Серед причин — газовані напої, ласощі, дефіцит фтору і йоду,
а також відсутність культури догляду за порожниною рота.

Стан стоматологічного здоров’я на Закарпатті далеко не найкращий. Зуби псуються як у дорослих, так і в дітей. Профілактичними заходами нерідко нехтують, до стоматологів звертаються у крайніх випадках. До загальної картини додаються ще й природні фактори: область належить до регіонів біогеохімічного дефіциту фтору та йоду, що є вагомим фактором ризику виникнення каріозних уражень.  

Під час стоматологічного огляду дітей Закарпаття встановлено жахливі цифри. Захворюваність 5—6-річних становить 98 %, тобто зі 100 дітей 98 мають проблеми з зубами. У дорослої групи дітей (12-річні) захворюваність карієсом — 92 %. Дані щодо патології прикусу варіюються, але відсоток і так значний — до 90 %. Водночас це саме ті проблеми, які можна попередити.

Відтак із метою покращення стану стоматологічного здоров’я дітей Закарпаття, зниження поширеності основних стоматологічних захворювань шляхом виховання в населення культури догляду за порожниною рота, а також забезпечення кваліфікованої стоматологічної допомоги в області створено проект Програми «Здорова усмішка дітей Закарпаття», реалізація якої розрахована на 2014—2019 роки.

У рамках Програми передбачено чимало заходів, із-поміж яких впровадження у практику централізованої системи ендогенної профілактики карієсу зубів шляхом відкриття лінії фторування соків, створення системи мобільних дитячих стоматологічних відділень, створення програми гігієнічного навчання та виховання дітей дошкільного віку.

Авторами Програми профілактики та лікування основних стоматологічних захворювань у дітей є Оксана Клітинська, головний дитячий стоматолог Закарпаття, завідувач кафедри стоматології дитячого віку, кандидат медичних наук, професор, та Юрій Мочалов, кандидат медичних наук, доцент. Протягом тривалого часу пані Оксана працювала в Києві, де рівень захворюваності на карієс у дітей на 20 % нижчий. Тому після приїзду на Закарпаття тутешній катастрофічний стан її просто злякав. На власні очі побачила деякі з тих патологій, про які лише читала у книжках. Після того як зі стоматологічним факультетом УжНУ зробили чимало оглядів дітей, вирішили, що в першу чергу треба проводити профілактику хвороб. Адже в дитячому віці ще можна попередити захворювання. А про економічну доцільність не варто й нагадувати: будь-яке лікування коштує в десятки, сотні разів більше, ніж профілактичні заходи. Відтак про стан стоматологічного здоров’я, Програму, її виконання й мету — в розмові з Оксаною Клітинською та Юрієм Мочаловим.

НА ЗАКАРПАТТІ ДУЖЕ МАЛО ЛЮДЕЙ, ЯКІ ВМІЮТЬ ПРАВИЛЬНО ЧИСТИТИ ЗУБИ

— Чим загрожує ігнорування карієсу в дитячому віці?

— Якщо не лікувати — то проблем буде багато. У порожнині рота стрімко розвивається й ускладнюється карієс, коли запалюються ясна, виникають пульпіти і періодонтити, коли нагноюється кістка навколо зуба. Коли тимчасові зуби не лікують, згодом виникають проблеми з постійними, вони прорізуються не своєчасно, не симетрично (справа та зліва одночасно) або не на своєму місці в зубному ряду, корекція чого потребує великих фінансових затрат, часу та майстерності лікарів-ортодонтів.

Цікавим є той факт, що у країнах Європи та й у світі в цілому сьогодні не роблять ніяких планових хірургічних втручань, якщо не санована порожнина рота. Це говорить про те, що проблеми в порожнині рота є фактором ризику, який негативно впливає на загальне здоров’я.

Наявність твердих і м’яких зубних відкладень або каріозних порожнин у зубах спричиняє мігрування бактерій у крові навіть у клінічно здорової людини.

