє умова, що ВВП має складати не менше 125,4 млрд. доларів, що за прогнозами МВФ має бути досягнуто у 2019 році. В перші 5 років (до 2025 р.) максимальний розмір обмежено у 1% ВВП. Але на подальші 15 років таких обмежень не передбачається.

З’ясуємо, за що і яку ми повинні платити ціну, ціну, що взагалі не ув’язується з обсягом списання боргу і не передбачає обмежень граничного розміру виплат?

Приватний зовнішній борг України складає 18 млрд доларів, що включають 3 млрд боргу Росії. 20% цієї суми – це 3,6 млрд. За цими сумами до 2021 року в нас не вимагають виплат. Вони починаються з 2021 року при зростаючій економіці.

Мені зрозуміла складність прогнозування темпів зростання економіки до 2040 року. Але така складність тільки посилює необхідність надзвичайної обережності у подібний рішеннях. Бо їх ціна занадто висока. Навіть передбачене на перші 5 років обмеження в 1% ВВП означає виплату 1,2 млрд доларів на рік, а всього за 5 років - 5 млрд (і це без урахування зростання ВВП). А є ще наступні 15 років.

Нагадаю, що в період, коли українська економіка зростала (2000-2008 рр.), навіть включаючи уже кризовий 2008 рік, середньорічний приріст ВВП склав 6,9%. За умови відновлення таких темпів Україна має щороку сплачувати 1,31% свого ВВП. Наприкінці терміну сплати набігає цифра, яка за рік у рази перевищує загальну суму так званого списання. Повторення таких темпів зростання може і не бути. І така точка зору має право на існування. Але ніхто не має права відкидати та враховувати можливість і вищих темпів зростання, особливо, коли йдеться про 25-річну перспективу. Та навіть і при 6 чи 5% набігає цифра, що багатократно перевищує списану суму.

Сумно… Дуже сумно... Урядова домовленість за боргами не передбачає списання боргів Україні, а дає лише нам тимчасову передишку. А деяке зниження боргових виплат для України зараз замінили значним їх збільшенням у майбутньому.

Віктор Пинзеник, народний депутат України, фракція Блок Петра Порошенка, екс-міністр фінансів

http://economics.lb.ua/

admin