Про воду з бактеріями, небезпеку пластикової тари і водний режим.


Багато хвороб пов’язані з забрудненою водою — про це йдеться в дослідженнях усесвітніх організацій. Воду ми п’ємо щодня, готуємо на ній, вода — життя, але інколи згубне, якщо вода неочищена...

Сьогодні чиста і якісна вода стає пріоритетним товаром, тому її «бутильована» індустрія розвивається швидкими темпами. Тим паче на фоні висловлювання, що належить академіку НАНУ Владиславові Гончаруку: «Краще пити з Дніпра, ніж із крана!»

Звучить доволі скептично, однак сам вчений п’є ретельно очищену воду. А що ж тоді робити іншим людям, зокрема закарпатцям? Краяни живуть начебто в екологічно чистому регіоні, але з якістю живильної рідини тут далеко не все гаразд (читайте статті й дослідження про воду в Закарпатті у минулих номерах «РІО»).

Хлорування води утворює мутагенну мікрофлору

Перша дилема, як усюди: чи варто пити хлоровану воду з кранів, у якій гинуть усі живі організми?

«Відповідь на таке запитання непроста, — зазначає доктор хімічних наук, професор УжНУ Сергій Сухарєв. — Вода в центральному водогоні призначена для побуту, однак теоретично придатна для пиття й на станції фільтрації в Ужгороді при виході в мережу відповідає нормам споживання. Так, звичайно, є процедура хлорування, але вона здійснюється наприкінці, тому що наші системи негерметичні та існує ймовірність проникнення у труби хвороботворних бактерій. У країнах із вищим економічним розвитком хлорування замінюють озонуванням. Якщо говорити, до прикладу, про лівобережний Ужгород, де свердловина з Минаю, то там менше проблем щодо хлорування. Водночас вода має значну жорсткість, яка спричинює утворення солей у нирках, а при кип’ятінні утворюється чимало осадів. Проте в ній небагато органічних речовин і хлорування не завдає такої небезпеки, як, скажімо, у випадку з річковою водою з Ужа для правобережної частини міста».

А ось академік Владислав Гончарук, директор Інституту колоїдної хімії та хімії води НАН України, вважає, що хлорування води здатне зумовлювати не просто зміни, а сприяти утворенню мутагенної мікрофлори. Тобто з часом у воді можуть з’явитися бактерії та віруси, які становитимуть небезпеку для людини. Отож, якщо ви не спроможні дозволити собі воду з більш-менш безпечного джерела, то, принаймні, її потрібно скип’ятити. Це позбавить надлишку хлору і вода стане чистішою. Однак говорити про користь такої води доволі важко. З іншого боку, водопровідна — це технічна вода. Найкраще її доочищувати. У цьому плані, приміром, ефективним є заморожування».

Бактерії у пляшковій воді

Іще одна проблема — пластикова тара. Незважаючи на її сертифікацію, дозвіл використання, тривалий час у таких ємностях зберігати воду не можна. Скажімо, якщо набрати рідину з кулера, то не запустити повітря неможливо. У підсумку розмножуються різні бактерії. Але якщо таку воду вжити до двох-трьох днів, то вона є цілком безпечною.

Окрема тема — «мінералка», на яку багате Закарпаття. Слід пам’ятати: не завжди природна мінеральна вода є газованою. Відтак надмірна концентрація газу в ній може подразнювати слизові оболонки горла. Крім того, постійно вживати «мінералку» не можна, адже вона здебільшого — лікувальна або лікувально-столова, а ліки ж потрібно застосовувати з розумом. Щодо використання антибіотиків для продовження терміну зберігання, то фахівці стовідсотково цей фактор не підтверджують. Воду, яка є в Україні, досліджують у лабораторії Одеси і за відповідними показниками «мінералка» не містить стабілізуючих речовин. Звичайно, все може бути в підробках, але останнім узагалі не слід довіряти!

Накип — це нормально

А наскільки загрозливим є накип та осад у воді? Санепідеміологи заспокоюють: це природні властивості Н2O. Але якщо не хочете ризикувати своїм здоров’ям, краще кип’ятіть воду, тоді вона буде безпечнішою. А коли серйозно піклуєтеся про здоров’я, вдавайтеся до методів очищення. Кожен має вирішити сам для себе, якій рідині віддавати перевагу. До речі, ось деякі з думок студентів та мешканців міста:

«Коли я вдома, у Стрілках Львівської області, то п’ю воду «з-під крана». Вона з криниці, тече з гір. Зазвичай щодня споживаю 1—1,5 літра. Коли ж перебуваю в Ужгороді, доволі складно адаптуватися, оскільки з крана пити не ризикую. Доводиться купувати. Загалом стежу за здоров’ям і не дозволяю собі вживати неякісну воду», — зізнається третьокурсниця Віра Лабич.

«Я живу в гуртожитку. Зазвичай, як і вдома, п’ю воду з-під крана, тому друзі вважають мене божевільним», — каже четвертокурсник Михайло Лупинець.

«Наша сім’я полюбляє воду, тому ми постійно купуємо в магазині бутильовану. З крана пити ми не ризикуємо, бо навіть риба не хоче жити в цій воді», — кажуть у сім’ї Макаровичів.

Правильний режим води

Насамкінець поради від Олени Некрахи, дієтолога: «Скільки води за добу повинна випивати людина, залежить від багатьох факторів. Зокрема, від статі та фізичних навантажень. Якщо говорити в загальному, то людина втрачає від 2 л води за день. Відповідно має випивати 1,5—2 л щонайменше. Щодо мінеральної, то її потрібно вживати тільки під наглядом лікаря й несистематично. Краще в лікувальних закладах, скажімо, в санаторіях. А та вода, яка продається в магазинах, насичена вуглекислим газом, що шкодить нашому здоров’ю».

Пані Олена радить усім випивати склянку або дві на порожній шлунок відразу ж після пробудження. Звичайно, можна вживати як до приймання їжі, так і під час — це корисно, особливо якщо розподілити собі кількість води на весь день, а не випивати відразу великими порціями. Водночас дієтолог не радить захоплюватися кип’яченою водою, бо вона мертва. Так само не вихід із ситуації неочищена вода. Крім того, фахівець рекомендує хоч би раз на півроку відносити її на аналіз, аби впевнитися в належній якості, від чого залежить і стан нашого здоров’я.

Насамкінець зазначимо, що впродовж кількох місяців у Ужгороді ведуться ремонтні роботи системи водопостачання — старі труби замінюють на нові. Часто виникали аварії, прориви, багато води втрачалося через приховані витоки, вода потрапляла в розташований поряд колектор вуличної зливної каналізації, а згодом в Уж, — про це повідомляє прес-служба Ужгородської міськради. Через масштабність робіт навіть довелося вимкнути водопостачання лівобережної й частково правобережної частини міста. Як зазначає прес-служба, втрати води внаслідок переключення труби значно знизяться, а відтак буде економія і самої води, й електроенергії на її видобуток та транспортування, і реагентів для очищення. Питання води залишається актуальним. І його розв’язання це вирішення багатьох проблем сучасного суспільства.

Аліна Галаш, студентка відділення журналістики УжНУ