Події в Україні збентежили світ. Революціонери вимагають виконання владою всіх вимог. Влада ж не має наміру йти на поступки. Світові лідери занепокоєні, бо нікому не потрібна дестабілізація в самому серці Європи.


Хвилюється не тільки Європа, але й Росія. Путіну дуже не хочеться, щоб українці затьмарили йому Олімпіаду в Сочі. Він уже навіть пообіцяв, що в разі зміни влади не переглядатиме домовленості про кредит та зниження ціни на газ. Однак самі українці мало переймаються турботами сусідів. Одні українці вимагають перезавантаження системи влади, а інші намагаються чинну владу втримати.

А тримати владу дедалі важче. Революція прокотилася в регіонах. Захоплення адміністративних будівель відбувалося навіть на сході країни. У самому лігвищі «регіоналів» активістів Майданів підтримали футбольні фанати, які здебільшого є праворадикалами. Саме протести в регіонах змусили владу почати переговори з опозицією і йти на поступки.  

Президент Янукович систематично запрошував опозиціонерів на переговори, однак навіть поки тривали ці переговори, силовики активно затримували протестувальників, били їх, а суди масово арештували найбуйніших майданівців.

І все ж один хід Януковича просто змусив остовпіти самих опозиціонерів. Президент запропонував лідерові «Батьківщини» Яценюку посаду прем’єр-міністра, а головному «ударівцеві» Кличку посаду віце-прем’єр-міністра. Тільки лідерові «Свободи» нічого не запропонував, чим опустив останнього.

Після пропозиції президента лідери опозиції довго думали і за цей час роздумів на них просто посипався шквал критики з боку активістів революції. На барикадах кричали «Зрадники!». Оговтавшись, лідери опозиції заявили, що відмовляються від подачок президента і вимагають від нього виконання тих вимог, які були озвучені від самого початку революції: відставку уряду, повернення до Конституції 2004 року, перевибори в Раду, перевибори президента вже цього року, амністію всім затриманим, покарання силовиків. «Країна у глибокій фінансовій кризі й нам не потрібно, щоб відповідальність за це падала на нас», — заявляли опозиціонери.

Тим часом серед протестуваль¬ників почалися сварки. Частина активістів продовжувала захоплювати адміністративні будівлі. Так, були захоплені Міністерство енергетики, Міністерство агрополітики і, що найголовніше, Міністерство юстиції. Після захоплення будівлі Міністерства юстиції міністерка Лукаш оголосила, що якщо будівля не буде звільнена, то у країні введуть надзвичайний стан. Деякі перелякані опозиціонери почали вмовляти активістів зі «Спільної справи» та «Правого сектора» звільнити приміщення. Було навіть кілька сутичок. Будівлі таки звільнили.

Однак уже у вівторок до Верховної Ради збирали нардепів. Самим «регіоналам» говорили, що можливе голосування за введення надзвичайного стану. Однак рух спротиву в регіонах, а також сердиті заяви світових лідерів змусили владу піти на чергові поступки. Насправді у Верховній Раді скасували 9 із 12 «диктаторських законів», які обмежували права та свободи громадян. Більше того, глава уряду Азаров пішов у відставку. Все ніби йшло до перемир’я, однак влада опиралася одному важливому закону — про амністію.

Протягом усього дня в середу в парламенті йшли баталії щодо змісту цього закону. Все спиралося на ситуацію «Стільці вранці — гроші ввечері!». Опозиція наполягала, що активістів повинні випустити, тоді барикади буде знято. Влада наполягала — зніміть барикади, тоді випустимо затриманих. «Регіонали» в парламенті посипалися і готові вже були прийняти умови опозиції. Аж поки вночі до Ради не приїхав сам президент Янукович і не приструнив «незгодних». Парламент таки прийняв провладний варіант закону. Опозиція якось інертно проковтнула цю гірку пігулку, а президент після активного спілкування в парламенті раптово захворів і зліг із температурою.

Тим не менше, країна все ще вирує. Десь правоохоронці переходять на бік народу, а десь народ починає міняти думку. До речі, у Львові активісти місцевого Майдану добряче побилися зі «Свободою». А в Ужгороді активісти просто здалися Балозі. Балогівці нахабно витіснили активістів, створили свою «Народну Раду» з переважної більшості своїх підлабузників. Таким чином, у Закарпатті, де все обходиться без крові, лозунг «Геть злочинну владу!» якось не так розуміють, бо насправді просувається влада ще   злочинніша.

Як сказав політик Сергій Ратушняк про новоспечену політичну ЗНР на своїй сторінці у Facebook, «усі демонстранти, як завжди, пошиті бандою Балог у дурники. Кричіть і танцюйте!»

Ну і насамкінець деякі цікаві цифри.

93,9 % українців слідкують за ситуацією на Майдані та на вул. Грушевського. Такими є результати опитування, проведеного серед українців у Інтернеті компанією TNS. Серед джерел здобуття інформації найбільшою популярністю користуються Інтернет (83,7 %) та телевізійні програми (81,2 %). Також важливим джерелом є інформація від друзів, родичів, знайомих (43 %) та радіопередачі (16,4 %). 3,8 % зазначили, що мають інформацію про події з особистого досвіду.

Крім того, 16,7 % респондентів заявили, що повністю підтримують усі активні дії протестувальників. 30 % підтримують протестувальників, але не схвалюють екстремізму в діях окремих повстанців. 44 % висловилися за мирне вирішення всіх проблем. І 31,2 % взагалі не схвалюють усього, що відбувається в Києві та окремих регіонах країни. Україна і далі розділена. І це найбільша біда.