Ну не йоханий бабай? Тільки народ почав думати про олів’є і оселедці під шубою, як знову якась задниця в цій країні трапляється.

Якісь дивні ритмічні коливання. Не підписала влада асоціацію з ЄС, як народ збунтувався. Влада трохи заспокоїла людей, мовляв, до ЄС і так підемо, а зараз просто взяли паузу, щоб десь бюджет залатати, запал почав спадати, аж тут з якогось дива оскаженілі «беркутівці» студентам голови розбили. Знову емоційний вибух. Знайшли винуватих, оприлюднили прізвища, відсторонили мера Києва. Тільки-но люди почали заспокоюватися, аж тут зовсім незрозумілий штурм барикад. Майдан знову ще більше розрісся.

Події останнього тижня довели, що загострення у нас відбуваються з хронічною амплітудою. З останнього на Майдані: зібралося віче, на якому було створене народне об’єднання «Майдан». «Майданівці» накреслили плани і знову орієнтували народ на мирний протест, бо кров і терор можуть призвести до розвалу країни і громадянського протистояння. Але паралельно в інформаційному просторі час від часу проскакували новини, які повинні були загострити ситуацію і спровокувати конфлікт. Активно почали бити активістів Майдану, палити їхні автівки і навіть якийсь чоловік помер у лікарні. На цьому фоні показували, що «беркутівцям» нагороди дають, а деяким міліціонерам, які «згвалтували людину кийком», звання повернули. Народ дійсно обурювався таким новинам, але на чиєсь розчарування обурювався не активно.

І варто було на цьому спокійному тлі президенту Януковичу   заявити, що нічого поганого в Євромайдані немає і Майдан є прагненням людей до кращого життя, варто було оголосити амністію всім затриманим активістам Євромайдану, як сталася чергова пригода, яка знову розбурхала емоції людей — побили журналістку Тетяну Чорновол.

Коли били хлопців з активу майданів, то люди якось вгамовували пристрасті, бо на війні, як на війні, хоча побиття однозначно засуджували. Але коли побили дівчину, та ще й правдиву активну журналістку, то народ знову вийшов під стіни МВС і закликав міністра Захарченка піти у відставку або знайти винних. Опозиціонери знову звали всіх на барикади проти злочинної влади, а влада знову змушена відбиватися.

Скажемо так, влада дійсно тривалий час була занадто самовпевненою. Влада будувала жорстку вертикаль, відправляючи в регіони контролерами виключно донецьких. Влада будувала вертикаль і правоохоронну систему. Влада кидала значні бюджетні кошти на міліцію і для задобрення, і для підсилення її матеріальної бази. Але все одно вся вертикаль влади будувалася виключно для того, щоб забезпечити централізоване методичне доїння регіонів і наповнення «общака». Саме тому середні та низинні ланки декваліфікувалися і втратили якість своєї іншої функції — організації захисту влади. Як пише Юрій Романенко в «Хвилі», зовні все виглядає ніби влада вибудувала потужну силову вертикаль. Однак вона централізована саме з точки зору вибивання грошей. Що знову-таки загострює ситуацію, тому що місцевий міліціонер перетворився на феодала, який нишпорить вотчиною в пошуку грошей і задоволень. Як наслідок отримуємо величезну кількість конфліктів, які центральна влада, можливо, і хотіла би уникнути, але не може, бо вимагає щомісячної посилки данини з провінції. Тому маємо повне беззаконня на місцях і нездатність управляти цим насильством з центру. Як наслідок отримуємо «країну-Врадіївку».

Через втрату контролю в країні стаються події, які сама влада потім називає провокаціями. Саме тому з невідомо чийого подання якісь озвірілі міліціонери гамселять студентів по головах, якісь невідомі підрозділи невідомо з чийого подання штурмують барикади і якісь невідомі люди організовують напади на активістів, щоб збурити громадськість.

Щось подібне зараз сталося і з побиттям журналістки Чорновол. Як би там не було, а нападників варто суворо покарати. Каструвати виродків! Якщо влада не була зацікавлена в побитті Тетяни, то вона повинна все зробити, щоб знайти винних і покарати. Інакше тінь падає на владу.

