Бути впевненим у собі й не дозволяти власному страхові брати гору вміє далеко не кожна людина. Але запобігати стресовим ситуаціям, контролювати свої емоції можна навчитися. Тим паче, що вміння володіти собою важливе не тільки під час складання іспитів, а й у інших життєвих ситуаціях.


Для багатьох сесія і нервове перенапруження нероздільні. Часто стрес перед складанням іспитів дає про себе знати на фізіологічному рівні через пришвидшене серцебиття, тремтіння рук, вологість долонь, біль у животі. На психологічному ж рівні він має такі емоційні прояви, як страх, паніка, тривога, що можуть супроводжуватися навіть нічними жахіттями. Загальний дискомфорт організму — типовий, добре знайомий стан студента під час іспиту.

Одним із перших проблему стресів описав відомий канадський фізіолог Ганс Сельє. Він стверджував, що стрес — це неспецифічна реакція у відповідь на дуже сильну дію (подразник) іззовні, яка перевищує норму, відповідна й реакція нервової системи.

У кожної людини свої методи боротьби зі стресом: хтось перед іспитом рятується шоколадом, інший вчиться цілу ніч, запиваючи знання кавою, третій геть цим не переймається і ніч перед іспитом проводить на дискотеці. Але ж нервове напруження залишається… Коли воно занадто сильне й негативно впливає на загальний стан організму, самопочуття, варто прислухатися до порад фахівців.

Провідний спеціаліст соціально-психологічної служби УжНУ Світлана Кулакова пояснює, що нервове напруження, стреси під час сесії є неминучими: «Сесія, по суті, завжди є стресовим фактором, особливо коли людина не засвоїла протягом семестру певний обсяг матеріалу з предмета або не вміє контролювати свої емоції. Інколи студент заздалегідь починає хвилюватися, тривожитися, хоча має високий рівень знань. Це залежить від типу нервової системи людини, її характеру, досвіду випробувань у минулому. Звичайно, така людина відчуватиме стрес гостріше».

Нервове перенапруження може проявлятися в будь-яких життєвих ситуаціях. Це пов’язано зі здатністю до адаптації. Людина має виховувати в собі стресовитривалість: якщо вона прораховує наперед небезпечні фактори, то психологічно буде більш захищена. До небезпеки можна підготуватися подумки і частково захистити себе від стресу.

Пані Світлана наголошує на тому, що стреси мають здатність накопичуватися: «Якщо людина тривалий час перебуває у стресовому стані, відчуває переважно негативні емоції, не має підтримки близьких людей, то такий стан може призводити до межових психічних розладів. У такому разі слід обов’язково звертатися по допомогу до фахівців (психологів, психотерапевтів)».

Ось як виходять зі стресових ситуацій студенти УжНУ.

Мирослав Гончарук-Хомин, студент стоматологічного факультету:

— Стреси відчуваю, але тепер їх уже не порівняти з тим, що було на попередніх курсах. Під час іспитів не хвилююся, мій рецепт — цілеспрямовано й совісно вчитися протягом навчального року, тоді відчуття недостатньої підготовки не виникає. Має бути гармонія між тим, що ти знаєш, і тим, що від тебе очікує почути викладач. Але найголовніше — діставати задоволення від самого процесу навчання, тоді іспит чи залік — це як стометрівка після марафонського бігу.
Марія Транчич, студентка факультету туризму:

— Я дуже яскраво пам’ятаю свої перші іспити. Переживань було набагато більше, ніж на четвертому курсі, але відповідно було більше емоцій, коли все закінчувалося і разом з однокурсниками я «святкувала» таку подію. Тому перший рецепт студентам: цінуйте такі емоції, бо вони розфарбовують студентське життя. Щодо порад, то кава під час сесії — найкращий друг, безумовно! Це приємна швидка допомога проти книжкового похмілля зранку. Не варто відмовлятися й від води. Мені в дитинстві казали, що вода — то як бензин для мозку. Добре, коли чітко розписаний час, при цьому важлива відмова від соціальних мереж під час підготовки. Іноді мені здається, що відмова від них — уже половина успіху.

Василь Козар, студент історичного факультету:

— Сесії викликають стрес, особливо це актуально для заочної форми навчання, бо навчаюся в УжНУ відразу за двома спеціальностями, тож коли іспити збігаються в часі, то потрібно «розриватися». Можливо, частково це пов’язано з легковажним ставленням до навчання на початку року або ж неготовністю до навчального процесу після канікул. Тож моя порада — вчити те, що подобається, намагатися не впадати в істерику після невдачі, а також дозволити долі самій вирішити, що для нас краще.

Єлизавета Зеленюк, студентка відділення журналістики філологічного факультету:

— Я зазвичай іспити не складаю. Але коли доля таки повертається м’яким місцем, то спеціально себе мотивую. Методика така: перед тим, як почати відповідати, кажу собі щось на кшталт «У мене є близько 10 хвилин на відповідь. За цей час я повинна зосередитися, відкинути все зайве і викласти абсолютно все, що маю в рукавах і внутрішніх кишенях пальта» (я не про шпори). За цей час я цілком «виливаю душу», а після — хоч потоп. Вже після складання, пропустивши через себе весь стрес, згадую, що настав час гарячого шоколаду та печива, і світ знову набуває радісних відтінків.

Провідний спеціаліст соціально-психологічної служби Світлана Кулакова пропонує кілька корисних і простих порад щодо того, як потрібно готуватися до складання сесії, аби запобігти стресам:

– систематично і вчасно готуватися до семінарських (контрольних) занять;

– починати готуватися до іспиту з того, що засвоюється легко, поступово переходячи до найважчих тем;

– закінчити підготовку до іспиту потрібно за 17—18 годин до початку випробування (адже чим більше людина вчить у ніч перед іспитом, тим менше вона запам’ятовує);

– вільний від підготовки до випробувань час присвячувати фізичній активності (спорт, фітнес-центр, танці): фізичні вправи знімають напруження тіла й дарують позитивні емоції;

– не нехтувати режимом дня, адже здоровий спосіб життя необхідний усім людям;

– повноцінно (збалансовано) харчуватися;

– дуже важливо висипатися (8 годин на добу), щоб дати відпочити організму і бути бадьорим зранку;

– буває корисно візуалізувати собі процес складання іспиту: уявити собі, як ви заходите в аудиторію, сідаєте на місце, берете ручку і спокійно починаєте працювати, без зайвих труднощів виконуєте завдання. Можна уявити собі викладача, що він вам говорить, які додаткові запитання ставить. Ви спокійно відповідаєте, отримуєте добру оцінку. Спробуйте уявити собі всю ситуацію кілька разів. Налаштуйтеся на успіх!

Наталія Каралкіна