Цей тиждень був багатим на політичні події. І знаковим. Президент Янукович пообіцяв американцям та європейцям не розганяти Майдан і суд навіть переніс аж на кінець січня наступного року питання щодо розблокування державних будівель. Розгону не буде і Майдан перетворився на доволі нудну резервацію в центрі столиці.


Більше того, влада пообіцяла покарати винних у минулих розгонах демонстрантів і навіть сама видала крайніх: заступника секретаря РНБО Сівковича, мера Києва Попова і головного київського мента Коряка. Хлопаки коли побачили, що їх зливають, то навіть обурилися. Попов почав здавати секретаря РНБО Клюєва, мовляв, це він давав команди на розгін, а Сівкович виправдовувався, що він чемний і навіть опозиційні політики завжди з ним радилися, коли кому щось потрібно було.

Суспільство чекало на дві події: довибори в п’яти округах до парламенту і підписання в Москві угод України з Росією.
І тут сталося велике прозріння. Всі потуги Майдану пішли коту під хвіст, бо українці не варті кращого життя. Всі ці лозунги з трибун Майдану про непідкупність українців і національну свідомість не пройняли громадян. Комітет виборців України зафіксував ще більше фактів підкупу виборців, ніж це було на попередніх виборах. Продажне бидло, приміром, голосувало за провладного «орла-співака» Поплавського, а не за політика-опозиціонера. Бо реальні 200 гривень у кишені гріють потолоч більше, ніж якесь міфічне «краще майбутнє». Одним словом, опозиція змогла провести до Ради лише одного свого представника. І це був ляпас, від якого просто все рухнуло. Постало питання: а заради кого йти на барикади? «Свободівець» Тягнибок ще трохи помахав кулаком і пообіцяв владі війну, але стало ясно, що якщо опозиціонери навіть не змогли скористатися підтримкою мас, щоб не допустити продажу голосів та фальсифікації виборів, то цій країні ще тривалий час буде срака-мотика.

На своїй сторінці у Facebook Сергій Ратушняк так прокоментував результати виборів: «Ось така вона національна гідність більшості українського народу… Поки діти і внуки мерзнуть на Майданах, сидять у в’язницях і заліковують розбиті голови та поламані руки і ноги,   батьки і діди спокійнісінько взяли по 200 грн. і проголосували за представників «БАНДИ», якій їхні діти і внуки волають «ГЕТЬ!».

Покірність і продажність, бо­ягузливість і зрадництво, під­лість і тупість… Хіба не ці депресивні епітети переповнюють український «Кобзар», а ми тривалий час неспроможні збагнути, чому маленькі Словаччина, Угорщина, Швейцарія тощо вже понад тисячу років мають свою ДЕРЖАВУ, а ми весь час чиясь окраїна і розмінна карта. Чому Богдан Хмельницький продав Україну, чому Полуботько скарби відвіз до Лондона, Грушевський купував нерухомість у Будапешті та Відні? Чому і сьогодні ми вважаємо «елітою» тих, хто пограбував нашу країну і навіть кредити на наших нащадків, вивіз це все за «полуботьком», нав’язуючи нам кримінальну владу і життя «по понятіях»?

Чому голосуємо за катів Стуса і прощаємо вбивцям Чорновола і Гонгадзе… і більше — саджаємо за круглі столи в ролі нібито «моральних авторитетів нації»… Горе і ганьба такій нації… Та й хіба це нація. Нація народжується тільки зараз. У полі, в цехах,   де неможливо працювати під гнітом кримінальної «еліти», але треба годувати сім’ї, і вони працюють. На Майданах, де є загроза життю і здоров’ю, але є глибоке переконання, що далі так жити не можна. Що треба міняти систему, при якій пів-країни живуть упроголодь, а сотня сімейок хизуються не­оподаткованими мільярдами, що вивезені за кордон.

Аби ще себе продавало чи на органи або на корм для їхніх псів, а тож вони і всіх нас продають. І дітей і внуків наших. Потолоч із паспортом і правом голосу. Це бидло також Україна. Чи не їй ми часом волаємо «Слава!»?

А ось іще один коментар з Інтернету: «Теперь я понимаю, почему украинцы как скот живут и почему власть относится к народу, как к овцам. Потому что овцы не могут жить, как человек. Овцы всегда будут жить, как овцы, и попадая во власть, они будут властью овец, а люди их никогда не воспримут. И как бы много не было людей на Майдане, пока овец, готовых продать Украину — свой голос на выборах — за 200 гривен, будет больше, чем нас, страна никогда не станет жить, как Европа.

Овца, продавшая свой голос за деньги — не человек. Это скот. А к скоту надо относиться, как к скоту. Потому к ним так и относятся. Требовать может лишь тот, кто дает свой голос в долг, а взамен получает обещанные кандидатом блага.

Пушкин еще 200 лет назад написал: «Паситесь, мирные народы! Вас не разбудит чести клич. К чему стадам дары свободы? Их должно резать или стричь. Наследство их из рода в роды ярмо с гремушками да бич».

Это про вас, продажное стадо!»

Цього ж таки тижня президент Янукович підписав у Москві угоди, після яких Росія погодилася надати нам 15 млрд. доларів кредиту, а також знизити ціну на газ із 400 доларів до 268,5 долара за тисячу кубів. Уряд назвав це перемогою. Однак опозиція та експерти одностайні — Україну продано а президент Янукович на гачку в Путіна. Просто так 15 мільярдів не дають. Як стало відомо, Росія натомість забере ряд стратегічних підприємств нашої країни і газотранспортну систему. Окрім того, Росія видаватиме гроші порціями і ціна на газ може змінюватися щоквартально. Тобто, якщо щось росіянам не сподобається, то вони відразу підтягуватимуть вузол на зашморгу.

Окрім того, кредит Росія дала під 5 % річних. МВФ готовий був надати 20 млрд. євро кредиту за нижчі відсотки, однак Росія, на відміну від МВФ, не ставила умов підняття тарифів і зменшення соціальних допомог. Тепер українська влада прикриє дірку в бюджеті, розрахується з бюджетниками та пенсіонерами, які в ейфорії мали би підтримати президента Януковича на наступних виборах. Одним словом: влада проїсть гроші. А країна втратить незалежність. Глава уряду Азаров на радощах сказав, що завдяки російським грошам ми вийдемо з економічного колапсу. Він навіть не подумав, що ляпнув, бо тим самим підтвердив, що за його керування країна опинилася в колапсі. Такі реалії. І ще. Вчіть російську. Ми без бою стали південно-західною губернією Росії, а Європа тільки знизує плечима.