Уже понад 20 років наша країна тиняється між Росією та Європою. В сучасному світі існувати в самоті не здатна жодна держава, бо міжнародні ринки визначають добробут. Так сталося, що по різні боки від України розміщені антагоністичні по суті союзи: Митний на чолі з Росією та Європейський. Досі нам якось удавалося не тулитися до жодної зі сторін, але наразі настав час вибору.


Як відомо, наприкінці листопада у Вільнюсі відбудеться саміт Євросоюзу, на якому, як передбачається, Україна підпише Договір про асоціацію з ЄС. Це лише наміри української влади. Однак навіть наміри змусили Росію вдатися до шантажу України. Росія розпочала широкомасштабну економічну війну проти України, фактично закривши свої ринки українським товарам. Росіяни просто захотіли показати, що станеться з українськими виробниками, коли для них закриють можливість експорту товарів у Росію. Росія також розпочала масований шантаж і по газових питаннях, натякнувши, що Україні настане кінець без російських енергоресурсів.

Але насправді саме цей шантаж із боку Росії й відкриття економічного фронту проти України лише зміцнили українську владу у своєму рішенні йти до Євросоюзу, бо стало зрозуміло, що економічна залежність від примх придуркуватих російських диктаторів є збитковою і небезпечною. Диктатори зі своїми імперськими поглядами на «дружбу» з Україною занадто непередбачувані, а Угода про асоціацію з Євросоюзом визначена чіткими правилами.

Тим не менше, українська влада, навіть оголосивши курс на Європу, не має наміру радикально рубати економічні зв’язки з Росією. Цього тижня відновила роботу Верховна Рада і парламентарі нарешті дочекалися візиту до них президента Віктора Януковича. Президента ніхто не освистував і його промову всі слухали мовчки. Що стосується інтеграційних питань, то Янукович закликав парламент об’єднатися в питаннях просування України до Європи та просить не протиставляти євроінтеграцію співробітництву з Росією.

«Спроби протиставити співпрацю на європейському векторі та співробітництво з нашими стратегічними партнерами — Російською Федерацією та країнами Євразійського співтовариства — безпідставні», — заявив він. «Успіх на Вільнюському саміті слід готувати. І значну роль у цьому процесі має зіграти Верховна Рада. Асоціація з ЄС потрібна не владі чи опозиції, вона потрібна Україні», — заявив Янукович. «Це в першу чергу стимул до подальшого реформування, прискореної модернізації, підвищення соціальних стандартів», — пояснив Янукович. «Маємо значно прискорити реалізацію програми реформ, зокрема завершити реформування судової системи, органів прокуратури та внутрішніх справ. Пропоную Верховній Раді якнайшвидше   підтримати відповідний пакет законопроектів», — зазначив президент.

«Парламент має забезпечити прийняття законів, передбачених планом дій щодо лібералізації ЄС візового режиму для України», — також зазначив він.

У свою чергу спікер парламенту також наголосив, що не варто псувати стосунки з Росією.

«Договір про асоціацію з Євросоюзом ми підпишемо, але нам треба зробити все, щоб із сусідом, із братнім народом жити дружно, щоб наш ринок зберегти», — зазначив голова українського парламенту Анатолій Рибак.

Він також із якогось переляку додав, що Україна «найбільша країна в Європі й нам треба зробити все, щоб ми і європейські стандарти впроваджували в життя, і з Росією потрібно зберегти ринок. Бо якщо з Росією є настрій розсваритися, то завтра в нас робочих місць не буде».

Важливість більш розширеної співпраці з Євросоюзом розуміють і українські олігархи. Для них російські ринки і так доволі закриті й можливість збуту товарів у Європі є більш привабливою. Зокрема, український бізнесмен Ринат Ахметов вважає, що ситуація на українсько-російському кордоні може піти на користь українській стороні. «Я думаю, що ця ситуація зробить сильнішими Україну, український бізнес і кожного українця», — сказав він. «Ми з цього повинні винести досвід, подивитися на себе: що ми зробили правильно, що неправильно. Щоб у майбутньому від цього ми ставали тільки сильнішими, щоб ми від цього не залежали. Щоб від України залежало, а Україна — не залежала», — підкреслив Ахметов.

