Що маємо від незалежності України?


Двадцять один рік у самостійному плаванні. Народ ще витримує експерименти кожної влади, яка періодично доривається до корита. Мало того, чи не найбідніший народ Європи продовжує бути патріотичним до своєї держави. До Дня незалежності України соціологічні служби провели ряд досліджень. Пропонуємо лише деякі цифри та факти.


Державна українська мова є найшановнішим атрибутом незалежної Української держави. Про це свідчить опитування, проведене соціологічною службою Центру Разумкова.
36 % громадян заявили, що державною мовою пишаються. Ще
55 % засвідчили позитивне до неї ставлення. Разом — 91 %, або переважна більшість.

Зросла кількість шанувальників державного прапора. Якщо торік пишалися синьо-жовтим полотнищем 26 % громадян, то зараз 38 %. Негативно ставляться до цього атрибута лише 1 % людей, а 1 % так негативно, що хотіли би прапор змінити.

Державний герб має менше шанувальників. Пишаються тризубцем 30 % громадян, ще 58 % ставляться до нього позитивно. Негативно — тільки 4 %, аж до його зміни — 3 %.

Державний гімн викликає гордість у 30 % громадян (проти 23 % торік), позитивне ставлення в 53 %. Негативне — в 6 %, як і роком раніше, аж до бажання перемінити — в 7 % (проти 12 % торік).

Найменше громадяни пишаються таким атрибутом і символом незалежної держави, як її грошова одиниця, гривня. Пишаються гривнею менше чверті (23 %) опитаних. З іншого боку, дві третини (67 %) ставляться до гривні все-таки позитивно. Негативно — тільки 3 %; ще 2 % хотіли би змінити гривню на іншу валюту.

72 % громадян не почуваються господарями своєї держави, водночас почувають себе такими тільки 17 %. На Заході й у Центрі, незва¬жаючи ні на що, господарями почуваються або хочуть так почуватися по 22 % жителів, на Півдні тільки 14 %, на Сході — 11 %. Більшість
(59 %) громадян країни не бачать сьогодні в ній своєї соціальної перспективи, бачать — 30 %.

ЗРОСТАЄ КІЛЬКІСТЬ ПАТРІОТІВ

За два роки кількість людей, які вважають себе патріотами України, зросла з 77 % до 82 %.

Про це свідчать результати дослідження Соціологічної групи «Рейтинг». Зокрема, 40 % опитаних однозначно характеризують себе як патріотів своєї країни, ще 42 % — швидше так, ніж ні.

Лише 10 % опитаних не вважають себе патріотами. Ще 8 % не змогли визначитися. Найвідчутніше зростання почуття патріотизму зафіксоване на Сході країни та Заході й Півночі. На Півдні, навпаки, фіксуються зворотні тенденції. «Таким чином, бачимо зростання патріотизму в регіонах, де відбувалися матчі Євро-2012, відповідно можемо припустити, що ріст може бути пов’язаний більшою мірою саме з цією подією», — відзначають автори дослідження.

Українці в першу чергу вважають предметом гордості за свою країну свій народ, місце, де народилися i виросли (34 %), землю, територію, на якій живуть (29 %), національні пiснi, свята, звичаї (27 %), рідну природу (26 %), минуле країни та її історію (25 %), українську працьовитість, уміння господарювати (25 %), великих людей своєї національності (24 %).

Громадянами України себе в першу чергу назвали би мешканці Заходу та Центру.

33 % жителів України готові захищати свою країну зі зброєю в руках, а 54 % не готові на такі дії. «Причому спостерігається чітка залежність: чим більше людина почуває себе патріотом, тим вона проявляє більшу готовність відстоювати територіальну цілісність України зі зброєю в руках», — зазначають соціологи.

Більше за всіх готові відстоювати територіальну цілісність України зі зброєю в руках на Заході країни, найбільше таких серед прихильників Всеукраїнського об’єд¬нання «Свобода». Найменше готові до захисту територіальної цілісності України зі зброєю в руках на Півдні.

Крім того, захищати свою країну зі зброєю в руках готові майже половина українських чоловіків і кожна п’ята жінка.

КРАЩЕ ГРОШІ, НІЖ ДЕМОКРАТІЯ

У списку актуальних тем, які найбільше хвилюють українців, економічні проблеми залишаються на першому місці. Такі дані ZN.UA надав директор соціологічної служби Центру Разумкова Андрій Биченко.

На перші місця серед найбільш актуальних для людей тем вийшли подолання безробіття (за це висловилися 59,3 % опитаних), подолання кризи в економіці, економічне зростання (51,8 %), підвищення загального рівня зарплат, пенсій, стипендій (51,5 %), зниження цін
(43,3 %), соціальний захист малоза¬безпечених (40,5 %), поліпшення медичного обслуговування (40 %) і боротьба з корупцією (39 %).

А от за припинення політичних репресій, свободу для лідерів опозиції висловилися 18,6 % респондентів, за реформу правоохоронної системи, за справедливе правосуддя також 18,6 % респондентів, за розвиток демократії в сус¬піль¬стві, можливість для людей впливати на владу — 13,2 %. Забезпечення прав і свобод людини — свободи слова, мітингів — вважають актуальним 10,2 % опитаних.

Крім того, згідно з дослідженнями Центру Разумкова, лише 0,7 % українців вважають, що у країні всі рівні перед законом. 78 % наших громадян упевнені, що в Україні не існує рівності громадян перед законом. При цьому вважають, що «перевагами» тут користуються ті, в кого є гроші, 82,4 % опитаних, а також ті, хто має владу (за них висловилися 82,3 % респондентів), і ті, у яких є певні знайомства (їх відзначили 32,7 % громадян).

Результати досліджень також свідчать про те, що порівняно з 2000 роком в Україні зросло число людей, які вважають себе щасливими або задоволеними життям. У 2012 році почувають себе щасливими 12,6 % українських громадян (у 2000 році таких було 9,8 %), задоволеними життям визнали себе 34,5 % (у 2000 році — 22,7 %), незадоволених життям виявилося 38,7 % (у 2000 році — 53,4 %), а відверто нещасливих — 4,2 % (у 2000 році — 7,4 %).

БІЛЬШЕ ВИТРАЧАТИ НА РОЗВАГИ, МЕНШЕ НА ЇЖУ

За останні десять років українці стали більше витрачати зароблених грошей на відпочинок і розваги та на 10 % менше на їжу. За даними Державної служби статистики, відсоток витрат на лікування та освіту майже не змінився, хоча у грошах на це витрачається набагато більше, ніж 10 років тому.

За офіційними даними, ціни за 10 років зросли в 2,77 разу, тобто середня сім’я стала багатшою на 80 %, оскільки середній дохід сім’ї у 2002 році становив 658 грн., а в 2011-му — 3456 грн.

Аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь дійшов висновку, що витрати сім’ї на найнеобхідніше — їжу й одяг — у грошах зросли, а у відсотках знизилися. Так, за його словами, українці стали харчуватися більш якісно і витрачати на це меншу частину сімейних доходів. «Змінилася структура витрат, зараз витрачають набагато більше грошей на житлокомпослуги, вони серйозно подорожчали через зростання цін на газ, бензин для особистих авто і зв’язок, перш за все Інтернет. Але і на відпочинок тепер йде у грошах у 8 разів більше, ніж 10 років тому: люди хочуть не пікнік на галявині, а кафе, і не дачу, а відпочинок за кордоном», — розповів О. Жолудь.