Закарпатець Розентал уже 20 років живе в країні, де війна -- завжди

admin 09.09.2014 09:35 НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

В Ігоря Розентала чимало давніх знайомих у Виноградові, хоча понад двадцять років він живе в Ізраїлі. Причому поблизу кордону з палестинцями у місті Ашкелон.

Одне з найдавніших поселень людської цивілізації зараз перебуває під постійним прицілом «Градів» та іншої артилерійської зброї, яку використовує терористична організація «хамас». В Ашкелоні живе понад 30 тисяч вихідців з пострадянських країн. Російсько-українська війна не залишилася поза їх увагою, тож, як наслідок, там час від часу проводять мітинги то за Україну, то за Росію. Проте значно більше їх зачіпає війна з терористами під боком. Її близькість весь час відчуває й колишній виноградівець Ігор Розентал.

— Щодо війни, то вона, — каже, — увійшла у життя і побут кожного ашкелонця. По-перше, як тільки вмикається сирена, ми знаємо точно, що почнеться бомбардування. У таких випадках обов’язково спускаємося у бомбосховище. Якщо живеш у багатоповерхівці, то не завжди можна встигнути вниз, тому інколи люди виходять з квартири на загальні сходи. Як правило, вони збудовані всередині корпусу і найбільш ізольовані від ударів знадвору. Зараз у всіх будинках передбачено обов’язкове бомбосховище – кімната, яка має посилену конструкцію, розрахована на захист від бомбових і ракетних ударів. Без цієї кімнати у житловому будинку неможливо отримати дозвіл на будівництво. Такі реалії.
Хоч війна позначається на роботі комунального підприємства, на якому працює Ігор, втрати держава не компенсує.

«Великих зовнішніх руйнувань, на щастя, останніми роками не було», — розповідає Розентал про ті об’єкти, які обслуговує їхня фірма.
Внаслідок обстрілів були пошкоджені тільки внутрішні комунікації в житлових будинках. У таких випадках, пояснює, роблять ремонт за рахунок підприємства. Офіційно Ізраїль не перебуває в стані війни, тому й компенсації не передбачені. Хоча в самій прикордонній зоні уряд проводить виплати й компенсації для місцевих підприємців. Але палестинські ракети зараз долітають і до середини країни, тому ризик зберігається не тільки поблизу кордону.

Коли завершиться війна, Ігор тепер уже не знає. Хоча 20 років тому думав інакше (війна уже йшла, коли сім’я Ро­зенталів уперше сюди приїхала). Саме тривав конфлікт у Перській затоці. Тоді теж обстріли були інтенсивні. Але здавалося, що все воно швидко закінчиться. Можна буде домовитися, виробити чіткі правила співжиття з сусідами. Тим більше, що тоді й ситуація виглядала оптимістичніше — араби працювали на ізраїльських підприємствах, складалися нормальні міжлюдські стосунки. Ніхто не вірив, що так триватиме довго. Минуло чверть століття, а ситуація тільки ускладнилася. Таке враження, що терористам нецікаві жодні умови, сенсом життя для них є сама стрілянина, сама війна. Єдина вимога – щоб Ізраїлю не існувало.

— Бувають дні, коли треба спускатися в бомбосховище 7—8 разів. Щоправда, тепер, коли діє програма «Залізний купол», ізраїльські системи ППО перехоплюють і знищують практично всі ворожі ракети, — розповідає І.Розентал. — Наша армія теж стріляє у відповідь. Але проблема в тому, що терористи ведуть обстріли з житлових районів, дахів   будинків тощо. Тобто у відповідь ракети летять на так зване мирне населення. Щоразу вони скаржаться до міжнародних структур, мовляв, дивіться, які жорстокі ізраїльтяни. Такий метод спрацьовує, і терирости продовжують його застосовувати. При цьому самі вони намагаються вцілити по наших будинках, школах, дитсадках. На щастя, «Залізний купол» захищає надійно. Однак про загрозу ми пам’ятаємо щодня.
Ігор Розентал переїхав до Ізраїлю в 1990 році разом з дружиною Людмилою. Дочка Нора вже здобула професію, стала стоматологом, зараз працює в Румунії, але постійно житиме в Ізраїлі. Синові Еффі – 17 років. Переїхавши з СРСР, роботу виноградівець шукав недовго. Маючи диплом інженера-будівельника, за місяць знайшов заняття за фахом. Певний час працював у приватній фірмі, а з 2003 року пройшов конкурс на здобуття посади головного інженера комунального підприємства, яке займається водопостачанням і каналізаційними мережами. Воно називається «Вода Ашкелона».

Після розмови з Ігорем мимоволі привертають увагу теги Ашкелон, війна, Палестина на сторінках інтернету. Бойові дії, виявляється, там не припиняються – саме в ці дні через обстріли відмінено рейси поїздів, які виїжджають з Ашкелона, а вранці 19 серпня було здійснено обстріл міста з «Градів». Неоголошена війна триває. На жаль, як і у нас…

Василь ГОРВАТ, Новини Закарпаття

admin

Коментарі :


Додати коментар

 

 

 

Погода

Оголошення

Архів новин

Влада

Чи влаштовує вас влада в Україні?


Влаштовує
Не влаштовує
Мені однаково


Голосувати/результат