Захворювання зубів впливають на стан серцево-судинних захворювань. Зростає ризик інфаркту міокарда й порушення мозкового кровообігу у хворих на карієс і хронічний пародонтит.

— Чи впливає генетика на стоматологічне здоров’я людини?

— Так, впливає. Проте навіть при обтяженому генетичному статусі індивідуальна корекція та превентивна терапія у вигляді правильної індивідуальної гігієни та адекватного профілактичного лікування значно згладжують негативний вплив генетичної детермінації. Слід враховувати і біогеохімічний фактор дефіциту фтору та йоду в мешканців Закарпаття.

— Скільки разів на день потрібно чистити зуби?

— Концепція правильного чищення зубів дуже різна. Коли я навчалася в інституті, вона була однією, зараз трохи змінилася з проведенням фундаментальних досліджень у провідних наукових закладах Європи, де науково визначено, як чистити, коли і скільки. Я зустрічала мало людей, які свідомо слідкують за своїм здоров’ям. А ще неймовірно насторожує досить поширене твердження про те, що тимчасові зуби не треба лікувати, вони все одно випадуть.

Зуби достатньо чистити й один раз, але процес має тривати не 3 хвилини, як вважали протягом багатьох років, а доти, поки зубки в дитини не будуть чистими. Цікавий метод заохочення пропонують у клініці дентальної гігієни: після чищення зубів даємо спеціальні таблетки для розсмоктування, які фарбують той наліт, що залишився. Візуалізація проблеми має сильний вплив на дітей та їхніх батьків. Після цього вони стараються ретельніше чистити зуби.

Статистика засвідчує, що відсоток поширеності карієсу при правильному щоденному чищенні   зубів знижується на 50 %. Розпочинати чищення потрібно з появи першого зубчика в дитини, це в середньому півроку. Варто враховувати і те, що в дітей проблеми розвиваються значно швидше. Водночас їх легше попередити.

— Що робити з ласощами, від яких діти не хочуть відмовлятися, незважаючи навіть на зубний біль?

— З ласощами складне питання. Я   радила би до 3 років мінімізувати кількість ласощів або навіть узагалі відмовитися від їх вживання. Якщо це досить складно, то після приймання солодкого обов’язково треба прополоскати водою і почистити зубки — без пасти, просто щіточкою. Якщо дитина не в змозі це зробити, то їй має допомогти мама, яка дбає про свою дитину. І взагалі до 7 років, у деяких випадках навіть до 12 мами повинні дочищати зуби своїм діткам, бо діти через неточність рухів не можуть самостійно це зробити якісно

— А як щодо кави, яку так полюбляють дорослі закарпатці?

— Кава так само, як усі барвники, фарбує тверді тканини зуба, що можна відкоригувати, застосувавши професійні стоматологічні методи, відвідавши лікаря у клініці.

НА 275 ТИСЯЧ ДІТЕЙ — 30 ДИТЯЧИХ СТОМАТОЛОГІВ

— Які цілі виконання Програми й найважливіші етапи ви передбачаєте?

— Створюючи проект Програми, ми керувалися надбаннями та досвідом країн Європи, які за своїми географічними особливостями подібні до Закарпаття.

Я закінчила стажування у Словаччині на факультеті охорони здоров’я Пряшівського університету, під керівництвом якого Програма «Здорова усмішка Словаччини» працює вже 15 років. Досвід словацьких колег є цікавим і досить доречним для застосування в нашому регіоні.

Основну частину Програми реалізовують не лікарі-сто­ма­тологи, а дентальні гігієністи, які займаються лише профілактичними заходами серед населення. Серед дітей це окрема пропаганда відмови від солодощів, газованих напоїв, а також психологічна настанова на те, що стоматолог це не той, хто спричиняє біль.

Ми вважаємо, що акцент на гігієнічному навчанні важливо робити для дошкільнят, оскільки вони легше сприймають інформацію.