Схоже на те, що у верхах це зрозуміли. Підняли на диби всю міліцію та прокуратуру. Минула лише доба і підозрюваних знайшли і затримали.   Тепер ми будемо слідкувати, чи дійсно міліція і влада в цілому щира в намірах. Чим закінчиться розслідування. Уже зараз багато хто закидує, що сама Чорновол має дуже різкий характер і могла нарватися на звичайних мажорів. Навіть йде аналіз відеореєстратора з її машини. Адже цей відеореєстратор вилучила не міліція, а чомусь представники опозиції. Відео з нього, яке демонструють по телебаченню та в Інтернеті, чомусь не повне і місцями важливі моменти вирізані. Більше того, немає початку пригоди, тобто не видно, через що почалася погоня джипа за машиною журналістки, що дає підстави підозрювати, що Тетяна просто потрапила в звичайну побутову ДТП: підрізала молодиків на джипі або могла зачепити їхню машину своєю і потім втікати.

Затримані та власник машини доволі публічні молоді люди. Це звичайні мажори, які живуть на широку ногу, катаються по всьому світу і тусуються на численних вечірках. З відео видно, що, зупиняючи машину Тетяни, діяли вони не професійно. Тобто дуже схоже на побутовий хуліганський злочин. Але навіть якщо це так, то нести покарання вони повинні по максимуму, бо саме оця безкарність мажорів і є величезною проблемою в нашій країні. Це коли синки багатіїв можуть вчинити будь-який злочин, прикриваючись своїми батьками, які їх успішно «відмазують». Покарання цих озвірілих мажорів, які понівечили обличчя журналістки, повинно стати уроком решті їм подібних.

І все ж гіршим варіантом буде, якщо це не звичайна автопригода, а спланована акція. Адже дуже усе схоже на спецоперацію. Саме напередодні журналістка Тетяна Чорновол вела розслідування про палаци українських можновладців. І саме напередодні «розкручувала» тему будинку міністра МВС Захарченка. І відразу після того з нею сталася ця прикра пригода з жорстоким побиттям, і всі підозри впали на Захарченка та його «орлів». На жаль, в Україні подібні провокаційні випадки вже були в її короткій історії незалежності. Варто згадати історію з «Кольчугами» і вбивство журналіста Гонгадзе.

Якщо дійсно хтось робить усе для того, щоб збурити суспільство, щоб внести розкол у країні, то хто би це не був, вони є ворогами країни. І тут варіантів є два: або це сили, які прагнуть прийти до влади (до речі, затриманий за підозрою в нападі на Чорновол Сергій Котенко є співвласником опозиційного телеканалу ТВі), або це зовнішні сили, які прагнуть розвалити нашу країну і привласнити собі її ласі шматки (уже йде мова про російські спецслужби і слід Медведчука). Адже вже навіть секретар Ради нацбезпеки і оборони Андрій Клюєв вважає, що за умови поглиблення політичної кризи Україна може втратити цілісність. Про це він заявив у інтерв’ю німецьким ЗМІ. «Якщо продовжувати звинувачувати один одного, це шлях до розвалу країни навіть не на дві, а на три частини. І такі сценарії в нашій країні, на жаль, можливі», — сказав Клюєв. І саме це може бути великою трагедію і кінцем держави.

Той таки Юрій Романенко пише, що увесь жах нашої ситуації полягає в тому, що ні у влади, ні у опозиції, ні у тим більше журналістів і громадських діячів немає розуміння того, що відбувається. За всіма провокаційними подіями стоїть раціональна сила, яка добре розуміє свої інтереси. І вона добре знає реакцію людей на подібного роду речі. Для цієї сили і правляча група, і опозиція, і тим більше народ — просто інструменти в досягненні своїх цілей.

«Подумайте про це, коли ви занадто впадаєте в емоції. Зрозумійте одну просту річ. Це не «Кольчуги-2 », це не справа Гонгадзе. Все, що відбувається, набагато гірше. Тоді стояла мова про життя політичного режиму. Сьогодні стоїть питання про життя країни, яку заганяють в стан гною і крові», — пише Романенко.

І дай нам Боже в цей гній та кров не вляпатися.