Тим не менше, у владі є чимало прихильників інтеграції з Росією і противників Євросоюзу. Найвідоміші з них нардепи-регіонали Царьов та Колесниченко. І навіть закарпатець Шуфрич виступив із заявою, що якщо парламент проголосує за курс на Євросоюз, то він вийде з фракції Партії регіонів. Експерти вважають, що заява   Шуфрича не обійшлася без впливу Віктора Медведчука. «Нестор Шуфрич досі не був помічений у критиці генеральної лінії Партії регіонів. Однак варто нагадати, що раніше він був першим заступником голови СДПУ (о) Медведчука, який виступає за інтеграцію України в Митний союз Росії, Білорусі та Казахстану», — сказав директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов.

Слід також зауважити, що підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом можливе у випадку прийняття цілого ряду законів у Україні. Президент Янукович попросив депутатів не зволікати з їх прийняттям, але є один із них, який має противників фактично у всіх фракціях. Мова про закон про лояльність до сексуальних меншин. Як відомо, останнім часом російська влада навпаки прийняла закон, який спрямований проти секс-меншин, і ведеться широка кремлівська пропаганда проти гомосексуалістів. Україна ж має прийняти закон, який передбачає до секс-меншин максимальну лояльність. Як відомо, противниками такого закону є праворадикальна націоналістична партія «Свобода». Проти лояльності до секс-меншин є багато депутатів від інших фракцій і саме на цьому законі може бути заминка.

Ну і окрім того умовою Європи є звільнення політв’язнів. У нас за гратами ще залишається лідер опозиції Юлія Тимошенко. Однак уже зараз створюються умови не звільнення її, а переведення на лікування до Німеччини. В такому випадку всі вийдуть сухими з води.

РОСІЯ ЩЕ ПОГРОЖУЄ

Росія не здається і постійно погрожує Україні, що у разі зближення з Євросоюзом їй загрожує економічний колапс, а от дружба з Росією дає багато переваг. Зокрема, росіяни наводять приклад із цінами на газ. «Якщо Україна буде в нашому Митному союзі, то для неї вартість газу буде близька до тієї, за якою його отримують білоруси, тобто йдеться про дво- чи трикратне зниження. Так, у нинішньому році Білорусія отримує газ за ціною 166 дол. США за тисячу кубометрів», — заявив радник Путіна із питань розвитку інтеграції в рамках Митного союзу і Єдиного економічного простору Росії, Білорусії й Казахстану Сергій Глазьєв. «Усього поліпшення умов торгівлі для України у випадку її участі в євразійському інтеграційному процесі оцінюється в 11—12 млрд. доларів на рік. Ця цифра, крім економії на газі, складається з результатів скасування захисних заходів у взаємній торгівлі, зняття технічних бар’єрів, скасування експортних мит», — додав Глазьєв.

А от підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом перекреслить можливість вступу України до Митного союзу і Київ перестане бути для Росії «повноцінним партнером».

Глазьєв додав, що Україна, вибравши асоціацію з Євросоюзом, відмовляється від виконання ст. 13 Договору про дружбу, спів¬працю й партнерство з Росією від 1997 року, який передбачає утримуватися від дій, що можуть завдати шкоди одне одному.

Росіяни взагалі досить нахабно дають зрозуміти українцям, що підписання Угоди з Євросоюзом не тільки вдарить по економіці України, але й зробить нашу країну другорядною в європейській сім’ї. Підписання Договору про асоціацію не означає вступу до Євросоюзу і, мовляв, ми там узагалі не потрібні. «Якщо Україна підпише в листопаді у Вільнюсі на саміті країн Східного партнерства ЄС угоду про асоціацію з Євросоюзом, то ще не факт, що її ратифікують усі 28 країн ЄС», — зазначив постійний представник Росії при ЄС Володимир Чижов. Він також покепкував, що Україна взагалі вступить до Євросоюзу не раніше, ніж через тисячу років.

Сам російський президент Путін також зловтішається. «Подивимося, яким буде вибір українського керівництва. Який би вибір не був зроблений, ми поставимося з повагою й, безумовно, будемо продовжувати працювати, але питання в тому, як будемо працювати, що ми повинні будемо робити для захисту своїх власних інтересів. Подивимося», — сказав російський президент.

Він зазначив, що основна загроза полягає в тому, що укладення Києвом Угоди з Євросоюзом може призвести до витискання українських товарів на російський ринок.

«Коли обнуляються мита, з’являється товар іноземного виробництва на українському ринку, а свої ж підприємства працюють, куди свій товар подіти? У нас є побоювання, що вони будуть витискатися на наш ринок, на ринок Митного союзу, на ринок Росії, Казахстану й Білорусії. Але ми так не домовлялися, це буде створювати проблеми для нашої економіки», — сказав Путін.

