Коли ми говоримо про Третю світову війну, то чітко розуміємо, що це може бути війна, після якої світ може не вціліти, а якщо вціліє, то це вже буде зовсім інший світ. Деякі експерти натякають, що війна почнеться вже скоро і це буде війна за енергоресурси. Інші ж пророкують вій­ну у віддаленішій перспективі за воду та їжу. Хтось натякає про давні пророцтва і переконує, що початок війни   буде через конфлікт маленьких країн. Інші ж переконують, що посваряться за сфери впливу країни-гіганти.



Якщо проаналізувати останні події, то ще зовсім недавно критичною точкою був конфлікт між Ізраїлем та Палестиною. Песимісти казали, що наступним кроком буде оголошення Ізраїлем війни Ірану, що викличе тотальну арабсько-ізраїльську кризу з відповідними наслідками. Однак пристрасті на Близькому Сході трохи вляглися. Та гаряче стало в Північній Африці, загострилися стосунки між Китаєм та Японією, а головне — неприхована сварка США та Росії.

СПИСОК МАГНІТСЬКОГО

Щодо американсько-російсь¬ко¬го конфлікту, то почався він через так званий список Магнітського. Сергій Магнітський народився в Одесі, згодом переїхав до Росії. Він керував аудитом на фірмі Firestone Duncan, яка надавала юридичні послуги, зокрема і фонду Hermitage Capital Management. Однак наприкінці 2007 року на фірму та фонд були вчинені податкові наскоки. Документацію та печатки вилучили і згодом, як виявилося, права власності на фірми були просто переписані на інших людей. Головним чином це були люди наближені до керівництва податкової та МВС Росії. Магнітського, який мав намір вивчити цю справу, просто в 2008 році кинули за грати. Вся правоохоронна машина, починаючи від міліції, прокуратури та суддів, працювала на знищення Магнітського.   У листопаді 2009 року він загадково загинув.   Справжні причини смерті Магнітського так і не встановлені. Слідство знищило всі матеріали.

Конгрес США у грудні 2012 року ухвалив так званий список Магнітського. До нього входить 60 чоловік із податківців, слідчих та міліціонерів, які були винні у його смерті. Цим людям був заборонений в’їзд у США. Російська репресивна антидемократична влада через свою дурість у відповідь на прийняття списку Магнітського ухвалила закон, який забороняє американським громадянам усиновлювати російських дітей-сиріт та інвалідів. Тим самим лише нашкодила тисячам діток, які мали шанс на кращу долю.

КОЛЕКЦІЯ ШНЕЄРСОНА

Ще один конфлікт між США і Росією розгорівся через колекцію книг Йосефа Іцхака Шнеєрсона. Федеральний окружний суд у Вашингтоні зобов’язав владу Росії виплачувати штраф у розмірі 50 тисяч доларів щодня доти, доки нью-йоркській громаді «Хабад Любавич» не буде передана колекція книг рабина Йосефа Іцхака Шнеєрсона, відповідно до судових рішень 2010 року.

Росія обурилася. «Викликає обурення, що вашингтонський суд пішов на такий безпрецедентний і багатий на серйозні наслідки крок, як запровадження штрафних санкцій проти суверенної держави», — йдеться в заяві МЗС Росії.

Російське зовнішньополітичне відомство також прокоментувало слова адвоката єврейської громади, який заявив, що для виконання рішення суду «Хабад» буде домагатися арешту бібліотеки Шнеєрсона на території США. «Якщо російське державне майно, незахищене дипломатичним імунітетом, піддасться арешту в США, як того вимагає «Хабад», то ми будемо змушені вжити жорсткі відповідні дії», — йдеться в заяві.

При цьому Росія вже призупинила організацію виставок у США через побоювання арешту експонатів відповідно до рішень 2010 року. Тепер варто очікувати, на які такі «жорсткі відповідні дії» підуть у Росії. Зрозуміло одне, що нічого доброго там не вигадають.

РОСІЯ СТВОРЮЄ СИНА «САТАНИ»

Останнім часом Росія активно хизується нарощуванням військових м’язів. Це також має приборкати апетити США на претензію щодо головного поліцейського світу. Нещодавно російський генерал Сергій Каракаєв оголосив про плани щодо створення нової важкої міжконтинентальної балістичної ракети (МБР), яка має бути запущена у виробництво вже в 2018 році. Він підкреслив, що нова ракета буде здатна долати протиракетний щит НАТО, який так не подобається Росії. Нова система доставки буде здатна вивести на орбіту 5 тонн корисного вантажу, майже стільки ж скільки і її попередниця, горезвісна ракета R-36m/SS-18 МБР («Сатана» — за класифікацією НАТО). Як і сама «Сатана», «Син «Сатани»   використовуватиме вкрай отруйне рідке пальне. Ця російська ініціатива виникла після того, як США вкотре оголосили про наміри встановлення систем протиповітряної ракетної оборони в Європі. Однак останнім часом США і НАТО пригальмували військову ескалацію на тлі домовленостей з Росією і не тестували нові платформи для ядерної зброї, починаючи з часів адміністрації Рейгана, тому російське оголошення про створення «Сина «Сатани» — це сумний випадок агресивного шовінізму.

