На жаль, Закарпаття не стало виключенням щодо виборчих маніпуляцій. Особливо це стосується мажоритарних округів. Від самого початку всім дали зрозуміти, що боротьба головним чином буде вестися між двома провладними партіями — балогівським «ЄЦом» та Партією регіонів.


Перед виборами ці партії були особливо дружніми. Вони створювали аномальну більшість у облраді і фактично ділили владу по всій області. Спочатку партії навіть домовилися, що поділять на виборах округи таким чином, щоб три кандидати перемогли від «ЄЦ» і ще три від «регіонів». Однак потім розігрувався невеличкий цирк. Лідери партій нібито посварилися. І на цій ноті почалася кампанія.

Дивно те, що ні «ЄЦ», ні «регіонали» навіть до уваги не брали той факт, що в якомусь окрузі їм може завадити хтось із опозиціонерів. Всі прекрасно розуміли, що опозиція в нас відсутня і лідери цієї опозиції виключно умовні. Так і було: у всіх шести округах протистояння йшло між «регіоналами» та балогівцями. І тільки 68-й округ із центром в Ужгороді став для влади трохи проблемним. Коли Балога зняв тут Смоланку з перегонів, то стало цілком зрозуміло, що балогівці просто злили цей округ «регіоналам» під електрика Ковача. І, швидше за все, не за просто так. Протистояти Ковачу міг лише Сергій Ратушняк, бо по цьому округу йшли відразу троє так званих опозиціонерів і скидалося на те, що між собою гетьмани не домовляться. Підігрівали пристрасті липові соціологічні дослідження, кожне з яких показувало, що шанси мають усі однакові.

Щодо самого Ковача, то він починав із 3 % підтримки виборців. З нього найбільше насміхалися в соціальних мережах і ніхто не вірив, що цей пузатий дядько може щось виграти. Але за короткий час електрик, очевидно, злітав у космос, звільнив човен від сомалійських піратів і врятував планету від метеорита, тож ці 3 проценти переросли в 30. Насправді дядько електрик пустив купу своїх заощаджень на преміювання потенційних виборців. Навіть у день виборів гроші роздавали всім уже просто під чесне слово. Роздавальники стояли поряд із дільницями і нікого не боялися, бо були під прикриттям ментів. Наше бидло гроші брало радо і голосувало за мачо Васю Кіловольта. Прикро лише те, що продавалися студенти. У всьому світі це найпрогресивніші групи суспільства. Це ті, хто робить революції за справедливість. Багато ж із наших студентів виявилися звичайними баранами. Головним чином брали гроші за свій голос студенти з інших районів, які казали: «Мені пофіг, ко туй у вароши виграє, а я собі хоть білети домів і назад заплачу». Без коментарів. Саме завдяки таким баранам Вася Кіловольт тепер буде мати депутатський мандат і 5 років плювати у стелю. Більше про те, як проходили вибори в окрузі № 68, читайте на стор. 6.

Що стосується інших округів, то в 69-му з центром у Мукачеві передбачувано виграв Віктор Балога. Мукачівщину він підім’яв під себе вже давно. Там повна монополія на владу. Весь бізнес лише «барвівський», усі чиновники беруть під козирок лише Балозі. Нахабність Віті була настільки очевидна, що він навіть не знімав свого штучного кандидата мера Лендєла.

Багато шуму було в окрузі № 70. Тут до дня голосувань залишилися лише 3 кандидати: пробалогівський Кеменяш, новоспечений «регіонал» Ланьо, який свого часу був балогівсь¬ким «ЄЦуном», і формальний комуніст Алексій. Всі решта знімалися під фаворитів. Причому знімалися навіть попри волю керівництва партії (історія з «УДАРівцем», який кинув Кличка). У Кеменяша була доволі сильна команда і фінансова підтримка від Балоги, однак Ланьо пер наче трактор і не мав наміру поступатися. Гроші в цього хлопця також є, а ще є бригади, які й оком не кліпнуть, а зразу в писок. Спрацював і адмінресурс. У Міжгір’ї бюджетники мали розгортати свої бюлетені, й перш ніж кинути в урну, показувати «смотрящему». Якщо зважити на те, що закарпатські верховинські райони найбільше страждають від безробіття, то люди покірно голосували за того, хто дав якусь копійчину або тримає на зарплаті. Відрив Ланя від Кеменяша виявився занадто великим, щоб останній намагався оскаржувати вибори, хоча порушень було до блуду.