Він також дав зрозуміти, що Україна ще далека від європейських стандартів у товарах. «І друге, що таке впровадити в себе одразу технічні стандарти? Це значить, що українські підприємства матимуть випускати все, не знаю, ліфт, машину, сорочку, годинник та інше, всі інші товари за технічними регламентами Євросоюзу», — сказав Путін. «Вони гарні, але вони дуже жорсткі, й щоб підприємства так працювали за цими регламентами, потрібні багатомільярдні інвестиції, потрібен час. Сумніваюся, що це можливо зробити відразу. А поки це будуть робити, багато підприємств уже розоряться або знову ж будуть виштовхувати товари на наш ринок. Ми змушені будемо закриватися», — додав він.

А на завершення Путін видав просто феєричну фразу: «Ви знаєте, що би не відбувалося і куди б Україна не йшла, ми все одно колись і десь зустрінемося. Чому? Тому що ми — один народ». Без коментарів…

Росіянам незвично, що ми від них трохи віддаляємося. Вони звикли нас мати при собі. Як братів менших. І що би вони не говорили, але навіть в умовах Митного союзу про жодне рівноцінне партнерство говорити не доводиться. Зараз найбільше вигод від союзу Росії, Білорусії та Казахстану має виключно Росія. В Казахстані вже давно було невдоволення навіть у влади від умов Митного союзу. А в Білорусії вже бунтують підприємці, які збирають підписи за вихід країни зі складу Митного союзу. Окрім того, буквально в середу у Вірменії пройшли велелюдні акції протесту проти можливого вступу країни в кабальний Митний союз.

ШАНС ДЛЯ ЯНУКОВИЧА

Якось дивно виходить, що за весь час незалежності України саме нинішня влада і зокрема президент Янукович мають шанс увійти в історію як євроінтегратори. Адже Януковича звинувачували в тому, що він веде проросійську політику і здає інтереси України на користь Росії. Але так вийшло, що саме на його плечі зараз випала найважча економічна війна з Росією, яка лише була за останні 20 років. І саме при Януковичі Україна зробила найбільший крок у бік Європи.

З першою каденцією першого президента новітньої України Кравчука все зрозуміло. На його долю випало ділити партійну касу і роздержавлювати промисловість. З його діяльності можна згадати хіба що знамениті «кравчучки», бо від ринку ми перейшли на звичайний базар. Тоді був шанс в України зробити так, як зробили прибалтійські країни та західні сусіди, але недобитки КДБ не дали цього зробити, бо «прибрали» проєвропейського Чорновола. Шанс ми впустили.

Потім прийшов Кучма. І саме тоді почалася олігархізація України. Кучма був хитрим президентом і тримав Україну рівновіддаленою від України та Росії. Олігархічне оточення Кучми не хотіло йти під Росію, а рухатися в Європу не хотів сам Кучма, бо змушений був усю законодавчу систему підтягувати до європейських стандартів, а це означало кінець «телефонного права» і фактично тоталітарної влади.

Найбільші сподівання на євроінтеграцію були при президентові Ющенку. Саме його передвиборна риторика базувалася на євроатлантичних лозунгах. Однак і за Ющенка ніякого поступу в бік Європи не сталося. Ющенко був просто слабкодухим президентом. Більше того, саме при його керівництві були скасовані вигідні для України газові конт¬ракти з Росією. А потім глава уряду Юлія Тимошенко підписала найкабальнішу   газову угоду з Росією, після якої Україна втратила вже понад 15 млрд. євро. Тобто за тієї влади ми фактично опинилися в кабалі Росії.

А от Янукович починав президентську кар’єру з орієнтацією на Росію. Чого варті тільки Харківські угоди і здавання Криму Чорноморському російському флоту. Однак оговтавшись, ця влада почала вести свою гру і навіть зробила значний поступ у демаркації кордонів із Росією. І ось зараз така гучна заявка на асоціацію з Євросоюзом. І хто би міг таке подумати ще два роки тому? Щоправда, ще рано про наш європейський курс говорити. Ще потрібно пережити атаку Росії й зробити євроремонт законодавства, щоб у кінці листопада бути готовими до підписання угоди. А чи вигідно йти в Європу, достатньо глянути на таблицю. Туди варто йти не лише через реорганізацію економіки. Туди варто йти хоча би лише за тим, щоб бути захищеним законами.