Росія продовжує розглядати США як свого «основного супротивника». Російський президент Володимир Путін стверджує, що протиракетна оборона США порушує сформований в роки «Холодної війни» стратегічний баланс і що американці «одержимі ідеєю добитися для себе абсолютною невразливості». Він обіцяє, що Росія не пошкодує ніяких грошей для відновлення цього балансу. Гарантії Білого дому, що щит буде використаний тільки проти ядерно-ракетних розробок Ірану і Північної Кореї, зустрінуті Росією прохолодно. Владі Росії вигідне існування багатополярного світу. Росія витрачає понад 700 мільярдів доларів на модернізацію збройних сил, в тому числі й на ракету, яка, за словами російських військових, може нести «корисний вантаж, вчетверо більший, ніж ракета «Ярс»».

Риторика «Холодної війни» вказує на те, що войовничий Кремль нездатний, та й не бажає виконувати обіцянки «перезавантаження». Все це демонструє наївність Білого дому. Адміністрація Обами не винесла уроків ні з недавньої загрози Росії перемістити «Іскандери» (ракети малої дальності, здатні нести ядерні заряди) ближче до кордонів Польщі та інших країн-членів НАТО, ні з заяв високопоставлених російських військових, які повністю відображають політичну волю російського керівництва.

ВІЙНА І УКРАЇНА

Щоправда, останнє оголошення про створення ракети «Син «Сатани» може бути лише ще одним козирем для торгу в руках Росії. Можливо, що ракета ніколи не піде у виробництво. Військово-промисловий комплекс Росії роз’їдений корупцією і залежить від імпортних компонентів. Знижуються технічна компетентність і якість продукції. Створення проекту такого масштабу дуже дорога задумка, від якої росіяни були би щасливі відмовитися в обмін на суттєві подачки з боку США. Москва скоріше повинна прагнути розвивати взаємовигідні відносини, включаючи протистояння загрозам, які виходять від Північної Кореї та Ірану. Кремлю слід визнати, що економічні проблеми, поширення ісламістської загрози від Афганістану до Ємену і переорієнтація Америки на Тихий океан означають, що конфлікт США з Росією, ймовірно, залишиться спадщиною ХХ століття. Є загрози, які Росія разом із США повинні вирішувати разом. Ось що пише експерт Євген Сойкін на своїй сторінці у Facebook:

«Війна в Малі здатна затягнути до бойових дій три—чотири цивілізації — умовно «гвінейську» (тобто чорну центральноафриканську), ісламську (через північноафриканські країни), західну (через Францію, США та інші європейські країни) та, якщо конфлікт затягнеться і вже названі сторони будуть вимотуватися, існує ймовірність входження у конфлікт Китаю.

Паралельно, що не висвітлюють наші ЗМІ, зростає напруга між Китаєм та Японією. Боротьба йде за острови у Східнокитайському морі. Китайська дипломатія, готуючись до наступу, вже намагається збудувати собі імідж ображеної жертви та оголошує Японію країною небезпечною для всього світу. Китайські кораблі та літаки протягом останнього місяця регулярно вторгаються у морський та повітряний простори Японії. Японці зробили заяву, що наступні рази на вторгнення відповідатимуть залпами попереджувального вогню, на що китайські генерали заявили, що вважатимуть це початком відкритих бойових дій. Нюанс у тому, що якщо Японія буде піддана нападу, то США зобов’язані за неї заступитися. А це вже війна трьох найбільших економік світу і майже третини населення світу. Поруч конфлікт двох Корей і весь регіон Південно-Східної Азії, який постійно відчуває на собі тиск Китаю. А це ще близько півмільярда населення і значна частка світового ВВП. До того ж у регіоні розташовані великі й не надто стабільні ісламські країни, зокрема Індонезія і Малайзія, втягнення яких у війну спровокує загострення у всьому ісламському світі. Зокрема провокації (наприклад, міжетнічні сутички між індійцями і малайцями в Малайзії) зможуть дестабілізувати і без того напружені стосунки Пакистану та Індії — двох ядерних держав та ще майже чверті населення планети.

Враховуючи все вищесказане, можна сміливо стверджувати, що перед світовою дипломатією наразі стоять виклики, ціна яких є найвищою в історії людства — саме існування людської цивілізації. І треба розуміти, що якщо навіть два акцентовані вище конфлікти вдасться «розрулити» відносно спокійно, то питання боротьби за перерозподіл світових ресурсів між цивілізаціями з порядку денного нікуди не зникне, а буде лише загострюватися.

Щодо України в цих процесах. Власне, для нас добре, що основні геополітичні ігри наразі перемістилися до Тихоокеанського регіону. Є невелика надія, що на відміну від двох попередніх світових війн, наша земля не стане театром бойових дій. Якщо так, то з егоїстичних позицій економічного націоналізму, Україні варто було би вже зараз зосереджувати виробничі зусилля на продукуванні зброї, транспорту і продовольства, а дипломатичні — на зміцненні стосунків із Туреччиною, США, Вишеградською четвіркою та Скандинавією (з РФ також можна було би активно і вигідно співпрацювати, але лише за умов, якщо вона не вирішить під шумок «визволити» чи «примусити до миру» території до балканського узбережжя Адріатичного моря — тут дуже багато залежатиме від внутрішніх російських процесів та планів Китаю щодо російських природних ресурсів).

Тоді, якщо наступна світова війна не закінчиться знищенням людства як явища, в України є теоретичні шанси вийти з неї, як свого часу з Другої світової вийшла Швеція — цілою і збагаченою. Але для цього потрібна інтелектуально спроможна українська влада».

Відділ політики