Наразі триває економічний розрахунок Програми. Гігієна — лише одна з її складових. Вкрай потрібною є ремінералізуюча терапія серед дитячого населення, тобто покриття зубів якісними матеріалами з вмістом фторидів. Але це лікарська маніпуляція, її можуть виконувати лише лікарі в умовах стоматологічного кабінету.

Серед масових заходів популяризації стоматологічного здоров’я є заходи в публічних місцях, де всім бажаючим на моделях інструктори, якими виступають лікарі-інтерни-стоматологи та співробітники стоматологічного факультету, розкажуть, як правильно доглядати за зубами і на що слід звертати увагу. Наприкінці кваліфікованого інструктажу мешканці міста отримають корисні подарунки: щітку та пасту.

Таких заходів у місті Ужгороді вже було проведено два з інтервалом у один рік. Їхня ефективність перевірена статистичним методами. Основна мета — привернути увагу населення до проблеми та вказати шлях її вирішення, не лише ефективний, а й економічно доступний кожному.

— Як щодо біогеохімічного дефіциту фтору і йоду на Закарпатті, що з цього приводу передбачено у Програмі?

— Біогеохімічний дефіцит фтору і йоду побороти складно. Навіть такі продукти, що мають накопичувати фтор і йод, виростають на Закарпатті без нього. У 60—70-х роках минулого століття у країнах СНД була глобальна програма з фторування води і харчових продуктів. З іншого боку, неконтрольоване приймання може призвести до гірших наслідків, ніж карієс. Отже це питання повинно бути під ретельним контролем влади.

— У Програмі йдеться і про те, що область не забезпечена дитячими стоматологами. Хіба стоматологи, які обслуговують дорослих, можуть зашкодити дітям?

— У жодному разі, але дитяча стоматологія вимагає більшої зосередженості лікаря, кваліфікації й точності виконання маніпуляцій. Для того, щоб лікар став дитячим стоматологом, він має пройти додаткові курси, одержати спеціалізацію. До того ж дитяча стоматологія не така вигідна з економічного боку. На 275 тисяч дітей Закарпаття в нас 30 посад дитячих стоматологів. Це дуже мало. Для вирішення даної проблеми на даному етапі доцільно   залучати інтернів-стоматологів.

— Із-поміж пунктів успішної реалізації Програми — створення мережі стоматологічних кабінетів у спеціалізованих дитячих колективах. Чи зроблено щось у цьому напрямку?

— Лікувально-профілактичні заклади мають бути максимально наближені до навчальних закладів для зручності та ефективності їх роботи.

Невдовзі в загальноосвітній школі № 20 міста Ужгорода буде відкритий стоматологічний кабінет. Директор цієї школи пан Мар’ян Комарницький із порозумінням ставиться до проблеми здоров’я дітей, зокрема стану органів порожнини рота, і всіляко сприяє найшвидшому закінченню ремонту та повноцінному функціонуванню кабінету.

Основна мета — санація порожнини рота всіх дітей школи, обов’язково за поінформованою згодою батьків. Спочатку всі школярі будуть оглянуті, заповнена вся необхідна первинна медична документація та визначені основні проблеми, на які слід звернути увагу батькам кожної дитини індивідуально, тобто надані письмові рекомендації. А де проводити лікування — це особистий вибір батьків дитини. Обов’язковим пунктом співпраці співробітників стоматологічного факультету та школярів є проведення уроків навчання гігієни порожнини рота, що є у програмі навчання, тобто уроки здоров’я.

Готовий до відкриття другий стоматологічний кабінет у міській дитячій поліклініці.

Ще один цікавий проект планують реалізувати з допомогою Ужгородського Ротарі-клубу (координатор проекту пан Ярослав Шафар) — відкрити стоматологічний кабінет у школі-інтернаті для дітей із вадами слуху, оскільки такі діти потребують особливої уваги.

Наталія Каралкіна