Останні революційні події свідчать про те, що і влада, і опозиція не знають вирішення проблеми. Майдан зайшов у глухий кут.

Опозиція хоч і оголошувала ультиматум про відставку уряду протягом 48 годин, але відставки не сталося і виходить, що ультиматум не більше, ніж пук у воду.

Влада так само не має уже потенціалу для зачистки Майдану. Довелося застосувати потужні сили міліції, щоб очистити всього один майданівський блок-пост на вулиці Інститутській.   Та й то ця зачистка показала, що Майдан здатен у короткий час мобілізуватися в грізну силу. Відразу після початку штурму силовиками блок-поста здійнявся гучний гвалт, навіть задзвонили дзвони церков і люди миттю величезними потоками рушили на захист Майдану.

Уже під ранок спроба міліцією очистити будівлю Київської мерії показала, що перевага на боці мітингувальників. Міліція ганебно втекла. І взагалі спроби штурму Майдану тільки ще більше мобілізують майданівців і викликають гнів у народу. Риторика майданівських політиків також робиться більш грізною. «Компромісів з головорізами і диктаторами бути не може. Їх треба позбавлятися. І сьогодні питання номер один — однозначно відставка Януковича і всієї його гнилої влади», — заявив Кличко.

Саме після цих невдалих спроб розгону вже і головний міліціонер Захарченко, і голова уряду Азаров в унісон заявили, що ніхто і не збирається розганяти Майдан. Тим більше, що європейські та американські політики нарешті доволі рішуче заговорили про можливі санкції щодо української влади у випадку повторення кривавого розгону протестуючих.

Таким чином, склалася якась незрозуміла ситуація, яка може перерости в довготривале протистояння. Принаймні одна із активісток Майдану співачка Руслана Лижичко уже заявила, що Майдан збирається протриматися до 17 грудня. Саме 17 грудня президент Янукович повинен підписувати якісь угоди з російським диктатором Путіним. І якщо ці угоди будуть йти в розріз геополітичним інтересам України, то протести з мирних знову можуть перерости в штурм органів влади.

Ще кілька знакових подій відбулося цього тижня, які визначають хід протистояння. По-перше, це знесення пам’ятника Леніну в Києві. Навколо цього експерти розійшлися в думках. Одні говорили, що це дикий акт вандалізму, який лише відволікає увагу громадськості від революційного поступу Майдану і подібні акти громада засуджує. Інші експерти висловили думку, що знесення пам’ятника Леніну знакова подія, яка символізує кінець «совка» і цей акт має викликати революційне піднесення в суспільстві. Як би там не було, але ідола на розі бульвару Шевченка та Хрещатика вже немає, а комуністи зробили з цього приводу лише обережні заяви. Комуністи зрозуміли, що це їм помста за те, що вони не проголосували разом з опозицією за відставку уряду.

Інша знакова подія, це візит до Києва багатьох високопоставлених осіб з Європи та США. Велися доволі тривалі переговори і після розмови з президентом Януковичем європейці та американці були доволі оптимістичні. Скоріше за все, вони почули від Януковича гарантії того, що Майдан не буде потоплено в крові і Україна буде рухатися в бік Заходу.

Більше того, українська влада знову заговорила про те, що жодної мови про підписання угоди з Митним союзом не було і наш курс незмінний — ближче до Євросоюзу. Але попри це Україна змушена погодити з Росією всі принципи подальшої співпраці.

У світлі цих доволі оптимістичних перемовин відбулася ще одна знакова подія — штурм офісу партії «Батьківщина» і вилучення комп’ютерів. Штурм відбувався малими силами міліції хоча і був доволі брутальним. Однак майданівці не кинулися на масовий захист офісу партії. Звідси випливає, що і єврочиновники більше не наполягають на лояльності від чинної влади до ув’язненої Тимошенко, і Майдан також не хоче мати стосунків із політикою.

Більше того, за всіма подіями на Майдані Тимошенко взагалі пішла в тінь. Мало хто помітив, що вона оголосила голодування. Ніхто не запитував: а що там Юля, ще голодує? Тільки на п’ятий день голодування одним рядком у новинах з’явилася інформація, що Тимошенко припинила голодування і тоді люди згадали, що вона голодувала. Тобто, великий страх президента Януковича вже перестає бути страхом. І тепер у нього залишився лише один страх, щоб спокійно піти з посади — гарантія недоторканності. Якщо Захід надасть гарантію того, що при зміні влади Янукович не позбудеться всього свого статку і не буде ув’язненим, то він може піти на зближення з Європою. Поки що таку гарантію дає лише Росія. І саме тому майбутнє Майдану поки що залишається непередбачуваним.

Ще одна знакова подія цього тижня — це перші кроки до порозуміння. Спочатку було зібрано круглий стіл чотирьох президентів, де вони намагалися вирішити, як вийти з політичної кризи. Однак цей круглий стіл нагадував якесь заздалегідь сплановане політологами штучне шоу, яке мало на меті заспокоїти громадськість такою собі традиційною довірою до «старійшин». Але ефекту ця зустріч не мала.

Згодом відбувся круглий стіл політичної і громадської еліти за ініціативою екс-президента Кравчука. Опозиція це зібрання проігнорувала, тому чергове засідання «старійшин» так само було неефективним. Але обидва ці засідання таки доводять, що влада готова домовлятися. Однак опозиція настоює лише на відставці уряду та президента, тому з політичної кризи виходу поки що немає. Навіть міністр МЗС Польщі Сікорський сказав, що наша опозиція робить помилку, вимагаючи відставки президента, бо поки той не отримає гарантії, доти буде триматися влади, тому вихід із політкризи стає недосяжним.

На жаль, на найближчі вихідні влада вирішила довести Майдану, що має міцні тили на Сході країни. Тисячі людей зі Сходу звозяться до Києва. І це також громадяни України. Так, вони можуть бути несвідомими і стояти не за ідею, а за гроші. Так, вони ментально ближчі до Росії, ніж до Європи. Але це наші ж таки громадяни. І саме на цьому протистоянні має намір зіграти влада. І саме протистояння між громадянами може мати найгірші наслідки для країни, аж до її територіального розколу.

ПРО НАШИХ БАРАНІВ

Звичайно, будь-яке політичне загострення завжди стає хорошим грунтом для активного піару багатьох політиків. Випливають на поверхню навіть ті, кого давно забули. І саме революційну ситуацію вирішив використати і призабутий всіма політик Віктор Балога. Він навіть повіз на Майдан до Києва намет і зробив там свою приймальню депутата. Там таки розмістив багатьох закарпатців, які поїхали до столиці не тільки сфотографуватися на фоні беркутівців чи майданного натовпу, а й захищати Майдан.

Як повідомили закарпатські сайти, Балога мав зустріч із лідерами опозиції і пропонував їм очолити опозиційний рух у Закарпатті. Однак жоден із опозиціонерів не підтримав пропозицію Балоги, бо знає, що Балога завжди йде туди, куди віє вітер. Балозі просто пригадали його співпрацю з Януковичем та урядом Азарова і чемно відшили. Хоча, як пишуть сайти, Кличко відшив Балогу не дуже чемно, а навіть обматюкав.