А от в окрузі № 71 рубка була грандіозна. «Регіонал» Степан Деркач мав хороші фінансові ресурси, мав піарників зі столиці, мав підтримку влади. Його головний конкурент Павло Балога фінансів також не шкодував і виграв із різницею трохи менше, ніж тисяча голосів. Хлопці фактично фінішували разом і їх розділив лише фотофініш. Щоправда, у штабі Деркача ще хочуть домагатися правди в судах. Балогу це трохи розсердило. Ось що він написав на своїй сторінці у Facebook: «В день голосування нам вдалося протистояти підкупу на 71-му окрузі з центром в місті Хуст, де від «Єдиного центру» балотувався мій брат Павло. Завдяки вчасній реакції штабу були зупинені «каруселі» і ми отримали перемогу над кандидатом від Партії регіонів Степаном Деркачем. Але наші опоненти не можуть із цим змиритися і думають, якщо їм не вдалося купити людей в день виборів, вони куплять суддів і прокурорів. Тому кандидат від Партії регіонів подав дві позовні заяви щодо оскарження результатів виборів».   Писати подібне про підкупи просто блюзнірство, бо саме в такий спосіб балогівці «подарували» Ужгороду мера Погорєлова і провели з законодавчі органи масу «ЄЦунів». Насправді Деркач мав шанси на перемогу зі значною перевагою, але він зробив явний фальстарт і почав активну кампанію занадто рано. А потім, коли потрібно було напружитися, не вистачало ні ресурсів, ні креативу. Радикалізм у його кампанії настав уже тоді, коли було пізно. Тепер округ № 71 буде в списку «проблемних». Там починаються заворушки.

В окрузі № 72 боротьби фактично не було. Представник «регіоналів» Михайло Шелевер, можливо, й сподівався на свою Тячівщину, але він не мав підтримки не лише в рахівчан, а й на Тячівщині. Швидше за все, обласна «регіональна» влада допустила помилку випустивши на вибори представника місцевої виконавчої влади, який не має достатньої популярності. Тут навіть районна газета влади повстала проти свого годувальника. Можливо також, що «регіонали» просто «злили» округ Балозі, що ще раз може свідчити про те, що попередня домовленість між Балогою і Ледидою про розподіл округів між собою таки залишилася в силі. Одним словом, балогівець Петьовка виграв тут вибори без особливих витрат.

Ну і нарешті округ № 73. Тут точилася доволі цікава боротьба між двома представниками влади: головою облради Іваном Балогою та заступником голови ОДА Іваном Бушком. Балога явно недооцінив Бушка і розпочав кампанію досить мляво. У той же час штаб Бушка потужно і методично працював по всьому округу. Варто зазначити, що з боку штабу Івана Балоги так і не надійшов жоден сигнал про те, що Бушко скуповує голоси. Просто цього не було. Швидше навпаки: штаб Бушка відслідковував, щоб не купували голоси балогівці, й варто пригадати заяву Бушка напередодні виборів до правоохоронців щодо підкупів. Після цієї заяви балогівські штабісти просто вже не могли займатися підкупом, бо були під постійною увагою правоохоронців. Крім іншого варто відзначити доволі креативні рекламні білборди кандидата Бушка, а також те, що сам Бушко проводив неймовірно багато зустрічей із виборцями. Одним словом, заслужена перемога «регіонала». До речі, Іван Балога навіть не опирався своїй поразці, бо має і так хорошу посаду.

Ну і кілька слів про багатомандатний округ. Партія регіонів у області набрала найбільший відсоток і наша область на карті України синя. Напевно, для третини закарпатців уже настало покращення. В цілому ж «Свобода», «Батьківщина» та «УДАР» мають більшість. Чи варто переживати губернаторові Ледиді? Навряд чи. Звичайно, краще було би, якби в парламент зайшли четверо депутатів-регіоналів від Закарпаття, але і цей показник хороший. До слова, напередодні виборів Ледида їздив до столиці, щоб затвердити в керівника штабу Клюєва цифри. Ледида обіцяв боротися за 135 тисяч голосів для «регіоналів», однак Клюєв підняв планку до 165 тисяч. А результат 145 тисяч. Можна вважати, що Клюєву на тлі того, що навіть на Донеччині з минулих виборів «регіонали» вже втратили півмільйона своїх прихильників, закарпатські результати повинні сподобатися. Чи це так, побачимо вже дуже скоро.